З введенням Постанови в дію надходження грошових коштів збільшилось. Так, із загальної суми надходжень 513,1 млн грн. за 1998 рік 78% (402,3 млн грн.) надійшло у другій половині 1998 року. Але це є незначною часткою, що становить тільки 8% очікуваної суми. Всього за друге півріччя 1998 і два місяці 1999 року за електроенергію споживачами сплачено 913,3 млн грн.

За результатами ревізій та перевірок 1737 підприємств енергетичної галузі України, проведених ГоловКРУ протягом 1998–1999 рр. виявлено незаконних витрат, розкрадань, недостач на суму 191,5 млн грн., з яких відшкодовано 22,6 млн грн. Додатково нараховано до бюджету 94,2 млн грн. платежів, з яких надійшло 2,0 млн грн.; передано у правоохоронні органи 512 справ про корисливі правопорушення на загальну суму 418,3 млн грн.

За виявлені порушення на винних осіб накладено 156 адміністративних стягнень на суму 156 тис. грн. та притягнуто до дисциплінарної та матеріальної відповідальності 75 осіб.

Ситуації, що існує в енергетичній галузі та на Оптовому ринку електроенергії із збереженням державного та колективного майна, розрахунками за електроенергію, сприяє ряд обставин, переважно суб’єктивного характеру.

Внаслідок невиконання обов’язків по сплаті заборгованості та відсутності контролю за станом розрахунків за спожиту електричну енергію виникла ситуація, коли сума заборгованості, що підтверджена споживачами електроенергії, є значно меншою за фактичну. Так, станом на 01.03.99 заборгованість обленерго перед НЕК “Укренерго” склала 5,1 млрд грн., а споживачі підтвердили свою заборгованість перед компаніями за спожиту електроенергію тільки на суму 4,2 млрд грн. В результаті несвоєчасного проведення звірок енергоринку та компаній втрачається контроль за достовірністю обліку та реальністю повернення боргів за спожиту електроенергію.

Зазначене питання потребує глибокого вивчення спеціалістами Міненерго, оскільки є підстави стверджувати, що обленерго ніколи не розрахуються за отриману на енергоринку України електроенергію на суму 1,7 млрд грн. По Україні за друге півріччя 1998 року і два місяці 1999 р. втрачено електроенергії при транспортуванні в мережах понад встановлені норми на 689,5 млн грн.

На стан заборгованості споживачів перед обленерго впливає те, що основними споживачами енергії, яку постачають державні компанії, є населення та бюджетні організації, а більшість платоспроможних підприємств забезпечують електроенергією незалежні постачальники.

Так, у Дніпропетровській області за 1996 – 1999 рр. питома вага електроенергії від державних постачальників у загальному обсязі надходжень зменшилася з 80% до 58,1% внаслідок зростання частки транзитної електроенергії від незалежних постачальників.

Крім того, є випадки відпуску електроенергії за цінами, які майже удвічі нижчі за тариф, затверджений НКРЕ України, внаслідок чого енергопостачальні компанії несуть збитки.

ВАТ “Херсонобленерго” здійснювало реалізацію електроенергії АТЗТ “Інтергаз” за ціною 2,2–2,9 цента США при встановленому тарифі 4,4 цента США, внаслідок чого за 1996–1997 рр. воно зазнало збитків на суму 306,1 тис. грн.

У ході ревізій та перевірок встановлені непоодинокі факти, коли отримані від споживачів грошові кошти за електроенергію компанії витрачали в основному на виплату працівникам заробітної плати, преміальних та соціальні виплати, на придбання товарно-матеріальних цінностей невиробничого характеру, сплату відсотків за кредити, придбання квартир, автомобілів тощо. Відволікання грошових коштів, передбачених для перерахування постачальникам електроенергії, здійснювалися з відома, а в окремих випадках і за ініціативою керівників компаній та Міненерго України для поточних потреб як структурних підрозділів, так і самих компаній.

Міненерго України примусово списало з розподільного рахунку “Севастопольміськенерго” кошти в сумі 714,0 тис. грн., що надійшли від споживачів за електроенергію, і зарахувало їх до позабюджетного резервного фонду Міністерства. Такими діями Міненерго спричинило утворення нереальної кредиторської заборгованості, що призвело до штучного збільшення фактичного боргу споживачів перед енергоринком.

У порушення порядку, встановленого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.97 № 487, в галузі набули поширення бартерні операції. При цьому не виконуються вимоги Постанови щодо проведення бартерних операцій за спожиту електроенергію тільки в обмін на паливо (вугілля, газ, мазут, свіже ядерне паливо) та в обсязі вартості виведення відпрацьованого ядерного палива.

Результати перевірок ГоловКРУ свідчать, що бартерні операції підприємствами обленерго використовуються не для забезпечення погашення боргу перед виробниками чи для технологічних потреб виробництва, а на власні потреби невиробничого характеру.

Тільки за січень-лютий 1999 року енергопостачальні компанії залишили у своєму розпорядженні товарно-матеріальні цінності на 127,9 млн грн., з яких 66,7 млн грн. отримано в оплату спожитої електроенергії. Зокрема, в Рівненській області за друге півріччя 1998 та січень-лютий 1999 року проведено бартерних операцій на загальну суму 5,3 млн грн., і всі товарно-матеріальні цінності, отримані від споживачів за використану електроенергію, витрачено енергопостачальними підприємствами на власні потреби.

Цьому значною мірою сприяє спільна Постанова Міненерго та НКРЕ від 08.09.98 № 164/1152, якою встановлено квоту використання на власні потреби без банківських розрахунків плати за спожиту електроенергію в розмірі до 70% товарної продукції.

За період з липня 1998 по березень 1999 рр. до ВАТ “Луганськобленерго” надійшло за бартером матеріальних цінностей на суму 2,6 млн грн., у тому числі акумулятори, кабельна продукція, автомашини, які використано у виробництві, а також побутова техніка, меблі та одяг, що видано робітникам підприємства за рахунок заробітної плати.

Виявлено випадки, коли енергопостачальні компанії перетворювалися на оптові бази з реалізації продукції, здійснювали діяльність на підставі угод про взаємні поставки, виконували інші, не властиві їм функції.

Так, компанія “Кіровоградобленерго” у лютому 1999 року одержала від ТОВ “Дует” 10 холодильників “Норд” на суму 13 тис. грн; від приватного підприємства “Європа-плюс” – автобус ПАЗ-3205