Законом про оренду визначається, що в разі, коли об'єктом оренди є цілісні майнові комплекси державних підприємств, структурні підрозділи цих підприємств, то їхня діяльність як дер-жавних припиняється з моменту реєстрації статуту створеного орендарем підприємства. З цього моменту припиняються і роз-риваються трудові договори (контракти) з працівниками цього підприємства, структурного підрозділу.

Створене орендарем підприємство стає правонаступником прав і обов'язків державного підприємства відповідно до договору орен-ди. Якщо об'єктом оренди є цілісний майновий комплекс структурного підрозділу, створене орендарем підприємство стає право-наступником прав і обов'язків державного підприємства, органі-зації, пов'язаних з діяльністю цього структурного підрозділу.

Як зазначено у Законі про оренду, орендар у разі банкрутства створеного ним орендного підприємства відповідає по боргах підприємства майном, яке належить йому на праві власності відповідно до законодавства України. Не може бути звернене стягнення на майно, яке передане в оренду, бо передача майна в оренду не припиняє права власності орендодавця на це майно.

Порядок найму працівників на створене орендарем підприєм-ство визначається його статутом.

Працівникам державних підприємств, структурних підрозділів, що припинили свою діяльність внаслідок створення орендарем підприємств і з якими не укладено трудові договори, забезпечу-ються соціально-правові гарантії, передбачені законодавством України.

Прокат

Побутовий прокат регулюється статтями 273—276 ЦК Украї-ни, а окремі його види регламентуються додатково Типовими договорами і Правилами побутового прокату.

Прокат являє собою різновид майнового найму, тому ряд норм ЦК про майновий найом поширюється і на побутовий прокат (ст.262, 263, п.1, 2, 3 і 5 ст.265, ст.269, 271 і 272).

За договором побутового прокату державні, кооперативні та інші громадські організації надають громадянам у тимчасове ко-ристування за плату предмети домашнього вжитку, музичні інструменти, спортивний інвентар та інше майно.

З цього визначення випливає, що наймодавцем за договором побутового прокату може бути тільки організація, а наймачем — тільки громадянин. Предметом прокату можуть бути лише індиві-дуально визначені і неспоживні речі. Залежно від предмета прока-ту не всі громадяни можуть виступати наймачами. Так, для одер-жання напрокат мотоцикла, моторного човна, катера необхідно, крім паспорта, мати посвідчення на право керування. На підставі договору прокату речі передаються для задоволення побутових або культурних потреб наймача і членів його сім'ї. Тому цілком логіч-ним є правило, що здача в піднайм майна, одержаного за догово-ром побутового прокату, не допускається (ст.276 ЦК України).

Договір прокату укладається в усній формі, але при цьому, як правило, організація прокату видає письмовий документ, наприк-лад, квитанцію.

У місцях масового відпочинку предмети прокату видаються в погодинне користування після пред'явлення громадянином-най-мачем паспорта (іншого документа) або під грошовий завдаток.

Письмова форма обов'язкова у випадках, коли цього вимага-ють типові договори прокату (частина друга ст.274 ЦК України).

Організації зобов'язані надавати громадянам у користування предмети прокату за плату, розмір якої визначається відповідно до встановлених тарифів (прейскурантів). При укладенні догово-ру на строк до ЗО діб наймач вносить повну вартість прокату згідно з прейскурантом. За прокат на більший строк оплата проводиться помісячне, а плата за прокат на місці — за погодинним графіком.

Для відносин побутового прокату характерним є те, що при укладенні договору організація зобов'язана в присутності най-мача перевірити справність майна, що здається в найм (частина третя ст.274 ЦК України), і ознайомити його з правилами тех-нічної експлуатації складних предметів. Цим самим посилюють-ся гарантії наймача щодо передачі йому речі належної якості і надійного використання її.

Із змісту статті 275 ЦК України щодо строків договору прока-ту випливає, що до цього договору не застосовуються загальні строки договору майнового найму (ст.258 цього кодексу). Сто-рони, визначаючи строки договору прокату, керуються відпові-дними типовими договорами і Правилами побутового прокату.

На відміну від звичайного договору майнового найму, наймач за договором прокату вправі без пояснення причин у будь-який час розірвати договір і повернути майно організації. Дострокове розірвання договору за ініціативою наймодавця можливе в судо-вому порядку, якщо наймач: 1) користується майном не за його призначенням; 2) навмисно або з необережності погіршує стан майна; 3) не вніс найомної плати протягом місяця з дня закін-чення строку платежу.

Наймодавець зобов'язаний за свій рахунок проводити як кап-італьний, так і поточний ремонт предмета прокату. В разі вихо-ду з ладу предмета прокату на наймодавця покладається обов'я-зок у триденний строк усунути пошкодження або замінити його однорідним справним предметом. За час знаходження предмета прокату в ремонті плата за прокат не стягується. Якщо не-справність викликана порушенням правил експлуатації предме-та прокату, наймач сплачує вартість ремонту і транспортування.

Після закінчення строку договору наймач повинен повернути майно справним. Якщо воно буде пошкоджене, то наймач зобо-в'язаний відшкодувати наймодавцеві вартість ремонту або спла-тити збитки, завдані псуванням майна.

Безоплатне користування майном

Поняття договору безоплатного користування майном. Майно може бути надане в користування іншим особам не тільки за плату, як це має місце за договором майнового найму, оренди, прокату, а й у безоплатне користування. Такі відносини виника-ють на підставі договору безоплатного користування майном і регулюються статтями 324—331 ЦК України. Зазначений договір має багато спільних рис з договором майнового найму, тому правила статті 257, частини першої статті 259, статей 260, 262, пунктів 2—5 статті 265 і статей 271, 272 ЦК України, в яких йдеться про договір майнового найму, застосовуються і до дого-вору безоплатного користування майном.

У статті 324 визначено, що за договором безоплатного корис-тування майном одна сторона зобов'язується передати або пере-дає майно в безоплатне тимчасове користування другій стороні, а остання зобов'язується повернути те саме майно. (Сторони цього договору називатимемо відповідно наймодавець і наймач, враховуючи