Реферат на тему:

Кримінальна відповідальність за особливо небезпечні суспільні злочини.

План

1. Поняття і ознаки злочину.

2. Види злочинів.

3. (Відповідальність) Поняття кримінальної відповідальності.

1. Теорія кримінального права включає в поняття злочину наступні чотири ознаки:

1. Злочин – це діяння (дія або бездіяльність), яка заподіює велике зло, шкоду для всього суспільства, а не лише для окремого потерпілого, або, як говорять юристи, злочин є суспільно небезпечним діянням. Якщо через малозначність те чи інше діяння визнається злочином, про що вказано в ч.2 ст.7 КК України. Наявність чи відсутність суспільної небезпеки – це головна ознака, за якою злочин відрізняється від інших правопорушень і адміністративних, дисциплінарних, цивільно-правових.

2. Злочин – це діяння, яке прямо передбачене кримінальним законом, тобто кримінально протиправне діяння. Отже, злочином може бути лише таке діяння, за яке закон встановлює кримінальну відповідальність. Діяння ж, не передбачені кримінальним законом, хоча б вони й становили небезпеку для суспільства, не є злочинами.

3. Злочин – це діяння винне, тобто вчинене з умислом чи з необережності. Кримінальний закон не дає визначення вини, але називає дві її форми – умисел і необережність і вказує їх ознаки. Зміст же ознак умислу та необережності розкриває теорія кримінального права.

4. Злочин – це діяння кримінально карне, тобто за його вчинення передбачається застосування найсуворіших заходів державного примусу – кримінальних покарань.

Для того, щоб діяння було визнане злочином, потрібна наявність усіх чотирьох ознак у сукупності (суспільної небезпеки, кримінальної протиправності, вини й кримінальної караності). Відсутність хоча б однієї з цих ознак виключає можливість вважати скоєне злочином, тоді може наставати не кримінальна відповідальність. а інші види правової відповідальності.

Отже, зазначається, що злочином визнається передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), що посягає на суспільний лад України, її політичну і економічну системи, власність, особу, політичні, трудові, майнові та інші права і свободи громадян, а так само інше, передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне діяння, яке посягає на правопорядок.

2. У Кримінальному кодексі України передбачено кілька видів злочинів. Головним принципом їх поділу є об’єкт злочину – те, проти чого спрямовано злочинні дії. В українському законодавстві передбачено окремі види злочинів:

а) державні злочини – їх групу становить посягання на державний лад, безпеку і обороноздатність нашої держави. Зокрема, це державна зрада, шпигунство, диверсія, тощо.

б) злочини проти життя, здоров’я і гідності людини становлять окремий розділ Кримінального кодексу, яким передбачено відповідальність за вбивство, зґвалтування, завдання тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості. Конституція України гарантує кожному право на повагу його гідності, через те в розділі передбачено відповідальність за образу, наклеп, тощо.

Стаття 28 Конституції України закріплює, що кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

в) майнові злочини – злочини, спрямовані проти власності, коли злочинець має на меті заволодіти майном юридичної чи фізичної особи;

г) вбивство стаття 27 Конституції України закріплює, що кожна людина має невід’ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов’язок держави – захищати життя людини.

д) злочини проти власності;

е) хуліганство – хуліганськими діями є нанесення побоїв, вчинення бешкету, постійні телефонні дзвінки із вживанням нецензурних слів, співання непристойних пісень.

є) угон – чимало неповнолітніх бере участь в угонах автомашин, намагаючись скористатися чужим автомобілем чи мотоциклом.

3. Кримінальній відповідальності і покаранню підлягає лише особа, винна у вчиненні злочину, тобто така, що умисно або з необережності вчинила передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне діяння.

Стаття 3 Кримінального кодексу закріплює: Ніхто не може бути визнаний винним у вчиненні злочину, а також підданий кримінальному покаранню інакше як за вироком суду і відповідно до закону.

Кримінальна відповідальність – це обов’язок особи дати звіт про свої дії уповноваженим на те державним органом (дізнання, попереднього розслідування, прокуратури, суду), а також перетерпіти певні обмеження, страждання, відчути примусову дію кримінального закону. Частиною кримінальної відповідальності є застосування покарання до винного.

Кримінальна відповідальність ґрунтується на конституційному принципі законності. Це означає, що кримінальній відповідальності і покаранню підлягає лише особа. винна у вчиненні злочину. Крім того, ніхто не може бути визнаний винним у вчиненні злочину, а також підданий кримінальному покаранню інакше, як за вироком суду й відповідно до закону.

Література:

1. Кримінальний кодекс України.

2. Конституція України ст.3, 27, 28.

3. “Правознавство” М. Настюк. Львів 1995 р.

4. “Основи правознавства” О.Д. Наровлянський.