Конституційний статус Автономної Республіки Крим

Автономна Республіка Крим є невід'ємною складовою частиною України. Зміст автономії Криму визначено у статтях 134—139 Конституції України, якими встановлено повноваження Автономної Республіки Крим, а також її відповідних органів.

Основні державні ознаки Криму зводяться до такого: 1) Крим є державним утворенням — республікою; 2) він має свою Конституцію; 3) як регіональна діє система дер-жавних органів Автономної Республіки Крим на чолі з Верховною Радою і Радою міністрів; 4) державні органи Автономної Республіки Крим, насамперед Верховна Рада і Рада міністрів, видають у межах своїх повноважень відпо-відні правові акти, які складають регіональну систему пра-вових актів Автономної Республіки Крим.

Водночас Крим має конституційний статус автономної республіки, що в цілому дістає вияв у ряді суттєвих обме-жень, які пов'язані саме з цим статусом. До цих обмежень належать такі: 1) межі повноважень Автономної Республіки Крим визначаються Конституцією України; 2) її Конститу-цію затверджує Верховна Рада України; 3) нормативно-правові акти найвищих органів державної влади Автоном-ної Республіки Крим не можуть суперечити Конституції і законам України і приймаються відповідно до Конституції України та актів її найвищих органів державної влади (за-кони, акти Президента України і Кабінету Міністрів Украї-ни) та на їх виконання; 4) повноваження та порядок форму-вання і діяльності найвищих органів державної влади Авто-номної Республіки Крим визначаються Конституцією і за-конами України, а також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим з питань, від-несених до її компетенції; 5) суди Автономної Республіки Крим належать до єдиної системи судів України; 6) Кон-ституція України визначає ті питання, нормативне-правове регулювання яких має право здійснювати Автономна Рес-публіка Крим; 7) Конституція України визначає питання, які належать до відання Автономної Республіки Крим.

Цей перелік свідчить про досить широкі повноваження Автономної Республіки Крим. Крім того, Конституція

України (ст. 138) встановлює, що "законами України Автономній Республіці Крим можуть бути делеговані також інші повноваження", які доцільно буде надати їй з тих чи інших міркувань.

Треба взяти до уваги й те, що згідно зі ст. 137 Кон-ституції України Президент України може зупиняти дію нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, якщо вони не відповідають Конституції та законам України. У такому разі Президент повинен одночасно звернутися до Конституційного Суду України з метою визначення конституційності актів, які були ним зупинені.

Говорячи про правовий статус Автономної Республіки Крим, слід зазначити, що Крим, який до 1954 р. входив до складу РСФСР, мав у цій, тоді союзній республіці обласний статус. З таким статусом він у 1954 р., враховуючи його ге-ографічне положення, а також повсякденні економічні й культурні зв'язки з Україною, був переданий (без будь-яких територіальних виключень) УРСР. Після проголошення Україною незалежності правовий статус Криму на підставі особливостей його історичного розвитку, національного складу населення, специфіки народного господарства та соціально-культурної орієнтації був підвищений: Крим став автономною республікою у складі України.

На жаль, ще й нині деякі політичні угруповання ведуть організаційно-пропагандистську роботу, спрямовану на дестабілізацію політичної обстановки в Криму, що заважає прийняттю Конституції Автономної Республіки Крим, нормальному розвитку її господарства, діяльності системи державних органів республіки.