Реферат на тему:

Кримінальна відповідальність неповнолітніх.

План.

1. Поняття кримінальної відповідальності і кримінального права.

2. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх.

1. Кримінальна відповідальність – це обов’язок особи дати звіт про свої дії уповноваженим на те державним органам (дізнання, попереднього розслідування, прокуратури, суду), а також перетерпіти певні обмеження, страждання, відчути примусову дію кримінального закону. Частиною кримінальної відповідальності є застосування покарання до винного.

Кримінальна відповідальність, як і кожний вид юридичної відповідальності, ґрунтується на конституційному принципі законності. Це, зокрема, означає, що кримінальній відповідальності і покаранню підлягає лише особа, винна у вчиненні злочину. Крім цього, ніхто не може бути визнаний винним у вчиненні злочину, а також підданий кримінальному покаранню інакше, як за вироком суду й відповідно до закону.

Стаття 3 Кримінального Кодексу закріплює:

підстави кримінальної відповідальності і покаранню підлягає лише особа, винна у вчиненні злочину, тобто така, що умисно або з необережності вчинила передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне діяння.

Ніхто не може бути визнаний винним у вчиненні злочину, а також підданий кримінальному покаранню інакше, як за вироком суду і відповідно до закону.

Підстави і принципи кримінальної відповідальності визначаються кримінальним правом. Кримінальне право є системою юридичних норм, встановлених Верховною Радою України, які визначають не лише підстави і принципи кримінальної відповідальності, а й те, які суспільно небезпечні діяння є злочинами і які покарання можуть бути застосовані до осіб, котрі вчинять злочини.

2. Кримінальна відповідальність неповнолітніх.

Сьогодні чимало злочинів вчиняють неповнолітні, щороку кількість неповнолітніх злочинців, на жаль зростає. До того ж правопорушниками стають дедалі молодші особи. Багато хто з Ваших однолітків вважає, що неповнолітньому ніхто не загрожує, що він не може бути притягнутий до відповідальності.

Кримінальній відповідальності підлягають усі. кому до вчинення злочину виповнилося 16 років. За найтяжчі злочини (вбивство, крадіжка, пограбування, злісне хуліганство тощо) відповідальність настає з 14 років.

Дехто з Вас прочитавши попередній абзац, може зробити висновок: до чотирнадцяти, а то й до шістнадцяти років можна робити будь-що, нема чого хвилюватися – все одно покарання не буде. Такий висновок безпідставний.

Стаття 10 Кримінального кодексу України закріплює: відповідальність неповнолітніх.

Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину минуло шістнадцять років.

Особи, які вчинили злочин у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності лише за вбивство (статті 93-98). умисне заподіяння тілесних ушкоджень, що спричинили розлад здоров’я (статті 101-104, 106 частина 1 та 189), зґвалтування (117), крадіжку (статті 81, 86, 140, 223 і 229), грабіж (статті 82, 86, 141, 223 і 229), розбій (статті 86, 142, 223 частина 2 і 229 частина 3), злісне або особливо злісне хуліганство (стаття 206 частини 2 і 3), умисне зниження або пошкодження державного, колективного майна чи індивідуального майна громадян, що спричинило тяжкі наслідки (статті 89 частини 2 і 3 та 145 частина 2), а також за умисне вчинення дій, які можуть викликати аварію поїзда (стаття 78).

До особи, яка вчинила у віці до вісімнадцяти років злочин, що не становить великої суспільної небезпеки, якщо буде визнано. що її виправлення можливе без застосування кримінального покарання, а також до особи, яка до виповнення віку, з якого можлива кримінальна відповідальність. вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене цим Кодексом. Суд може застосувати примусові заходи виховного характеру, які не є кримінальним покаранням.

Якщо злочин вчинила дитина, яка не досягла віку кримінальної відповідальності, її дії все одно підлягають певній відповідальності. Справу про злочинні вчинки розглядає суд, за рішенням якого винного, що не досяг відповідно чотирнадцятирічного віку можна піддати примусовим заходам виховного характеру. зокрема направити до спеціальної школи на строк до трьох років. Направляють до такої школи, незважаючи на незгоду батьків і самої дитини.

Отже, незалежно від віку правопорушника законом передбачено покарання за скоєний злочин.

Література:

1. Кримінальний кодекс України.

2. Правознавство М. Настюк. Львів 1995 рік.

3. Основи правознавства. О.Д. Наровлянський.