чинять пе-решкоду нормальній його експлуатації чи використанню. Однак у силу частини другої статті 262 ЦК України наймодавець не відповідає за недоліки майна, які були ним застережені при ук-ладенні договору незалежно від їх характеру. Так, здавання в найм будинку, який підлягає капітальному ремонту, вважається правомірним, якщо наймодавець обумовив дефекти будівлі. Статті 264 і 265 ЦК України визначають обов'язки сторін по капіталь-ному і поточному ремонту найнятого майна. За загальним пра-вилом, якщо інше не передбачено законом чи договором, про-водити капітальний ремонт — це обов'язок наймодавця, а по-точний — обов'язок наймача. Проте капітальний ремонт може бути здійснений наймачем у випадках, коли наймодавець не робить його, а також коли капітальний ремонт зумовлений не-відкладною необхідністю. Наймач, зробивши капітальний ремонт, вправі стягнути з наймодавця вартість ремонту чи зарахувати її в рахунок найомної плати. Крім того, наймач може вимагати до-строкового розірвання договору і стягнути збитки, завдані його невиконанням (частина друга ст.264, ст.270 ЦК України). Ос-кільки договір майнового найму є сплатним, наймач зобов'яза-ний своєчасно вносити плату за користування майном (п.1 ст.265 ЦК України). Плата, визначена при укладенні договору, може бути зменшена в ході виконання договору. Наймач вправі вима-гати відповідного зменшення найомної плати, якщо через об-ставини, за які він не відповідає, можливість користування най-нятим майном істотно зменшилася (ст.266 ЦК України). Най-мач зобов'язаний користуватися майном відповідно до договору і призначення майна, підтримувати найняте майно у справному стані, проводити за свій рахунок поточний і капітальний ре-монт, якщо за законом або за договором ці обов'язки поклада-ються на наймача.
Порушення наймачем зазначених обов'язків дає право наймо-давцеві вимагати дострокового розірвання договору (ст.269 ЦК України). З припиненням договору наймач зобов'язаний повер-нути майно у тому стані, в якому він його одержав, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором. Цей обов'язок наймача зазначений у пункті 5 статті 265 ЦК України, а також випливає із суті самого договору, за яким майно пере-дається у тимчасове користування. В разі погіршення найнятого майна наймач повинен відшкодувати наймодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення майна сталося не з його вини (ст.271). Ризик випадкової загибелі чи зіпсування найнятого майна несе наймодавець як його власник (ст.130 ЦК України).
Інколи наймач робить поліпшення найнятого майна. Питання про долю поліпшення вирішується залежно від того, з дозволу чи без дозволу наймодавця проведено поліпшення, а також від того, можливо чи неможливо відокремити поліпшення без шко-ди для майна. У разі проведеного з дозволу наймодавця по-ліпшення майна наймач має право на відшкодування зроблених необхідних витрат, якщо інше не передбачено законом або до-говором. За відсутності такого дозволу зроблені наймачем по-ліпшення, якщо їх можна відокремити без шкоди для майна і якщо наймодавець не погодиться відшкодувати вартість їх. Мо-жуть бути вилучені наймачем. Поліпшення, які зроблені найма-чем без дозволу наймодавця і які не можна відокремити без шкоди для майна, відшкодуванню не підлягають (ст.272 ЦК України).
Піднайм. Однією з форм використання найнятого майна є піднайм. Здавання майна в піднайм дозволяється лише за згодою наймодавця, якщо інше не передбачено законом або договором (ст.267 ЦК України). Піднайм оформляється договором, за яким наймач передає піднаймачеві все або частину майна в тимчасове користування за плату. З укладенням договору піднайму пород-жуються дві самостійні групи договірних зобов'язань, а саме: між наймодавцем і наймачем та між наймачем і піднаймачем. Са-мостійність цих зобов'язань означає, що у піднаймача виникають права і обов'язки щодо первісного наймодавця. Перед наймодав-цем залишається зобов'язаним тільки наймач, а у піднаймача ви-никають права і обов'язки лише щодо наймача. З припиненням договору найму припиняє свою дію і договір піднайму, незалеж-но від того, чи закінчився строк його дії, чи ні.
Від піднайму слід відрізняти перенайм, за яким наймач пере-дає всі права і обов'язки за договором найму іншій особі, яка замінює в договорі наймача. Перенайм може мати місце лише за згодою наймодавця, бо це слід розглядати як переведення боргу (ст.201 ЦК України).
З метою забезпечення стабільності дії договору статтею 268 ЦК України встановлено, що у разі переходу права власності на здане в найм майно від наймодавця до іншої особи договір най-му зберігає чинність для нового власника. Договір найму збері-гає чинність і у разі переходу майна від однієї державної орга-нізації (наймодавця) до іншої.
Оренда майна державних підприємств і організацій
Поняття договору оренди. Оренда — це один із видів майново-го найму. Відносини оренди регулюються спеціальним норма-тивним актом — Законом України «Про оренду державного май-на» (1995 р.). Крім того, деякі питання оренди регулюються Законом України «Про приватизацію майна державних підприємств» (1992 р.), Законом України «Про підприємства в Україні» (1991 р.), Законом України «Про підприємництво» (1991 р.). Земельним кодексом України (1992 р.) та іншими законо-давчими актами, постановами і декретами Кабінету Міністрів України, рішенням Фонду державного майна України.
Закон про оренду регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, їхніх струк-турних підрозділів, а також майнові відносини між орендодав-цями та орендарями щодо господарського використання дер-жавного майна. Оренда майна інших форм власності регулюєть-ся положеннями Закону про оренду, якщо інше не передбачено законодавством України та договором оренди.
Відповідно до Закону про оренду об'єктами оренди можуть бути цілісні майнові комплекси підприємств або їхніх структур-них підрозділів (філіалів, цехів, дільниць), окреме індивідуально визначене майно, наприклад: окремі будинки, споруди, устатку-вання, транспортні засоби, інвентар, інструменти, інші матері-альні цінності.
Законодавством встановлюються види цілісних майнових