три основні напрями у формуванні компаній. До першого – відносяться компанії холдінгового типу (оперативно-холдінгові, інвестиційні, судновласницькі, промислові та компанії, що працюють із нерухомістю). Другий напрям – це фінансові компанії, до яких відносяться і банки, і посередницькі структури, і страхові фірми. Третій тип “офшору” – торговельно-посередницький бізнес. Фахівці у межах цих трьох генеральних напрямів виділяють і більш вузькі спеціалізації.
Найбільшу зацікавленість правоохоронних органів викликає реєстрація подібних структур, яку на комерційній основі здійснюють спеціалізовані “секретарські” компанії, що забезпечені необхідними технологіями, освоїли необхідні юридичні процедури та мають кваліфікований персонал.
В офшорних зонах вельми популярними є фінансові операції. Адже банк, що зареєстровано в одній із зон, сплачує клієнтам відсотки поза податкових схем та може вільно “грати” своїм капіталом, ввозячи або вивозячи його.
Останнім часом деякі великі міжнародні банки заснували в офшорних зонах власні дочірні банківські організації. Як вважають російські експерти у сфері оподаткування, найбільш перспективним регіоном для банківського “офшору” стає Бахрейн. Через фінансову інфраструктуру зазначеної держави проходить чималий потік регіональних нафтодоларів, перетворюючи його для арабського Сходу на своєрідний банківський сейф.
На підтвердження цього може бути політична стабільність навколо Бахрейну. Військові конфлікти та валютні коливання, що роздирають регіон Перської затоки, дивно обминають цю країну.
Серед напрямів інформаційно-технічної протидії сучасній злочинності, що здійснює свою діяльність безпосередньо за допомогою офшорних зон, необхідно виділити комплекс заходів (аналітична та комп’ютерна розвідка).
Сутність аналітичної розвідки можна визначити за “розвідку в інформаційному середовищі”, за “отримання нових знань про розвідувальний об’єкт або явище на підставі аналітичного опрацювання наявної розвідувальної інформації і зведень про відомі факти”.
Аналітична розвідка передбачає вивчення матеріалів прихованого спостереження, оперативних установок, повідомлень негласних співробітників, даних перехоплення з різних каналів зв’язку, а також аналіз повідомлень, публікацій і виступів у засобах масової інформації, статистичних даних, зведень, що містяться в державних і недержавних автоматизованих банках даних і інформаційних системах.
Інформаційна революція, що триває, стрімко змінює ситуацію у сфері накопичення та опрацювання інформації, що представляє оперативний інтерес. Можна навести дві обставини, що виводять інформаційно-аналітичну діяльність (аналітичну розвідку) за межі традиційних рамок оперативно-розшукової діяльності (далі – ОРД) і відкривають якісно нові можливості для вирішення оперативних задач по боротьбі з організованою злочинністю.
Перша обставина, що наповнює аналітичну розвідку новим змістом, полягає в тому, що на сьогодні уже створено і створюються сотні електронних банків даних, що містять найрізноманітніші відомості. Маються на увазі банки даних як державних органів, так і приватних підприємств. У першу чергу, – це банки даних різних служб правоохоронних органів, податкових і митних служб, реєстраційних органів, фондів медичного і соціального страхування, медичних закладів, банків і фінансових компаній, транспортних підприємств, авіа- і залізничних кас, банки даних з електронними версіями періодичних видань і банки даних приватних підприємств, що надають інформаційні послуги охоронних структур, служб безпеки і т. ін.
Друга обставина, що виділяє аналітичну розвідку в самостійний вид діяльності, полягає в тому, що сьогодні уже створені, застосовуються і удосконалюються вельми ефективні методи опрацювання різноманітної інформації. Ряд таких методів, що дозволяють виявити латентні зв’язки між об’єктами і за виявленими зв’язками оцінювати роль і статус будь-якого члена злочинного співтовариства, уже перебувають на озброєнні інформаційно-аналітичних підрозділів правоохоронних органів. Аналітична розвідка, побудована на застосуванні останніх досягнень у розвитку інформаційних технологій, є одним з центральних напрямів діяльності Інтерполу по боротьбі з транснаціональною організованою злочинністю.
У цілому аналітична розвідка, а більш конкретно, застосування інформаційних технологій в аналітичній розвідці, забезпечуючи ОРД, одночасно виходить за рамки ОРД, є паростком нового перспективного напряму в діяльності правоохоронних органів.
Сьогодні існують окремі приклади створення об’єднаних інформаційно-аналітичних центрів в системі органів внутрішніх справ, відчутних результатів аналітичної розвідки, забезпечення спеціалізованих підрозділів кримінальної міліції стратегічною і тактичною інформацією про стан організованої злочинності.
У свою чергу, комп’ютерна розвідка полягає в пошуку й отриманні інформації з комп’ютерних систем і мереж. Здійснюється комп’ютерна розвідка за допомогою апаратно-програмних комп’ютерних засобів, шляхом застосування логічних операцій і прийомів. Необхідність комп’ютерної розвідки у правоохоронних органах обумовлена багатьма чинниками. Відзначимо тільки деякі з них:
по-перше, всі великі обсяги інформації, що може мати оперативний інтерес, переводиться на машинні носії. Практично вся інформація про фінансову діяльність підприємств і фірм уже міститься в електронному вигляді в комп’ютерних системах;
по-друге, комп’ютерні телекомунікації все частіше виявляються засобами зв’язку для злочинних формувань. Вони стають засобом неконтрольованого кримінального перекидання фінансових коштів, зокрема у закордонні банки й офшорні зони;
по-третє, глобальна комп’ютерна мережа Інтернет, що відбиває не тільки досягнення, але й практично всі відомі недоліки людського суспільства, стає носієм кримінальної інформації і загрозою її поширення.
Сьогодні одним із завдань правоохоронних органів стає відстежування кримінальних явищ у мережі Інтернет. Така робота ведеться за кордоном, зокрема у США (ФБР) і у Німеччині (ВКА), де створено спеціальні підрозділи комп’ютерної розвідки в мережі Інтернет.
Нарешті, комп’ютерна розвідка є одним із найбільше ефективних засобів профілактики, протидії і боротьби з найрізноманітнішими комп’ютерними злочинами, оскільки до завдань комп’ютерної розвідки входить і пошук зловмисників у комп’ютерних мережах.
Перспективність цього напряму діяльності правоохоронних органів обговорювалася на Міжнародній нараді експертів у Японії у вересні 1998 р., на якій розглядалося питання щодо правових основ і методики організації обшуку комп’ютерних систем без вилучення комп’ютерів за допомогою віддаленого доступу, тобто із застосуванням методів і засобів мережної комп’ютерної розвідки.
У правовому відношенні комп’ютерну розвідку можна розглядати як різновид таких оперативно-пошукових заходів, як зняття інформації з технічних каналів зв’язку, спостереження, дослідження предметів