ця задача не соціально-філософ-ської, а економічної науки.
Тривалий період і економічна наука не займалася методологіч-ними проблемами економічних норм, обмежуючи свої дослідження їх-нім конкретним аналізом у сфері нормування праці і зарплати, визна-чення тих чи інших витрат виробництва і т.п. У результаті такого вузь-кого-конкретного підходу і відсутності глибоких і чітких методологіч-них основ при аналізі економічних норм. з полючи зору, як правило, випадав їхній соціальний зміст, зв'язане з механізмами використання цих норм у регуляції економічного поводження людей.
Якщо задані умови реалізації економічних норм відображають тією чи іншою мірою сполучення названих вище інтересів, то вони бу-дуть мати стимулюючий характер, а якщо нет. те — гальмуючий. Таким чином, економічні норми можуть виступати л тому що елементом ме-ханізму прискорення, або — гальмування.
Одна з особливостей економічних норм укладається в тому, що вони, як правило, закріплюються юридично, здобуваючи статус право-вих норм і встановленні з усіма наслідками, що випливають, у тому чи-слі наділяються відповідними коштами контролю (санкціями) за до-триманням цих норм.
Умови реалізації економічних норм включають не тільки вироб-ничі, економічні, юридичні, але і соціально-психологічні, моральні й інші фактори як суспільного, так і особистого характеру, що прямо впливають на економічне поводження людей.
Це привело до необхідності типізувати названі вище фактори, що знайшло своє відображення в новій постановці і рішенні питання про соціальні нормативи. У документах про корінну перебудову керування економікою відзначається необхідність широкого застосування науково обґрунтованих соціальних нормативів, рекомендується брати їх в ос-нову як при плануванні розвитку соціальної сфери, так і при створенні нової техніки і технології, у проектуванні, будівництві і реконструкції підприємств і виробництв, поліпшенні організації й умов праці, а також при здійсненні заходів, зв'язаних з охороною навколишнього середо-вища .
У такому аспекті соціальний норматив — це нове поняття для на-уки і практики нормативного керування. Його можна було б визначити як ті параметри і вимоги, що дозволяють у рамках виробничої сфери, у масштабах галузі. підприємства, регіону забезпечувати найбільш спри-ятливі умови для життєдіяльності людини, виходячи з установки, що розглядає людини насамперед не як засіб виробництва, а як його ціль.
Соціальні нормативи покликані відбити і закріпити найбільш оп-тимальний вплив на людину не тільки умов його праці, але і всіх умов його життєдіяльності.
Розробку оптимальних економічних і соціальних нормативів не можна здійснити зусиллями тільки керівників і економістів, до такої розробки необхідно залучити фахівців всіляких областей знань, що бу-дуть виходити з методологічних основ, що має бути розробити в сфері філософської науки. Поки можна сказати, що розробка багатьох важли-вих проблем економічних і соціальних нормативів затяглася і потрібно активізація спеціальних досліджень.
Особливо зупинимося на технологічних нормативах і інших техні-чних нормах: це правила експлуатації технічних систем, норми техніки безпеки, санітарно-технічні й ін. Відзначимо, що тривалий період до-слідниками, у тому числі і нами, технічні норми необґрунтовано виво-дилися за рамки соціальних норм, мотивуючи це тим, що в їхній основі лежать не взаємини між людьми, не суспільні відносини, а взаємини продуктивних сил і природних процесів і базуються вони не на соціа-льних, а насамперед на фізичних, хімічних, біологічних і інших приро-дних закономірностях. У результаті ці норми нібито не містять можли-вості вибору, що завжди характерно для соціальних норм.
Такий підхід не можна визнати правильним і плідної, тому що в практичній реалізації технічних норм найважливіша роль також нале-жить соціальному і насамперед людському фактору. У людини, що реа-лізує технічні норми, завжди є вибір, що виявляється як дотримання цих чи норм їхнє ігнорування, відношення до них може бути як чітке чи недбале, халатне; як уміння знайти і прийняти оптимальне рішення в нестандартних чи ситуаціях виявити розгубленість, чи відповідальність безвідповідальність і т.п.
Причому значення технічних норм в умовах технічних коштів, що ускладнюються, усе більш зростає, вимагаючи не тільки високого професіоналізму, психологічної підготовки, але і високих особистих моральних якостей, відповідальності й організованості.
У зв'язку з цим не можна не сказати і про те, що «заборонний» метод соціально-нормативної регуляції, про яку говорилося вище, не-гативно позначався не тільки на активності, але і на відповідальності особистості, дисциплінованості, породжуючи досить широке поши-рення безвідповідальності в багатьох її проявах.
Причин цього було чимало, але одна з них саме і полягала в тому, що достаток усякого роду інструкцій, що забороняють, і встановленні, часом суперечливих один одному, розмивало і підточувало відповіда-льність за їхнє виконання, у тому числі і таких, дотримання яких ви-пливає з вимог технологічних процесів, функціонування складних тех-нічних систем, техніки безпеки. Тут потрібна висока чіткість, найсуво-ріша дисципліна, оскільки невиконання такого роду розпоряджень може привести. і нерідко приводило, так ще і приводить, до відомих усіх трагічних, важких наслідків (аварія на Чорнобильської АЕС. заги-бель теплохода «Нахімов», цілий ряд інших морських, залізничних і авіаційних катастроф). І головна їхня причина, як правило, не тільки слабкий професіоналізм, але й особиста безвідповідальність, розхита-ність, байдужість і байдужність до інтересів справи, до доль людний. Усе це було наслідком виниклої;
в умовах застою відчуженості людини, утрати почуття хазяїна, автори-тарності керування, утратою справжнього демократизму.. що не могло негативно не позначитися на дотриманні всіх різновидів соціальної ди-сципліни: управлінської, технологічної, дисципліни праці і т.п. І це не-зважаючи на достаток усякого роду інструкцій, що наказують і розпи-сують усе поводження людини.
Названі вище норми (економічні, соціальні і технічні нормативи), як правило, знаходять своє вираження і закріплення у відповідних юри-дичних нормах, основна особливість, яких складається у визначенні чітких границь відповідної діяльності