Якщо підрядчик допустив істотні відступи від умов договору побутового замовлення або інші істотні недоліки в роботі, виконаній з матеріалу замовника, останній має право вимагати або виготовлення іншої речі з матеріалу такої самої якості, або розірвання договору з відшкодуванням збитків [3, Ст. 350]. У термінологічних поясненнях до цього закону розкривається зміст істотного недоліку. Таким вважається недолік, який робить неможливим використання товару (послуги) відповідно до його цільового призначення або не може бути усунутий щодо цього споживача, або для усунення необхідні великі затрати праці й часу, або він робить товар (послуги) іншим, ніж передбачено договором.

У разі невиконання чи неналежного виконання зобов’язання виконавець повинен сплатити замовникові неустойку, якщо вона передбачена законодавством чи договором.

Вимоги замовника, передбачені у статті 15 вищезгаданого закону, підлягають задоволенню в разі виявлення недоліків протягом гарантійного чи інших термінів, установлених договором. Позов з приводу недоліків у роботі, виконаний за договором побутового замовлення, може бути пред’явлений не пізніше 6 місяців з дня відхилення претензії, а якщо претензія не заявлена або час її заявлення встановити неможливо, - не пізніше 6 місяців із дня строку, встановленого для заявлення претензії [8, с. 154]. Порядок і строк пред’явлення претензій щодо таких вимог визначає Кабінет Міністрів України [3, Ст. 350]. Виконавець не повинен відповідати за недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони сталися з вини самого споживача.

Виконавець зобов’язаний протягом місяця відшкодувати збитки, що виникли у зв’язки з утратою чи пошкодженням речі, яку він прийняв від споживача для виконання робіт або надання послуг. При цьому він не звільняється від відповідальності, навіть якщо рівень його наукових і технічних знань не дав змоги виявити особливі властивості речі, прийнятої ним від споживача для виконання робіт або надання послуг.

Норма п. 10 статті 15 закону України “Про захист прав споживачів” передбачає відповідальність виконавця за шкоду, заподіяну життю, майну або здоров’ю споживача, що виникла у зв’язку з використанням засобів, необхідних для виконання ним робіт або надання послуг. Законом детально врегульовано й інші відносини, пов’язані з відповідальністю виконавця (підрядчика).

Якщо замовник не з’явився щоб отримати річ, виготовлену за договором побутового замовлення, підрядчик має право після закінчення шести місяців з дня виготовлення замовлення і дворазового попередження замовника продати річ у встановленому порядку, а виручену суму, за вирахуванням усіх належних підрядчикові платежів (у тому числі оплата за виконання замовлення, витрати на його зберігання, реалізацію та повідомлення замовника), внести на депозит нотаріальної кантори на ім’я замовника (Ст. 352 ЦК, п. 25 Правил побутового обслуговування населення).

Законодавство або договір можуть встановлювати й інші умови щодо визначення ціни, стоків, організації виконання замовлення тощо. Так, Правила обов’язкової сертифікації послуг із ремонту та технічного обслуговування дорожніх транспортних засобів та їх складових, затвердженими наказом Держстандарту України від 28 серпня 1997 року [12, № 47, с. 133] із метою забезпечення безпеки життя, здоров’я людей, захисту їхнього майна та охорони навколишнього середовища, встановлено спеціальні вимоги щодо якості ремонту транспортних засобів та їх складових.

Висновки

Отже, настав час підвести підсумки нашої курсової роботи.

В період розбудови нашої молодої держави, коли основоположними принципами нового законодавства України стали вільне економічне самовизначення громадян, свобода підприємництва, важливе місце посідають підрядні відносини, зокрема, підприємець повинен чітко розуміти їх суть та необхідність правового регулювання.

Як було зазначена в курсовій роботі, це пояснюється тим, що існують такі види діяльності, які можуть виконувати лише державні підприємства.

Договір підряду – це складна законодавча одиниця, яку слід відмежовувати від інших цивільно-правових договорів (купівлі-продажу, поставки, перевезення тощо), оскільки неправильне застосування до підрядних відносин законодавства може суттєво порушити права сторін.

В курсовій роботі детально розглянуті особливості договору підряду. Це стосується норми витрат матеріалів підрядчика, визначення ціни за виконане замовлення, строк виконання договору, форма укладення договору та інше. Усі ці особливості регулюються чинним законодавством України.

Ми не обминули увагою також існування принципу ризику (випадкова загибель матеріалу й предмета підряду між замовником і підрядчиком).

Звичайно, уклавши договір, сторони беруть на себе певні обов’язки. У третьому питанні даної курсової роботи описані найважливіші обов’язки підрядчика та замовника, а також правові наслідки при недотриманні умов договору.

Важливе значення має Закон “Про захист прав споживачів”, який регулює відносини між споживачами товарів і виробниками, виконавцями різних форм власності.

Безумовно, дана курсова робота є корисною і потрібною як для майбутніх правників, так і для населення зокрема, тому що набуті знання в цій сфері допомагають якісно і корисно використовувати їх у побутових умовах.

Список використаної літератури

Конституція України. Офіційне видання.

Цивільний Кодекс України. Проект. – К., 1996.

Цивільний кодекс України.

Цивільне право України: Підручник. Боброва Д.В., Дзера О.В. – К.: Юрінком Інтер., 2000.

Основи правознавства: Навч. Посібник/ За ред. С.В.Ківалова, М.П.Орзік. – К.:Т-во “Знання”, КОО, 2000. – 358 с.

Побутове обслуговування населення (правові питання), “Юридична література”, 1968.

Побутове обслуговування населення, Бодюл А.Л., Фассер Е.Б., Шухат М.Ш., Вид-во “Катря Молдовенске”,