Курсова робота

З правознавства

„Приватизація громадянами земельних ділянок”

План:

Втуп

Земельна реформа в Україні.

Поняття приватизації земель.

Порядок проведення громадянами приватизації земельних ділянок.

Висновок

Вступ

Завершення земельної реформи повинно сприяти розвитку всіх форм господарювання. Багатоукладність у сільському господарстві – одна з найважливіших умов ефективного функціонування ринку.

Станом на травень 2000 р. площа сільськогосподарських угідь у користуванні й володінні громадян для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сіножатей і створення селянських (фермерських) господарств зросла на 3,9 млн. га, та у 2,5 рази і становила 16,6% усіх сільськогосподарських угідь. Бондар О.С. Проблеми розвитку власності та форм господарювання на регіональному рівні // Вісник аграрної науки. Травень 2000. с. 64

Сучасна земельна реформа в Україні здійснюється в умовах глибокої соціально-економічної кризи, що негативно позначається на її проведенні. Тому набуває доцільності питання доцільності наступного реформування. Тим більше, що критична суспільна оцінка соціально-економічних умов у державі пов’язується насамперед, із здійсненням земельних і аграрних перетворень. Будзилович І., Юрченко А. Фактори негативного впливу на правове забезпечення земельної реформи в Ураїні // Право України. 1998. №7. с.24

Насамперед вражає низький рівень усвідомлення змісту земельної реформи рядовими селянами. Значна кількість селян боїться власності на землю, що є наслідком попередньої системи. А між тим, без усвідомлення селянином того, що він є власником землі і майна, ключовою фігурою у розв’язанні всіх питань на селі, гальмуються реформи.

Для цього необхідно відпрацювати прозорі і зрозумілі рядовому працівнику інструменти та механізми формування конкретного власника, введення його в правове і економічне поле, побудови виробничих відносин з урахуванням розміру майнової і земельної власності. Саблук П.Т. Аграрна реформа: стан і напрями розвитку // Вісник аграрної науки. Квітень 2000. с. 13

Особливо низькі темпи приватизації у містах.

Основними причинами такого становища є:

блокування приватизації земель міськрадами за мотивами необхідності можливого викупу ділянок у майбутньому;

невпевненість населення щодо рівня податку на нерухомість (в тому числі на землю), який може бути встановлений, через що 40% громадян взагалі не подали заяв на приватизацію землі;

низький рівень організаторської та роз’яснювальної роботи щодо приватизації землі. Новаковський Л.Я. Концептуальні основи земельної реформи і проблеми її здійснення // Землевпорядний вісник. 1997. №1. с.4

Наприклад, у Львові, для детальнішого вивчення і узагальнення процесів реформи при Центрі приватизації утворено аналітичний прес-клуб, до складу якого увійшли провідні науковці та керівники і спеціалісти АПК. Завдання прес-клубу – моніторинг проведення реформ, аналіз соціально-економічних наслідків та забезпечення постійного зв’язку з громадськістю. З цією ж метою при Центрі приватизації діє інформаційна телефонна служба „Гаряча лінія”. Гадзало Я. Реформаторські процеси в аграрному секторі Львівщини // Сільський господар. 2000. №3-4. с.3

Довгоочікуваний новий Земельний Кодекс України був прийнятий 25 жовтня 2001р.

За радикальністю основного змісту ЗК, багатьма його загальними та спеціальними новелами, можна стверджувати, що він характеризує новий етап у розвитку земельного законодавства України. Вперше на законодавчому рівні він чітко закріпив відносини власності на землю, і, насамперед, на землі сільськогосподарського призначення. Тим самим поставлена логічна юридична крапка над численними дискусіями з цього приводу.

Аналіз змісту нового ЗК дає можливість зробити і перші висновки про його позитивні і негативні аспекти.

До позитивних ознак кодексу слід віднести наступні:

Члени фермерського господарства тепер матимуть можливість збільшення своїх земельних ділянок у ФГ за рахунок безоплатного одержання додаткових земельних ділянок у розмірі земельних часток (паїв) із земель не лише колективної, а й державної та комунальної власності.

Детальною в ЗК є регламентація відносин по набуттю і реалізації права на землю (Розділ 4).

Новелою ЗК є законодавче закріплення порядку приватизації земель державної і комунальної власності. Це – якісно новий вид приватизації земель, який настає після приватизації земель колективної форми власності в процесі реорганізації колективних сільськогосподарських підприємств (паювання).

Негативним є те, що ЗК фактично передбачає можливість мати на праві приватної власності й ті цінні об’єкти природи, які знаходяться на цих землях. Це є надзвичайно небезпечним і може призвести до заподіяння непоправної шкоди безцінному суспільному національному багатству країни. Титова Н. Новий Земельний Кодекс України: позитивні та негативні аспекти // Право України. 2002. №4. с.70-76

Земельна реформа в Україні.

Земельна реформа — це комплекс правових, економічних, технічних і організаційних заходів, здійснення яких забезпечує удосконалення земельних відносин. „Реформування та розвиток підприємств агропромислового виробництва”, за ред. П.Саблука, К., 1999. с.109

Земельна реформа в Україні є різновидом реформування економічних, соціальних та інших правовідносин.

Термін «реформа» з латинської означає пере-творюватися, змінювати що-небудь.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 18 груд-ня 1990 р. «Про земельну реформу» остання є складовою частиною економічної реформи, яка здійснюється в Україні у зв’яз-ку з переходом економіки держави до ринкових відносин.

Очевидно, що це — спрощене розуміння земельної рефор-ми, оскільки будь-які зміни у використанні земель зачіпають цілу низку інтересів людини і суспільства в цілому.

Потрібно враховувати й те, що земля у житті людини вико-нує не лише економічні, а й інші, не менш важливі, функції — біологічні, екологічні, соціальні, життєзабезпечувальні.

Отже, земельну реформу доцільно розгля-дати як складову економічних, екологічних, соціальних, науково-технічних, організаційних, державно-правових перетворень у суспільстві, державному устрої, політиці та ідеології.

Земельна реформа має акумулювати елемен-ти «революційних» і «еволюційних» перетворень земельних правовідносин, виключаючи однобокість їх змістової сторони і спростовуючи ідеологічне гасло, згідно з яким реформування — це лише створення нових економічних умов для нового «се-реднього» власника.

Тому земельна реформа — це процес створення організа-ційно-правових, економічних, наукових та інших соціальне ор-ієнтованих засад для здійснення різних форм господарювання