загалом і всього народногосподарського комплексу, значною мірою розвивається стихійно, нерідко має хижацький характер, призводить до розбазарювання сировини, гостродефіцитних матеріальних цінностей. Експортно-імпортні операції часто здійснюються з порушенням принципу еквівалентності, валютної самоокупності і т.ін. Значна частка валютної виручки незаконно залишається за кордоном, приховується від оподаткування, розкрадається та інвестується в економіку інших країн. Корисливі злочини, що скоюються суб’єктами сільськогосподарського виробництва чи посередницьких структур, завдають великих збитків господарству, збільшують зовнішню заборгованість, що підриває економічну безпеку. Масового характеру набули такі злочини, як контрабанда, розкрадання державного і колективного майна у великих і особливо великих розмірах, приховування валютної виручки та інші валютні злочини, ухилення від сплати податків, хабарництво.
Реформування власності на селі, здійснення господарської діяльності через бартерні контракти з комерційними структурами на постачання пального, добрив, інших матеріально-технічних ресурсів та розрахунки за них керівники сільгосппідприємств використовують для власного збагачення. Перебуваючи у змові з комерсантами, вони за певну плату, діючи всупереч інтересів членів сільгосппідприємств, заключають збиткові угоди на постачання ресурсів, надання в оренду землі, здійснюють інші види протиправної діяльності.
Особливе занепокоєння викликає те, що реформи в АПК без установлення стабільних легітимних відносин у банківській, інвестиційній, іпотечній сфері без необхідної гнучкої економічної, фінансової і сільськогосподарської політики не можуть закінчитися позитивним результатом. Чергові перегини можливі на селі, відсутність самовизначення селянина призведе до відчуження землі від селянської громади і не знайдеться ефективного землевласника. Земля як товар стане об’єктом для скоординованих спекуляцій при участі іноземних інвесторів і “непатріотичних” вітчизняних банкірів та державних чиновників в розрахунку на подальшу її скупку.
2000–2001 роки відрізняються від минулих земельною реформою і реформами в АПК, у зв’язку з чим збільшилася кількість корисливих злочинів, що супроводжують згадані процеси. У році в аграрному секторі економіки було викрито 884 злочини, пов’язаних з його реформуванням, серед яких — 343 розкрадання, 410 посадових злочинів, 28 порушень бюджетного законодавства. До кримінальної відповідальності притягується 929 осіб, з яких — 423 керівники, в тому числі 273 голови сільськогосподарських підприємств.
Установами та підприємствами аграрного сектора економіки допускаються непоодинокі факти неефективного, нецільового використання бюджетних та позабюджетних коштів.
Підрозділами правоохоронних органів було проведено комплекс заходів з виявлення, розкриття та розслідування злочинів в АПК, пов’язаних з розкраданням бюджетних коштів під виглядом відшкодування витрат на будівництво об’єктів соціально-культурного і побутового призначення на селі та проведення у зв’язку з цим відповідних взаємозаліків. Окремі керівники сільськогосподарських та фермерських підприємств з метою розкрадання державних коштів складали завідомо неправдиві документи про нібито побудовані ними на власні кошти об’єкти соціального та побутового призначення, хоча останні взагалі не будувалися або вже були побудовані у попередні роки (у зв’язку з чим відшкодування витрат на їх будівництво не повинно проводитися), або значно завищували суми витрат на таке будівництво.
Виділені Міністерством фінансів України кошти перераховувалися районним відділам фінансів для відшкодування витрат на будівництво вже безпосередньо господарствам районів (на спеціальні рахунки — для придбання паливно-мастильних матеріалів, мінеральних добрив, запасних частин, з обов’язковим відображенням у відповідних бухгалтерських документах). Проте, перераховані таким чином цільові кошти голови господарств шляхом незаконних фінансових операцій переводили зі спеціального рахунку на розрахунковий, після чого отримували їх готівкою і використовували на будівництво особистих будинків та інші власні потреби.
У зв’язку з відсутністю достатніх коштів відповідними нормативними документами Кабінету Міністрів України відшкодування таких витрат було передбачено і шляхом проведення взаємозаліків заборгованості сільськогосподарських товаровиробників за податками і зборами до Державного бюджету, сплати за електроенергію (лише за умови наявності у господарств відповідної заборгованості). Тому окремі керівники підприємств знов-таки складали завідомо неправдиві акти взаємозвірок, в яких відображали неіснуючі або значно завищені суми такої заборгованості. Зазначені документи після відповідного оформлення та затвердження в районних державних адміністраціях, Державній податковій адміністрації, районній електричній мережі надсилалися до регіональних відділень Державного казначейства, після чого на цій підставі проводилися відповідні взаємозаліки. У подальшому за рахунок державних коштів здійснювалося погашення вже реально існуючих боргів перед Державним бюджетом та іншими підприємствами.
Таким чином, керівники сільськогосподарських і фермерських підприємств за участю або за сприяння посадових осіб державних органів влади та управління, податкових адміністрацій, відділень Державного казначейства під виглядом відшкодування вартості витрат на нібито побудовані ними об’єкти соціально-культурного та побутового призначення вчиняли розкрадання державною майна в особливо великих розмірах, шахрайства з фінансовими ресурсами шляхом нецільового використання державних субвенцій.
Протиправна діяльність набула дедалі поширеного, загрозливого характеру. Незважаючи на те, що керівниками сільськогосподарських підприємств у більшості випадків заявляються для відшкодування, на перший погляд, невеликі суми коштів — від 2 до 15 грн, з урахуванням значної кількості таких звернень загальна сума відшкодувань в регіонах сягає декількох сот тисяч гривень.
Більш того, така діяльність не лише завдає істотних збитків, але й об’єктивно становить суттєву загрозу інтересам як держави, так і громадян, оскільки негативно впливає на можливість своєчасної виплати заробітної плати, пенсій та інших обов’язкових платежів, призводить до зростання соціальної напруженості.
Про масштаби такої діяльності свідчать і результати перевірок, що проводилися у минулі роки підрозділами Державної податкової адміністрації, органами прокуратури і внутрішніх справ. Зокрема, тільки у регіонах (Львівська, Запорізька, Тернопільська, Херсонська та Харківська області) за виявленими ними фактами порушень при відшкодуванні таких витрат у минулому році скасовано взаємозаліки на суми від 1,52 до 3,92 млн грн.
Серйозне занепокоєння викликає і тенденція стосовно суттєвого збільшення розміру заподіяних державі збитків (у середньому по кожній порушеній кримінальній справі), оскільки окремі керівники сільськогосподарських підприємств, використовуючи відсутність належного контролю за використанням бюджетних коштів, надають фіктивні документи на відшкодування таких витрат вже на сотні тисяч гривень, займаються зазначеною злочинною діяльністю протягом тривалого часу. При цьому з метою приховування вчинених злочинів часто використовуються реквізити фіктивних фірм, що виступають у ролі постачальників будівельних матеріалів або виконавців нібито проведених будівельних робіт.
Нерідко розкрадання коштів шляхом незаконного відшкодування витрат на будівництво вчиняється за участю працівників місцевих державних адміністрацій, податкових адміністрацій, інших державних установ та організацій, саме на які