Відповідно до ст. 364 Кримінального кодексу України, зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх сторін, використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом прав, свободам чи інтересам окремих громадянам або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб карається виправними роботами або арештом із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Осіб, які перевищили владу або службові повноваження, тобто умисно вчинили дії, які виходять за межі наданих їм прав чи повноважень, якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам юридичних осіб, а також, якщо це супроводжується насильством, застосуванням зброї, або болісними, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, що спричиняли тяжкі наслідки, несуть відповідальність відповідно до ст. 365 ККУ.

Так5ож сюди можна віднести ст. 206, в якій сказано, що протидія законній господарській діяльності, тобто протиправна вимога припинити займатися господарською діяльністю чи обмежити її, укласти угоду або не виконувати угоду (виконання / невиконання) якої може заподіяти матеріальної шкоди або обмежити законні права чи інтереси того, хто займається господарською діяльністю, поєднатися з погрозою насильства над потерпілими або близькими йому особами, пошкодження чи знищення його майна за відсутності ознак вимагання, - карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років.

Ті самі дії, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або поєднані з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров'я, або з пошкодженням чи знищенням майна – від трьох до п’яти років.

Протидія законній господарській діяльності , вчинена організованою групою, або службовою особою з використанням службового становища, або така, що заподіяла велику шкоду – від п’яти до десяти років.

У судовій практиці поширені позови про виключення з опису майна, на яке покладено арешт. Відповідно до КПК України при обшуку або виїмці можуть бути вилучені предмети і документи, які мають значення для справи, а також цінності і майно обвинувачуваного або підозрюваного з метою забезпечення цивільного позову або можливої конфіскації мані, які у встановленому порядку перелічуються у протоколі обшуку або виїмки чи в доданому до нього опису. Позивачами за таким позовом можуть бути особи, які вважають, що описане майно належить їм.

Згідно із ст.. 8 Закону України „Про підприємства в Україні” певними видами діяльності підприємства може займатися тільки на підставі спеціального дозволу (ліцензії). Отримання ліцензії поширюється не тільки на підприємства, а й на інших юридичних осіб, а також на фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності.

Здійснення ж без державної реєстрації, як суб’єкта підприємницької діяльності, що містять ознаки підприємницької та яка підлягає ліцензуванню або здійснення без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до законодавства, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а також здійснення банківської діяльності або банківських операцій, професійної діяльності на ринку цінних паперів, операцій небанківських фінансових установ без державної реєстрації, без спеціального дозволу (ліцензії) або з порушенням умов ліцензування, зайняття забороненими видами господарської діяльності, створення або придбання фіктивного підприємства з метою прикриття незаконної діяльності, тягне кримінальну відповідальність відповідно до ст. ст. 202, 203 Кримінального кодексу України, якщо це було пов’язано з отриманням доходу у великих розмірах.

Захист від фінансових порушень здійснюється за допомогою ст. ст. 218-222 КкУ. Як відомо банкрутство – це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури. до суду подається заява у випадку неплатоспроможності. Суб’єкт підприємницької діяльності може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, якщо він подав за відомо неправдиву офіційну заяву про фінансову неспроможність виконання вимог з боку кредитора і зобов’язань перед боржником; умисно приховав свою стійку фінансову неспроможність, шляхом подання недостовірних відомостей; умисне приховав майно .або майнові обов’язки, відомостей про майно, передачу майна в інше володіння або його відчуження чи знищення, а також фальсифікація, приховування або знищення документів. Які відображають господарську чи фінансову діяльність; надання за відомо неправдивої інформації органам державної влади; доведення про банкрутство, тобто умисне, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб, що призвело до стійкої фінансової неплатоспроможності. Якщо це завдало великої матеріальної шкоди.

Законодавство України передбачає кримінальну відповідальність (ст. ст. 225, 227 Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року) спрямовану на захист прав споживачів – покупців. Оскільки одним із фундаментальних прав споживачів, проголошення Генеральною Асамблеєю ООН, є право на безпеку товарів (робі, послуг), що купуються. Суть його полягає в тому, що споживач має право на е, щоб товари (роботи, послуги) в звичайних умовах їх використання, зберігання і транспортування були безпечними для його життя, здоров'я, навколишнього природного середовища, а також не завдавали шкоди його майну. Це право гарантується державою шляхом встановлення в стандартах обов’язкових вимог до товарів (робіт, послуг).

Але не всі товари, які реалізуються торгівельними підприємствами, мають сертифікати, що підтверджують їх безпечність для життя і здоров'я споживачів, велика