Мова, отже, йде про те, щоб виділити з умов суспільного життя ті, які сприяють зміцненню законності, створити передумови для їх розвитку і впливу на людей, а також шляхом використання організаційних заходів, спеціальних засобів нейтралізувати дію негативних факторів. Розглянемо ці загальні умови, що вистуапють гарантіями законності.

Економічні умови. Це стан економічнонго розвитку суспільства, організація системи господарювання і т. д. Умовами, що забезпечують законність, тут виступають такі фактори, як міра організованості в економічнній сфері, ритмічна робота всього господарського організму, постійний ріст продуктивності праці і об’єму виробництва, стійка грошова система і т. д. Подібні фактори безпосереднім чином впливають на стан законності. Так, в умовах нестабільності економіки, падіння виробництва, розриву господарських зв’язків, росту цін, інфляції зростає соціальна напруженість в суспільстві, що веде до анархії, дезорганізації, росту числа злочинів, причому не тільки господарських.

Політичні умови. Основною політичною умовою стабільної законності є сильна державна влада. Сила державної влади визначається не величиною армії, не потужністю репресивного апарату. Сильна державна влада – це стійка, легітимна влада, що користується підтримкою суспільства, здатна забезпечити реалізацію прийнятих нею правових приписів. Сильна держава гарантує стабільний розвиток суспільства, безпеку людей, ефективну боротьбу із злочинністю, корупцією й іншими антисоціальними явищами. В умовах дезорганізації державно-владних структур, боротьби за владу, нездатності держави забезпечити реалізацію прийнятих рішень, низького рівня виконавчої дисципліни, розквіту бюрократизму, корупції законність не тільки не підвищується, але й знижується, причому до небезпечної межі. Сильна держава ні в якій мірі не означає централізацію державної влади, авторитарний режим, який не забезпечує, а, навпаки, заперечує законність. Важливою умовою зміцнення держави, забезпечення законності і правопорядку є демократія. Демократична держава не слабка, аморфна влада. Це система сильної і в той же час цілком відповідальної перед народом влади, основаної на демократичних принципах формування і функціонування (розподіл влад, парламентаризм, гласність, верховенство Конституції і т. д.).

Ідеологічні умови. Стан законості в значній мірі визначається рівнем політичної, правової і загальної культури населення. Законність передбачає такий рівень правової культури, коли повага до права, закону є особистим переконанням людини, причому не тільки рядового громадянина, а й в першу чергу державного службовця, законодавця.

Необхідний рівень культури забезпечується організацією правової пропаганди, чіткою системою виховання в громадян високих моральних якостей, патріотизму, відповідальності, почуття права і законності. В умовах руйнування системи виховання ідеологічний вакуум заповнюється чужими суспільству поглядами, що негативно впливають на стан дисципліни, організованості, законності (розповсюдження порнографії, панування сили та ін.), сприяють росту правопорушень, злочинності, що загрожують режиму законності.

Соціальні умови. Законопослушність громадян, їх повага до закону, реалізація його приписів в значній мірі залежать від становища, що склалося в соціальній сфері. Падіння життєвого рівня населення, ріст безробіття, вартості життя, соціальних послуг безпосереднім чином впливають на рівень законності, провокуючи громадян на пошуки шляхів незаконного збагачення, обхід закону, породжують національні й соціальні конфлікти і т. д. Міцна законність можлива тільки в умовах соціальної стабільності, впевненості громадян в непорушності своїх соціальних прав і свобод.

Правові умови. Стан законності як політико-правове явище обумовлений станом самого права, системи законодавства. Чинне законодавство повинно бути достатньо повним, стабільним, забезпечуватися високим рівнем юридичної техніки, необхідними механізмами реалізації й охорони. Важливе значення для реалізації права і рівня законності мають правові засоби, що використовуються законодавцем, методи, способи і типи правового регулювання, принципи, на яких будується законодавство. Так, законодавство, що відстає від динамічного розвитку суспільних відносин, утруднює боротьбу із злочинністю.

Гарантіями законності є також відповідні суб’єктивні фактори. Серед них можна відзначити стан правової науки, повноту і розвиток в ній прогресивних гуманістичних ідей, положень, науково-теоретичних конструкцій. Безпосередній вплив на рівень законності здійснюють пануючі в науці науково-теоретичні концепції. Наприклад, безперечну шкоду у справі забезпечення законності нанесло ігнорування таких “буржуазних” (так їх називали до недавнього часу) теорій, як ідея правової держави, розподіл влад, параментаризм і т. д. Навпаки, науково-теоретична розробка ідеї правової держави, впровадження основних її полождень в законодавчу і правозастосувальну практику дозволяє зміцнити законність в діяльності державних органів. Проявом беззаконня і сваволі в їх діяльності сприяли теоретичні положення про посилення класової боротьби з побудовою соціалізму, про відмирання держави, про скорочення сфери правового регулювання і т. д.

Рівень законності визначається й ефективною діяльністю політичного керівництва, правильним вибором лідерами пріоритетів при прийнятті політичних рішень, готовністю й умінням відповідних органів вести боротьбу за зміцнення законності. Економічні, політичні, ідеологічні гарантії законності – це реальна матеріальна основа для нормального функціонування громадянського суспільства.

Спеціальні засоби забезпечення законності – це юридичні й організаційні засоби, призначені виключно для забезпечення законності. Серед них можна виділити юридичні й організаційні гарантії (засоби).

Юридичні гарантії – сукупність закріплених в законодавстві засобів, а також організаційно-правова діяльність по їх застосуванню, спрямовані на забезпечення законності, на безперешкодне здійснення, захист прав і свобод. Юридичні гарантії пов’язані із загальними умовами і визначаються ними. Вони юридично опосередковують їх, виступаючи в якості їх юридичної форми, не зливаючись, однак, з ними і не втрачаючи своєї юридичної якості (формально-нормативне закріплення, процесуальний порядок реалізації, державне забезпечення). При цьому юридичні гарантії немислимі без свого соціального змісту.

Серед юридичних гарантій розрізняють наступні.

Засоби виявлення (викриття) правопорушень. До них відноситься діяльність прокуратури, органів досудового слідства, Конституційного Суду і т. д. Ці гарантії пов’язані з роботою компетентних державних органів, спрямованою на виявлення правопорушень з метою їх припинення й усунення їх наслідків. Деякі гарантії пов’язані з діяльністю громадян.