Пенсії та інші види соціальних виплат і допомог, що є основ-ним джерелом існування, повинні забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого також системою юридичних гарантій, за допомогою яких забезпечується:

- вільний вступ громадян у конкретний вид пенсійних право-відносин, їх зміна і припинення;

- оскарження відмови у прийнятті заяви про призначення пен-сії та порушення терміну її розгляду;

- дотримання законності під час призначення і виплати пенсії та охорона права на пенсію.

Зазвичай реалізація суб'єктивного права громадян на відповід-ний вид пенсії не зустрічає протидії з боку органів соціального за-хисту населення чи Пенсійного фонду, які здійснюють пенсійне за-безпечення. Однак якщо цей орган відмовить громадянинові у при-значенні пенсії, він може звернутися за допомогою не лише в органи державної виконавчої влади, а й до суду. Скарги на рішення органу, який призначає пенсії, можуть подаватися до районної держадмініс-трації чи міськвиконкому або до районного (міського) суду. Скарга в даному випадку є формою реагування на факти порушення суб'єк-тивного права громадян на пенсію, засобом усунення і попередження цих порушень.

Отже, встановлений порядок реалізації права на пенсію сприяє не лише його фактичному здійсненню, а й забезпечує охорону та відновлення порушеного права.

Джерела права соціального захисту

При формулюванні поняття джерела права як правила бе-руть за основу такі дві основні позиції:

1) його розуміють як матеріальне джерело - звідки йде зміст норми або правотворча сила, наприклад, державна влада, парламент, Президент України, судові органи;

2) формальне джерело права - спосіб вираження змісту правил поведінки або те, що дає правилу загальнообов'язковий характер.

Залежно від ступеня юридичної сили розрізняють два основних види джерел права: закони і підзаконні - нормативні акти.

Джерела права соціального забезпечення - це нормативні акти, які регулюють правовідносини з пенсійного забезпечення та деяких інших видів обслуговування непрацездатних членів суспільства, сі-мей з дітьми.

Головним і визначальним джерелом права служить Конституція України. Так, зокрема, ст. 46 Основного закону встановлює право громадян на соціальний захист. Право на пенсію - одні із конкрет-них проявів усього загального конституційного права.

Тільки законами України визначаються основи соціального за-хисту, форми і види пенсійного забезпечення. Закони наділені ви-щою юридичною силою. Вона полягає в тому, що решта правових актів має виходити із законів і не суперечити їм. Закони приймА-ються Верховною Радою - єдиним органом законодавчої влади в Україні.

Закони України як джерела права соціального захисту можна класифікувати за основними видами.

Нормативні акти про пенсійне забезпечення:*

Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 06.12.91;*

Закон Укра'їни "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ" від 09.04.92;*

Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.91;*

Закон України "Про державну службу" від 16.02.93; Нормативні акти про допомоги:*

Закон Укра'їни "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 21.11.92;*

Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про дер-жавну допомогу сім'ям з дітьми" від 22.03.2001;*

Закон України "Про державну соціальну допомогу малозабез-печеним сім'ям" від 01.06.2000;*

Закон України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам" від 16.11.2000. Нормативні акти щодо матеріально-побутового та жит-лово-комунального обслуговування:*

Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх со-ціального захисту" від 22.10.93;*

Закон України "Про основні засади соціального захисту вете-ранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" від 16.12.93;*

Закон України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.94;*

Закон України "Про соціальний і правовий захист військово-службовців та членів їх сімей" від 20.12.91.

Визначення середньомісячного заробітку та порядок

призначення, перерахунку, виплати пенсій працівникам

державної податкової служби

Відповідно до ст. 64 Закону України "Про пенсійне забезпе-чення" пенсії обчислюються за встановленими нормами у відсотках до середньомісячного заробітку. Під середньомісячним заробітком розуміють середній розмір заробітної плати працівників, який ві-дображає регулярні, систематичні виплати і є типовим, нормальним, характерним для даного працівника. Середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсій береться (за вибором того, хто звернувся за пенсією) за двадцять чотири останніх календарних мі-сяці роботи підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які шістдесят календарних місяців роботи підряд протягом всієї трудо-вої діяльності перед зверненням за пенсією, незалежно від наявних перерв у роботі.

Середньомісячний заробіток за двадцять чотири календарних місяці і за шістдесят календарних місяців визначається шляхом ді-лення загальної суми, заробітку за двадцять чотирл календарних мі-сяці роботи підряд чи за шістдесят календарних місяців роботи під-ряд відповідно на двадцять чотири чи шістдесят.

При цьому, за бажанням того, хто звернувся за пенсією, місце з неповним числом робочих днів у зв'язку з їх працевлаштуванням або звільненням враховуються як повні календарні місяці роботи.

Якщо той, хто звернувся за пенсією, пропрацював менше двад-цяти чотирьох календарних місяців, середньомісячний заробіток ви-значається шляхом ділення загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на число цих місяців.

Якщо працівник пропрацював менше одного календарного мі-сяця, то заробіток за весь відпрацьований час ділиться на число ро-бочих днів за місяць, обчислене в середньому за рік (25,4 - при шестиденному робочому тижні та 21,2 - при п'ятиденному робочому тижні).

Для призначення пенсії будь-якого виду потрібно надати до-відки з місця роботи про середній заробіток особи, яка звернулася за пенсією, чи померлого годувальника. Свідчення про заробіток вносяться в довідку виключно на підставі особових рахунків, пла-тіжних відомостей та інших документів про нараховану і виплачену заробітну плату.

У