Таким чином, з метою вдосконалення правової захищеності пра-цівників державної податкової служби необхідно передбачити:

- розробку принципів, мети, змісту, форм та методів роботи щодо профілактики, мінімізації, компенсації та корекції можливих фізичних, психічних, соціальних відхилень у працівників податко-вої служби;

- вивчення несприятливих факторів та небезпечності у діяльності працівників податкової служби, визначення можливостей суспільс-тва, держави, певних інститутів по їх мінімізації, компенсації та корекції їх впливу на розвиток особистості працівника;

- розробку комплексу заходів та рекомендацій щодо профілак-тики перетворення віктимних особистостей у жертви не сприятли-вих умов життєдіяльності;

- надання допомоги працівникам податкової служби по корекції самосприйняття та самоусвідомлення в питаннях особистої безпеки.

Управлінські рішення, плани щодо забезпечення безпеки осо-бового складу повинні включати:

- розробку інструкцій, алгоритмів поведінки працівників по-даткової служби у несприятливих ситуаціях, зокрема, під час затри-мання озброєних злочинців, звільнення заручників, діях у Невідомій, неясній ситуації, де можлива загроза особистому життю;

- систематичну перевірку готовності особового складу подат-кової служби до виконання обов'язків в умовах підвищеного ризику для життя та в екстремальних ситуаціях;

- організацію початкової та службової підготовки за місцем служби, підвищення рівня професійної майстерності, спеціальної та фізичної підготовки особового складу податкової служби, збіль-шення практичних занять, тренувань, навчань з відпрацюванням дій, передбачених заходами особистої безпеки;

- дотримання правил порядку дій учасників проведення занять, тренувань, особливо при застосуванні зброї, імітаційних засобів, спе-ціальних засобів сльозоточивої, світло-шумової і руйнівної дії;

- вміння користуватись приладами радіаційної, хімічної розвід-ки, дозиметричного контролю, засобами захисту органів дихання та шкіри в осередках хімічного забруднення;

- закріплення на постійне й тимчасове носіння зброї працівникам податкової міліції, вміння володіти нею та знання законних підстав для її застосування;

- перевірки додержання дорожньо-транспортної дисципліни працівниками податкової служби, запобігання дорожньо-транспорт-пих пригод за участю особового складу;

- цільове використання коштів на обов'язкове страхування пра-цівників податкової служби;

- аналіз та вжиття відповідних заходів щодо злочинних намірів відносно працівників податкової служби, членів їх сімей, порядок використання наявної інформації з метою профілактики таких пра-вопорушень;

- здійснення комплексу оперативно-розшукових заходів для розкриття злочинів, вчинених відносно працівників податкової служби, для викриття і затримання осіб, які скоїли такі злочини;

- забезпечення особового складу податкової міліції сучасними спеціальними засобами захисту, зброєю, набоями, спорядженням;

- забезпечення якісного відбору кадрів у державну податкову службу, виявлення осіб психологічно нестійких у стресових ситу-аціях, з недостатніми адаптаційними можливостями до ситуацій, пов'язаних з підвищеним ризиком;

- запровадження обов'язкового професійного психофізіологіч-ного відбору кадрів на службу, щорічних психіатричних обстежень з обов'язковим застосуванням діагностики працівників оператив-них міліцейських підрозділів;

- вжиття заходів для забезпечення соціального захисту сімей загиблих працівників податкової служби відповідно до чинного законодавства, допомоги працівникам податкової служби, які отри-мали каліцтва, поранення чи захворіли під час виконання службо-вих обов'язків.

Корисним для підвищення рівня правової захищеності може бути і використання засобів наочної пропаганди (наприклад, плакати з різних аспектів правового захисту та інше). Вони досить активно використовуються у практиці забезпечення безпеки особового складу, наприклад, при проведенні навчань по стрільбі із вогне-пальної зброї, навчанні правил безпеки руху, наданні медичної до-помоги, прийомам і методам захисту від нападу злочинця. З одного боку, звичайно на плакатах акцентується увага на вузлових аспектах тієї або іншої проблеми правового регулювання особистої безпеки персоналу, і за умов якісного їх оформлення, урахування закономір-ностей дії наочних засобів, продуманого механізму використання, постійного оновлення змісту вони можуть стати дійовим засобом скорочення незаконних та небезпечних дій персоналу. З другого боку, при порушенні вищеназваних та інших умов наочні застарілі та примітивні засоби можуть мати ефект антиреклами: викликають роздратування, а у кращому випадку - їх просто не помічають. Зро-зуміло, що наочного пропагандою неможливо замінити всебічні програми правового захисту. Вона повинна використовуватися ра-зом з іншими засобами скорочення небезпечних умов та дій і роз-глядатися як частина загальної програми.

Розробка і реалізація найдосконаліших заходів правової захи-щеності не досягне цілі без формування у керівництва почуття від-повідальності за життя і здоров'я підлеглих. Практично це почуття відповідальності проявляється, коли керівники особисто займаються проблемами захищеності, обговорюють ці питання на нарадах та зборах колективів, проводять інструктажі з питань безпеки, плану-ють їх у діяльності податкової служби і контролюють їх виконання, беруть участь у програмах підготовки та перепідготовки особового складу податкової служби з питань правового регулювання безпеки праці, подають особистий приклад в уміннях та навичках відповід-ної поведінки.

Підсумовуючи, зазначимо, що нормативне регулюючі умови про-фесійної діяльності працівників державної податкової служби є комплексним, багатоступеневим процесом, який реалізується на рівні держави, органів податкової служби, кожного працівника.

Обов'язковими елементами цього процесу є аналіз зовнішнього середовища (виявлення стратегічно важливих тенденцій його роз-витку, можливих небезпек) та адаптація до нього за допомогою сис-теми розроблених заходів, у тому числі і тих, що були розглянуті вище. Це постійно діючий процес, який супроводжує кожен наступ-ний етап розвитку суспільства і відповідно державної податкової служби, бо вони є його невід'ємною частиною.

Головна мета організації вивчення та оволодіння навиками безпечних дій у відповідних ситуаціях - привчати працівників до виконання норм та правил адаптованої поведінки під час виконання професійних обов'язків, вироблення та закріплення необхідних знань, умінь та навичок. Коли інша дія перетворюється у звичку діяти безпечно і набуває властивостей автоматичного виконання, можна вважати, що у процесі навчання досягнуто певного результату. Чим більшу кількість законних і відповідно адаптованих дій вдається зробити автоматичними, тим більше часу у працівників залишаєть-ся для оцінки