цивільному праву Німеччини та Швейцарії.
По скільки неустойка носить в принципі характер компенсації і нібито заміщує збитки від невиконання чи неналежного виконання договору, кредитор може стягувати неустойку разом з виконанням, тільки якщо вона була встановлена на випадок прострочки (пар. 341; ч. 2 ст. 1229 ФГК), а ШОЗ пов’язує це крім прострочки з порушенням умови про місце виконання договору (абз. 2 ст. 160 ШОЗ).
Право Німеччини та Швейцарії допускає включення у договір умови про штрафний характер неустойки. У цьому випадку неустойка буде стягуватись понад збитки.
2. Цивільно правове регулювання неустойки в англо-американських країнах.
Положення англо-американського права про неустойку в значній мірі відрізняються від приписів континентального права. Насамперед, в англо-американському праві відсутнє єдине поняття, ідентичне поняттю неустойки. Там існує два поняття: попередньо обчислені збитки (liquidated damages) і штраф (penalty). Виходячи з положення, згідно якого засоби цивільно-правового захисту можуть мати тільки компенсаційний характер, а не характер покарання, загальне право постановило, що у випадку порушення договору стягненню підлягають попередньо обчислені збитки, а штраф ніколи не може бути стягнуто. Питання про характер відповідної договірної умови в кожному окремому випадку вирішує суд. Для суду не має значення, як назвали сторони суму, яка підлягає сплаті при порушені договору, – liquidated damages чи penalty. Суд зобов’язаний дослідити ситуацію, яка мала місце в момент укладення договору, розглянути, наскільки встановлення даної суми було обгрунтовано, в якій мірі сторони саме в момент укладення договору могли очікувати, що збитки від можливого порушення будуть рівні сумі, що обумовлена в договорі. Розмір дійсних збитків, які були завданні кредиторові в результаті порушення договору, значення не має. Важливо лише, наскільки очікування встановленого розміру було обгрунтовано в момент укладення договору.
В найбільш крайній формі цей принцип проводиться в англійському праві:якщо відповідна умова договору була кваліфікована судом як попередньо обчислені збитки, то кредитор отримає встановлену суму, навіть, якщо в результаті порушення договору йому не завдано ніяких збитків.
Щодо права США, то суди в цьому випадку відмовляють в присудженні обумовленої суми, тобто береться до уваги і ситуація, що склалася в момент порушення договору. Як в Англії, так і в США, якщо суд прийме рішення, що сума встановлена вільно чи з метою погрози боржнику, відповідна умова кваліфікується як штраф, і кредитор, що бажає отримати задоволення, повинен в звичайному порядку доводити розмір дійсних збитків, що йому були завдані. Цей підхід отримав законодавче закріплення в США в ст. 2-718 ЕТК, згідно якій збитки, визначені в угоді, можуть бути стягнуті, “однак тільки у розмірі, який можна вважати розумним у зв’язку з очікуваною чи дійсною втратою, що спричинена порушенням договору”. Тим самим прямо зобов’язує брати до уваги ситуацію що існує в момент не тільки укладення, але і виконання договору.
Таким чином, неустойка в англо-американському праві не виконує тих забезпечувальних функцій, які властиві їй в континентальному праві, оскільки у всіх випадках на позивачеві залишається тягар доведення обгрунтованості суми, що визначена в договорі. Через це неустойка не отримала в цих країнах великого поширення.
Заключні положення.
Під час підготовки до цієї роботи я дізнався, що таке забезпечення виконання зобов’язань, що є неустойка , і яке місце вона займає серед інших засобів виконання зобов’язань.
Дізнався, що найбільшого поширення неустойка отримала у європейських країнах, ніж в країнах англо-американського права, що вона має важливе побутове значення.І широко застосовується в усіляких угодах, що виражені у письмовій формі.
При аналізі українського законодавства виявилось те, що понятійні рамки визначені ЦК України є недостатніми для сучасного розуміння неустойки,яке є більш широким.І це повинно бути враховано при створенні нового цивільного кодексу.
Можна з впевненістю стверджувати, що неустойка відіграє важливу роль у забезпеченні договірних зобов’язань і в ринкових умовах функціональне призначення неустойки тільки підвищує її регулюючу роль.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
I.Нормативно-правові акти
Цивільний кодекс Украіни від 1 січня 1964
Арбітражний процесуальний Кодекс України від 6 листопада 1991
Закон України “ Про заставу ” від 2 жовтня 1992
Постанова Верховної Ради України від 24 грудня 1993 р. “ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”
Постанова Верховної Ради України від 25 червня 1993 р. “ Про нормативи обігу платіжних документів в Україні”
Указ Президента України від 2 червня 1994 р. № 276/94 “ Про невідкладні заходи щодо фінансово-кредитного забезпечення формування державних продовольчих ресурсів 1994-1995 років”
Авторські праці
Граве К. А., Договорная неустойка в советском праве, Москва, 1950
Самойленко В. М., Пушкін А. А., Гражданское право Украины, Київ,1994
Суханов Є. А., Гражданское право, Москва,1994
Толстой Ю. К., Сергєєв А. П., Учебник русского гражданского права, Санкт-Петербург, 1996
5. Шершеневич Г. Ф., Учебник русского гражданского права, Москва1995