всі справи про шпигунство;

справи про злочини проти встановленого порядку несення служби, вчинені особами начальницького складу виправно-трудових установ;

справи про злочини, вчинені певними категоріями осіб, визначених законодавством України;

справи про адміністративні правопорушення військовослужбовців;

справи за скаргами військовослужбовців на неправомірні дії військових посадових осіб і органів військового управління;

справи про захист честі і гідності, сторонами в яких є військовослужбовці або військові організації;

інші справи, пов’язані із захистом прав і свобод військовослужбовців та інших громадян, а також прав і законних інтересів військових частин, військових установ, організацій.

Військовий суд гарнізону як суд першої інстанції розглядає всі кримінальні справи, крім тих, які підсудні судам регіонів і Військово-Морських Сил; справи за скаргами військовослужбовців на неправомірні дії військових посадових осіб і органів військового управління; справи про захист честі і гідності, сторонами в яких є військовослужбовці або військові організації; інші справи, пов’язані із захистом прав і свобод військовослужбовців та інших громадян, а також прав і законних інтересів військових частин, військових установ, організацій; справи за скаргами на санкцію прокурора про арешт, на постанову про закриття кримінальної справи або про відмову в її порушенні у справах про злочини, які підсудні військовим судам.

Військовий суд регіону, Військово-Морських Сил розглядають справи як суди першої інстанції, в касаційному порядку, в порядку нагляду і за нововиявленими обставинами. Здійснюють нагляд за судовою діяльністю військових судів гарнізонів, вивчають і узагальнюють судову практику, аналізують судову статистику.

Військовослужбовці військових судів знаходяться на військовій службі і входять до штатної чисельності Збройних Сил України. На них поширюються права, пільги, встановлені для військовослужбовців.

Перелік штатних посад суддів військових судів і військової колегії ВСУ і відповідні до цих посад військові звання затверджуються: для військових судів – за поданням Міністра юстиції і Голови Верховного Суду, для військової колегії – за поданням Голови Верховного Суду.

3. В статті 8 Конституції зазначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Цей принцип є головним у правовій державі. Принцип верховенства права відображає місце і роль права в державі і суспільстві. Він означає співвідношення права і держави та її інститутів, права і політики, права і економіки. Стаття 8 також гарантує звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України, тобто навіть у випадку відсутності відповідних нормативно-правових актів. Відповідно до цього, суди при розгляді конкретних справ повинні керуватися насамперед нормами Конституції.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.96 зазначено, що оскільки Конституція України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення повинні грунтуватися на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Якщо питання про те, чи відповідає Конституції України застосований закон або закон, який підлягає застосуванню в конкретній справі є невизначеним, суд за клопотанням учасників процесу або за власною ініціативою зупиняє розгляд справи і звертається з мотивованою ухвалою (постановою) до Верховного Суду України, який може порушувати перед Конституційним Судом України питання про відповідність Конституції законів та інших нормативно-правових актів. Таке рішення може прийняти суд першої, касаційної чи наглядної інстанції в будь-якій стадії розгляду справи. Суд не може, застосувавши Конституцію як акт прямої дії, визнати неконституційними закони чи правові акти, перелічені в статті 150 Конституції (закони та інші правові акти Верховної Ради України, акти Президента, акти Кабінету Міністрів, правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим), оскільки це віднесено до виключної компетенції Конституційного Суду України. Але суд може, без звернення до Конституційного Суду, визнати такими, що не відповідають Конституції чи законам України, рішення органів місцевого самоврядування, акти органів державної виконавчої влади: міністерств, відомств, місцевих державних адміністрацій.

Суд безпосередньо застосовує Конституцію у таких випадках:

1) коли зі змісту норм Конституції не випливає необхідність додаткової регламентації її положень законом;

2) коли закон, який був чинним до введення в дію Конституції чи прийнятий після цього, суперечить їй;

3) коли правовідносини, що розглядаються судом, законом України не врегульовано, а нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою або Радою міністрів Автономної Республіки Крим, суперечить Конституції України;

4) коли укази Президента України, які внаслідок їх нормативно-правового характеру підлягають застосуванню судами при вирішенні конкретних судових справ, суперечать Конституції України.

4. Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права й свободи людини і громадянина та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суди як органи державної влади зобов'язані захищати ці права та свободи шляхом розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.97 “Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина” зазначено, що суди не мають права відмовити у судовому захисті прав та свобод людини і громадянина, у прийнятті скарг на