“підкормка” банку – безперечне та точне виконання та дотримання умов низки послідовних предметних договорів з поступовим збільшенням суми кредиту, а в подальшому зникнення самого розпорядника зі значною сумою наданого кредиту.

2. Необхідно визначити ключові посади, тобто посадових осіб кредитної установи, які навмисно (з будь-яких мотивів) або через злочинну недбалість можуть сприяти злочинцям в отриманні кредиту.

Орієнтовний перелік таких посад: керуючий банком; заступник керуючого банком; начальник кредитного управління; заступник начальника кредитного управління; кредитні інспектори.

3. Після проведення зазначених дій служба безпеки банку скеровується на цілеспрямовану діяльність з попередження зловживань чи помилок з боку осіб, визначених у переліку та інших працівників банківської установи. А у випадку неможливості здійснення таких дій визначається порядок звернення за допомогою до правоохоронних органів. Служба безпеки банку скеровується на виявлення обставини, що свідчать про злочинну діяльність при кредитних операціях та повідомлення у правоохоронні органи у встановленому законом порядку. До таких обставин відносяться:

велика кількість позичальників (одержувачів кредиту);

великі суми кредитів що вказуються в кредитній заявці без відповідного забезпечення;

фіктивні адреси одержувачів кредиту;

однакові адреси для різних одержувачів кредиту;

фіктивні фінансові звіти одержувачів позичок;

наявність позичок і банківських рахунків за межами сфер діяльності позичальника;

видача позичок за дорученням;

участь банку в позичці, виданої іншим банком;

невідповідність витрат одержувача кредиту його прибуткам;

суттєве порушення процедури виділення кредиту;

підроблені документи, надані в обгрунтування кредитного запиту, про гарантії його повернення, про витрату отриманих кредитів;

неповернення отриманих кредитних коштів після відповідного судового рішення [4];

комерційне використання отриманих на пільгових умовах кредитних коштів;

витрата бюджетних кредитів на інші платежі (наприклад, на закордонні відрядження) [5].

З метою забезпечення повернення кредитних коштів та недопущення вчинення злочинних посягань з боку позичальників та працівників банку, здійснюється обмін певною інформацією між зацікавленими в цьому сторонами. Це насамперед відомості про:

особу клієнта;

активи клієнта (розміри установчого капіталу, співвідношення між власними коштами та тими, що знаходяться в управлінні, вкладання коштів у нерухомість тощо);

склад засновників, наявність інших фірм, які очолюють засновники даного підприємства (кількість фірм, зареєстрованих по цій адресі, а також адреси цих фірм, їх рахунки в банках тощо);

форма, в якій створена юридична особа (найменш надійними є товариства з обмеженою відповідальністю);

час знаходження на ринку та на обслуговуванні в певному банку;

проект бізнес-плану (призначення кредитних коштів);

забезпечення кредиту (гарантія, застава тощо) [6];

результати обов’язкового виїзду на об’єкти клієнта, огляд застави тощо;

використання відкритих та нетрадиційних джерел фінансування;

осіб – працівників фінансово-кредитної установи, які приймали участь в оформленні документів на видачу кредиту та тих працівників, які були зацікавлені в видачі цього кредиту;

іншу інформацію, що може вказувати на протиправну діяльність при здійсненні банківського кредитування.

При цьому слід звертати увагу не лише на ці відомості, але й на інші обставини щодо проведення банківських операцій клієнтом в минулому. Особливу увагу необхідно приділяти перевірці бізнес-плану, оцінці ринку з точки зору його криміналізації.

Для цього необхідно:

а) визначити, чи підтримує банк та його співробітники безпосередній контакт з одержувачем кредиту;

б) визначити шляхи та способи надходження в банк запиту на отримання кредиту;

в) вивчити всю документацію, що пов’язана з отриманням грошей, приділяючи увагу можливим змінам чи її перекручуванням;

г) отримати всі відомості про одержувача кредиту чи про всі комерційні структури, з якими він співпрацював, їх керівників та співробітників;

д) розглянути всі матеріали, складені співробітником банку, який оформляв видачу кредиту, при цьому: перевірити відомості, що характеризують співробітника, включаючи відомості про можливі контакти з одержувачем кредиту; ознайомитись з надходженнями на його власний рахунок, реєстрові номери транспортних засобів, які належать йому чи членам його сім’ї; встановити основні джерела доходів; порівняти відповіді вказаного співробітника про документи, які пов’язані з видачею кредиту, з відомостями, отриманими при негласному аналізі його телефонних переговорів, записів у нотатнику [7].

Для більш чіткого виконання своїх функцій служба безпеки банку співпрацює з контролюючими підрозділами НБУ. Згідно із Законом України “Про банки та банківську діяльність” НБУ виконує контрольно-наглядові функції щодо діяльності комерційних банків. з цією метою створено службу банківського контролю, яка через відповідні структурні підрозділи в регіональних управліннях НБУ здійснює нагляд за дотриманням суб’єктами банківської діяльності чинного законодавства, економічних нормативів та нормативних актів НБУ.

Завданням служби банківського нагляду є забезпечення фінансової стабільності та безпеки банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів, регулювання банківської діяльності з метою приведення її у відповідність до встановлених норм і законодавчих вимог. Взаємодія під час проведення перевірок служби банківського нагляду та правоохоронних органів (МВС, СБУ, Генеральної прокуратури) дозволяє виявляти шахрайства з фінансовими ресурсами та попереджувати “відмивання” грошей через банківську систему на національному та міжнародному рівнях. В свою чергу, така взаємодія уможливлює виявлення злочинів на стадії підготовки та притягнення винних до кримінальної відповідальності, і при цьому забезпечення захисту інтересів вкладників та кредиторів.

Необхідно відмітити ряд операцій, що потребують особливої уваги з боку інспекторів банківського нагляду (операції юридичних та фізичних осіб, пов’язані з отриманням та наданням кредитів (позик) в грошовій формі): надання кредиту під заставу ощадного (депозитного) сертифікату; надання або отримання кредиту, виконання зобов’язань, за якими забезпечено документально наявність у позичальника вкладу в іноземному банку; надання або отримання кредиту з відсотковою ставкою, що перевищує середню відсоткову ставку по грошових інструментах на внутрішньому і зовнішньому ринках.

Якщо в ході інспектування банків та банківських установ будуть виявлені факти, що можуть свідчити про злочинну діяльність фізичних або юридичних осіб – клієнтів банку та працівників банку, інспектор