Кыдыралиева С.К. Хулиганство. Уголовно-правовые и криминологические вопросы. Фрунзе. Изд-во. Илим.1981.с.26. Вони вважають, що далеко не завжди винний прагне порушити громадський порядок. Частiше за все його дii спрямованi проти тiеi чи iншоi особи.

Остання точка зору, на мою думку базуеться на законi i судовiй практицi i е вiрною. Тому можна зробити висновок, що хулiганство може бути вчинене як з прямим так i з непрямим умислом.

При розглядi суб"ективноi сторони хулiганства необхiдно проаналiзувати мотив цього злочину.

Мотивом злочину взагалi визнають тi внутрiшнi спонукання, якими керуеться суб"ект при вчиненнi злочину. Мотив - це рушiйна сила, злочину, це якби внутрiшня причина його вчинення. Бажанов М.И. Уголовное право Украины. Общая часть. Днепропетровск.: «Пороги» 1992. с.57.

Встановлення мотивiв i мети злочинноi поведiнки має вирiшальне значення для вiдмежування хулiганства вiд сумiжних складiв визна---чення ступеня суспiльноi небезпечностi особи винного. Пищенко Г. Правові аспекти та відмінні особливості кримінально-карного хуліганства. Право України. 1997. №2. с.68.

Як i будь-який умисний злочин, хулiганство вчиняється з певним мотивом. Хоча мотиви хулiганства є досить своeрiдними, але iх вiдкидати не можна.

В лiтературi з питання мотивiв хулiганства iснують рiзнi думки. Так, наприклад, Волков Б.С. вказує, що в основi хулiганського мотиву лежить розгнузданий егоiзм, а також вульгарне розумiння свободи, моральний анархiзм. Волков Б.С. Мотив и квалификация преступления. Казань. 1968.с.74. Маяковський В.В. вважає, що хулiганський мотив - це прагенння до самоствердження особи невихованої, з низькою культурою, нестриманим егоїзмом, це прагнення до самоствердження хама, варвара, дикуна. Маяковский В.В. Хулиган. Избранные сочинения в 2-х т. М.1982.т.1.с.317. У п.16 коментаря ст.206 КК Украiни сказано, що мотивом хулiганства е усвiдомлене прагнення проявити явну неповагу до суспiльства шляхом вчинення дiй, якi грубо порушують громадський порядок. Вiн може находити свое вираження в низьких побудженнях у виглядi прагнення протиставити себе суспiльству, проя---вити грубу силу, п"яну хвацькiсть, бешкетництво тощо. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. К.1994.с.628.

Хулiганськi спонукання, таким чином, зводяться не до одного якогось мотиву, а до багатьох, гамм мотивiв. В конкретних злочинних проявах вони можуть виступати окремо, роз"еднано, але в бiльшiй частинi, вони дiють в поеднаннi, у взаемодii. Ось чому для визначеня сукупностi хулiганських мотивiв застосовкеться термiн "хулiганськi спонукання". Але в чому б конкретно хулiганськi спонукання не проявилися всiм iм обов"язково притаманна спiльна риса неповага до суспiльства. Характеризуючи хулiганськi спонукання I.Даньшин зазначив, що для iх прояву характерна швидкоплинність, незначнiсть, легковажнiсть мотивацii i наочнiсть. Даньшин И.О. О мотивах хулиганства. Правоведение. 1965. №2. с.174.

Слiд також вказати, що хулiганство може вчинятися i з особистих мотивiв. Але особистi мотиви, як вiдмiчае Н.Т.Куц, носять другорядний, незначний, слабовиражений, характер. Переважае ж завжди неповага до суспiльства, що виражаеться в порушеннi громадського порядку i е головним, вирiшальним мотивом для квалiфiкацii злочинiв за ст. 206 КК Украiни. Якщо цей мотив не встановлено, квалiфiкацiя за даною статтею виключаеться. Куц Н.Т. Преступления против общественного порядка и общественной безопасности. К.: КВШ МВД СССР. 1974.с.14-15. Це пiдтверджуеться судовою практикою.

Так, вироком Саксаганського районного суду м.Кривого Рога Т. засуджено за ст.206 ч.2 КК Украiни за те, що вiн в станi алкогольного сп"янiння, грубо порушуючи громадський порядок, з хулiганських спонукань стукав ногами у дверi квартири, де проживала К., пошкодив замки та дверi i тим самим заподiяв потерпiлiй шкоду на суму 30 грн. При розглядi справи в касацiйному порядку вирок залишено без змiн.

За протестом прокурора Днiпроперовськоi областi судовi рiшення скасовано з таких пiдстав.

Суд визнав встановленим, що Т. дiйсно стукав ногами у дверi К. в нiчний час i що цi дii вiн вчинив з хулiганських спонукань.

Проте пiд час попереднього i судового слiдства Т. пояснював, що будучи п"яним, вiн помилково зайшов у будинок, розташований поблизу його житла.

Прийнявши квартиру, де проживае К. за свою, вiн намагався вiдкрити дверi ключем, кликав дружину i просив вiдчинити. Коли ж йому нiхто не вiдкрив став стукати ногами i пошкодив замки.

Показання Т. повнiстю пiдтверджуються матерiалами попереднього i судового слiдства. Встановлено, що засуджений дiйсно проживае в будинку, що знаходиться по близу вiд того, куди вiн помилково потрапив i також на першому поверсi. Потерпiла К. пояснила, що вона чула, як хтось вставляв ключ у замок, а потiм почав стукати у дверi. Коли вийшли сусiди, вона теж вiдчинила. Засуджений пояснив, що вiн переплутав будинок i квартиру i просив вибачення за порушений спокiй. Свiдки В.I. та А.I. пiдтвердили показання Т. i К.

За таких обставин нанесення засудженим майновоi шкоди не може свiдчити про вчинення хулiганських дiй.

Отже, суд без жодних пiдстав дiйшов висновку, що Т. вчинив злiсне хулiганство. Адже вiн не мав умислу на грубе порушення громадського порядку, його дii не виражали явноi неповаги до суспiльства, а були випадковими. До того ж, Т. одразу вибачився перед потерпiлою i запропонував вiдшкодувати збитки. Оскiльки в його дiях вiдсутнiй склад цього злочину, президiя обласного суду на пiдставi п.2 ст.КПК Украiни скасувала судовi рiшення iз закриттям провадження у справi. Практика суддів України в кримінальних справах. №4. 1993.с.186-187.

Важливе значення для всебiчноi характеристики суб"ективноi сто---рони злочину мае мету суспiльно-небезпечного дiяння, пiд якою розумiють той фактичний результат, якого винний пробуе досягти шляхом вчинення злоччину. Наклович М.Л. Кримінільно-правова боротьба з хуліганством. Л.:Вища школа. 1974.с.55. Так, С.С.Яценко вважае,