Територіальна підсудність справ господарському суду визначається ст.. 15 ГПК, де зазначається, що справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських органів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходження сторони, зобов’язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, так як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.

Справи у спорах, що виникають при виконані господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача. Справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням справи залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.

Місце розгляду справи з господарського спору, в якому однією із сторін є апеляційний господарський суд, господарський суд Автономної Республіки Крим, господарський суд області, міст Києва та Севастополя, визначає Вищий господарський суд.

Справи про банкрутство розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.

Підсудність справи зазначається відповідно до розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України за місцезнаходженням уповноваженого відособленого підрозділу, а не юридичної особи (наприклад, якщо Національний банк країни представлений його регіональним відділенням, яке має належним чином оформлені повноваження.

Територіальна підсудність справи за участю відособленого підрозділу Юридичної особи визначається відповідно до вимог ст.. 15 ГПК за місцезнаходження відособленого підрозділу, а не юридичної особи (наприклад, якщо Національний банк України представлений його регіональним відділенням, яке має належним чином оформлені повноваження.

Територіальна підсудність справи за участю відособленого підрозділу юридичної особи визначається відповідно до вимог 15 ГПК за місцезнаходження відособленого підрозділу, якому надано право здійснювати повноваження сторони від імені юридичної особи. Господарським судом слід враховувати, що оскільки відособлений підрозділ юридичної особи діє у межах наданих йому повноважень, то подання позову за місцезнаходження цього підрозділу правомірне лише тоді, коли спір випливає саме з його діяльності. У разі відсутності у відособленого підрозділу відповідних повноважень та, коли спір не пов’Язаний з діяльністю цього підрозділу, позовні матеріали або справа надсилається за підсудністю – в господарський суд за місцем знаходження юридичної особи.

Якщо стороною у справі є громадське об’єднання, від імені якої діє місцевий осередок, то у таких випадках підсудність спору визначається за місцем знаходження такого осередку. У випадках коли діяльність місцевої громадської організації поширюється на територію двох і більше адміністративно-територіальних одиниць, господарські суди вирішують спори за місцезнаходженням центрального постійного статутного органу об’єднання громадян (стаття 30 Цивільного кодексу України).

Виключна підсудність справ включає в себе справи у спорах, що виникають з договору перевезення, в яких одним з відповідачів є орган транспорту; справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном: справи у спорах, у яких відповідає вищий чи центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, області, Київська та Севастопольська міська рада або обласні, Київська й Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали, яких містять державну таємницю.

Наприклад, спори, що виникають з договору перевозки, у тому числі у прямому міжнародному залізничному сполученні. В яких одним з відповідачів є орган транспорту, на якого Статутом залізниць і розділом 38 Правил перевезень вантажів накладений розгляд претензії.

Статтею 16 ГПК до виключної підсудності господарського суду Автономної Республіки Крим, господарський судів областей, міст Києва і Севастополя віднесено, зокрема, справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном; такі справи розглядаються за місцезнаходженням майна. Місцезнаходження майна має бути достовірно встановлено і підтверджено документально. У разі неможливості подання позивачем такого підтвердження підсудність справи визначається на загальних підставах згідно із статтею 15 ГПК.

Якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п’яти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи. Ухвалу про передачу справи за підсудністю може бути оскаржено.

Справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Якщо після відводу суддів неможливо розглянути справу в господарському суді, до підсудності якого відноситься справа, то Голова Вищого господарського суду України або його заступник мають право витребувати будь-яку справу, що є у провадженні місцевого господарського суду, і передати її на розгляд до іншого місцевого господарського суду.

2.2. Учасники судового процесу

До складу учасників судового процесу входять сторони, треті особи, прокурор, інші особи, які беруть участь у процесі у випадках, передбачених ГПК, зокрема, судові експерти, перекладачі, посадові особи чи інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи.

Сторонами в судовому процесі