була відразу сприйнята людством, проте сьогодні вона є основою формування багатьох локальних цивілізацій, у тому числі й правових доктрин).
Глобальна інформаційна цивілізація під впливом науково-технічного прогресу спонукає до перегляду парадигми суспільних відносин Старого світу і формуватиме нових загальнолюдських, загальносуспільних парадигм. Прикладом глобалізації суспільних інформаційних відносин є розгляд проблематики формування інформаційного суспільства Європи у р. Комісією Європейського Союзу. Кінець ХХ століття ознаменувався підписанням 22 червня 2000 р. Хартії про глобальне інформаційне суспільство керівниками восьми наймогутніших економічно і технічно розвинених держав світу під час зустрічі на Окінаві (Японія).
Проблема глобалізації кіберзлочинності, її загроза миру, безпеці людства та міжнародному правопорядку була зазначена Президентом України на Самміті Тисячоліття у Нью-Йорку (7–8 вересня 2000 р.).
Переваги науково-технічного прогресу у сфері інформатизації, комп’ютеризації, інформатики дедалі частіше використовуються злочинцями. Роль зброї, здатної завдати нищівних ударів по безпеці та добробуту народів і держав, переходить до такого величного творіння людського розуму, як комп’ютер.
У зв’язку з цим Президент України поставив на розгляд міжнародної громадськості питання стосовно доцільності розробки Міждержавної конвенції про боротьбу з міжнародним комп’ютерним тероризмом].
1. Кримінальний кодекс України: Офіційний текст. — К.: Юрінком Інтер, 2001. — С. 3.
2. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. — К.: Преса України. — С. 80.
3. Див.: Коржанський М. Й., Воробей П. А., Щупаковський В. М. Завдання і дія Кримінального закону. — К., 1997.
4. Див.: Крок // Газета Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України. — 2000. — верес. — № –18 (53–54).: http://mndc. naiau. kiev. ua).