Деякі енергопостачальні компанії перетворилися на оптові бази з реалізації продукції, здійснюють діяльність на підставі угод про взаємні поставки, виконують інші невластиві їм функції. Так, Новгород-Сіверські РЕМ (Чернігівська область) за відпущену електроенергію отримали від колективних сільськогосподарських підприємств худобу на 16,4 тис. грн., реалізували її, а кошти використали на власні потреби. У свою чергу Броварські РЕМ (Київська область) отримали за рахунок відпущеної електроенергії 96,1 т цукру, який обміняли на автомобіль ВАЗ-2121, гідропідйомник, комп’ютерний комплекс реєстрації диспетчерських переговорів, три комп’ютери, один принтер.

Негативно впливає на стан розрахунків здійснення оплати за електроенергію шляхом взаємозаліків. Навіть споживачі електроенергії, які можуть розраховуватись за електроенергію грошовими коштами, проводять взаємозаліки, а грошові кошти перераховуються посередникам або залишаються у цих споживачів. Мають місце випадки, коли за використану електроенергію підприємства видавали вексель, а грошові кошти для викупу виданих векселів перераховували комерційним структурам.

Недосконалість нормативних актів щодо регламентування здійснення суб’єктами господарювання безрахункових операцій шляхом проведення взаємозаліків, вексельних розрахунків призводить до суттєвих фінансових втрат. Перевірками 21 підприємства Миколаївської області виявлено, що всі вони могли розрахуватися за електроенергію грішми, однак за вказівкою обленерго розраховувалися векселями на суму 472 тис. грн. і бартерними операціями – на 304,4 тис. грн.

ДАЕК “Західенерго” передало СП “Галев ЛТД” векселі на суму 10 млн грн., що перевищувало заборгованість за електроенергію на 5,5 млн. грн. Збитки від цієї операції віднесено на витрати Бурштинської ТЕС, а до бюджету не надійшло 1,6 млн грн.

За друге півріччя 1998 року на розподільчі рахунки “Укренерго” надійшло 628 млн грн. Тим часом річна заборгованість компанії перед виробниками становить понад 6 млрд грн. готівкою (в основному діють заліки, векселі, бартер).

Однією з причин незадовільних розрахунків з енергогенеруючими компаніями залишається низький рівень фінансової дисципліни в НЕК “Укренерго”, якою допущено численні факти витрачання коштів без наявного джерела покриття таких витрат. Внаслідок таких порушень відволікалися обігові кошти, що мають бути спрямовані на першочергові платежі для погашення заборгованості за отриману електроенергію.

Аналогічна ситуація мала місце і в Національній атомній енергогенеруючий компанії (НАЕК) “Енергоатом”, де за рахунок коштів, передбачених на фінансування добудови двох енергоблоків Хмельницької та Рівненської АЕС, 44,8 млн грн. було спрямовано на фінансування будівництва офісу для дирекції.

За результатами перевірок, проведених співробітниками Головного контрольно-ревізійного управління України, донараховано до бюджету платежів на суму 11,3 млн грн., до правоохоронних органів передано 76 матеріалів, збиток по яких складає 13 млн грн.

З метою покращання економіко-криміногенної ситуації в галузі забезпечення законності й правопорядку при здійсненні розрахунків за електроенергію, на нашу думку, доцільно вжити таких заходів:

1. Розробити дієвий механізм стягнення простроченої дебіторської заборгованості за спожиту електроенергію та порядок повернення судових витрат за рахунок їх відшкодування дебіторами.

2. Для зміцнення платіжної дисципліни з боку споживачів електроенергії та запобігання випадкам, коли заборгованість за електроенергію не погашається навіть за умов платоспроможності боржника:

вивчити питання щодо доцільності надання повноваження органам енергонагляду постійного проведення аналізу платоспроможності боржників, перевірки наявності коштів на поточних, депозитних, валютних рахунках, а також складу майна боржників, за рахунок реалізації якого може погашатися заборгованість за спожиту електроенергію. Такі відомості повинні надаватися Міністерству енергетики України та відповідним службам НЕК “Укренерго”, що безпосередньо здійснюють роботу по стягненню заборгованості;

розробити та внести у передбаченому законом порядку на розгляд до Верховної Ради України зміни та доповнення до Закону України “Про електроенергетику” щодо персональної відповідальності посадових осіб підприємств-споживачів електроенергії за непогашення заборгованості за умови їх платіжоспроможності та за порушення фінансової і розрахункової дисципліни; визначення правової природи договору між суб’єктами оптового ринку електроенергії, основних умов, які повинні в ньому міститися тощо;

розробити типову форму договору між енергопостачальною організацією та споживачем електроенергії, який має передбачити відповідальність споживачів за неоплату електроенергії, а відповідним структурним підрозділам Міністерства енергетики України забезпечити переукладення цих договорів.

3. Здійснити перевірки фінансово-господарської діяльності боржників-споживачів електроенергії. Вжити грунтовних заходів щодо перекриття каналів незаконного збагачення окремих ділків та мафіозних груп, усунення виявлених порушень, перш за все зловживань та махінацій в ході розрахунків за електроенергію.

4. з метою активізації роботи по стягненню заборгованості за спожиту електроенергію та запровадження обліку споживачів-боржників створити єдину базу даних боржників, яка повинна містити, крім даних про енергопостачальні компанії, також відомості про підприємства – абонентів енергопостачальних компаній. Зобов’язати енергопостачальні компанії постійно (два рази на місяць) надавати відомості про всіх своїх дебіторів, а також нормативно закріпити відповідальність за порушення цього обов’язку.

5. Проаналізувати стан виконання вимог Комплексної цільової програми боротьби зі злочинністю на 1996–2000 роки, Національної програми боротьби з корупцією та вимог антикорупційного законодавства. Дати принципову оцінку фактам зловживань, безгосподарності, недбальства у збереженні державного і колективного майна, нецільового використання коштів, ухилення від сплати податків та інших платежів, викритих правоохоронними та контролюючими органами. Розглянути питання щодо персональної відповідальності кожної винної посадової особи.

Це, звичайно, неповний перелік заходів держави, що сприятиме подоланню негативних явищ при розрахунках за спожиту електроенергію. з метою досягнення належного ефекту потрібна реалізація всього комплексу заходів економічного, правового й управлінського характеру, що повинні застосовуватись паралельно й одночасно.