По-третє, ефективний захист дії Конституції та інших законів. Ця система юридичного захисту включає як систему державного контролю і нагляду за дією законів, так і систему індивідуального захисту зі сторони громадян й інших осіб своїх прав і свобод та законних інтересів.

Наявність цих трьох елементів і складає зміст законності (правозаконності) як системи реально діючого права у вільному суспільстві.

Система забезпечення законності в діяльності державних органів являє собою структуру заходів, спрямованих на профілактику порушень законності і зміцнення законності, тобто складається з двох блоків: а) профілактика порушень законності; б) зміцнення законності. Такий поділ обумовлено подвійним характером системи умов і факторів соціального середовища, що впливають на функціонування посадової особи і можуть бути як позитивними (гарантії), так і негативними (причому різної якості і змісту – матеріально-виробничі, економічні, політичні, духовні, правові та ін.).

Профілактика порушень законності означає вияв причин і умов порушень законності, усунення вказаних причин і умов, ліквідацію всіх тих негативних факторів, явищ і процесів, що ведуть до порушення законності. В числі такого роду факторів – економічна і політична нестабільність, низька правова культура населення, посадових осіб, деформація професійної правосвідомості, установка посадових осіб на пріоритет доцільності перед законністю і т. д.

Зміцнення законності передбачає формування і вдосконалення, розвиток гарантій законності в діяльності органів державної влади, органів місцевого самоуправління, їх посадових осіб. Під гарантіями законності розуміються позитивно діючі умови, фактори і засоби як всередині тої чи іншої структури, так і поза нею.

Слід розрізняти загальні (економічні, політичні і духовно-культурні) та спеціальні (правові, психологічні і управлінські) гарантії законності. Правові гарантії як вид спеціальних гарантій законності включають: а) заходи по вдосконаленню законодавства; б) заходи виявлення порушень законності; в) заходи захисту; г) заходи відповідальності; д) заходи нагляду і контролю за станом законності; е) заходи профілактики порушень законності.

Нагляд і контроль за станом законності включають: контроль вищих органів державної влади; контроль вищих органів державного управління; конституційний та інші види судового контролю; прокурорський нагляд; громадський контроль.

З управлінських позицій організація системи захисту і забезпечення законності означає, по-перше, визначення стану законності в тій чи іншій ланці державного апарату, по-друге, напрацювання заходів, спрямованих на профілактику порушень законності, захист законності та її зміцнення. Мова йде про планування, координацію, здійснення прийнятих рішень і контроль за їх виконанням.

Велике теоретичне і практичне значення має напрацювання єдиних критеріїв оцінки стану законності, а також системи показників для її визначення стосовно діяльності державного апарату і його окремих ланок, органів, підрозділів і служб. Слід знати й уміти користуватися різноманітними джерелами інформації про порушення законності в діяльності державних органів, виявляти їх, якщо вони не були враховані офіційно, наприклад, в статистичній звітності. Для аналізу динаміки і структури порушень законності в діяльності державних органів важливо виробити методику викриття, виявлення в ході інспектування, контрольних та інших переві-рок такого роду порушень зі сторони керівників підрозділів.

Організація системи забезпечення законності в діяльності державних органів включає також : аналіз допущених порушень законності, причин і умов їх вчинення, напрацювання заходів по профілактиці таких порушень; вдосконалення заходів захисту законності в діяльності державних органів; напрацювання заходів по зміцненню законності : вдосконалення службової підготовки, управлінської діяль-ності; включення в перспективні і рокові плани комплексних заходів по забезпеченню законності в службовій діяльності; формування практичних навиків і забезпечення законності в процесі як навчання, так і виконання службових об’язків.

Правильно організувати систему захисту й забезпечення законності можна лише при обов’язковому врахуванні рівнів, ієрархії тої чи іншої системи державних органів, її внутрішніх і зовнішніх зв’язків.

Всяка галузева система управління, як відомо, працює на своє зміцнення. Тому, якщо бути реальним, то потрібно визнати, що система в цілому, як і складові її органи й підрозділи, не завжди зацікавлені в розкритті об’єктивної картини стану законності, тим більше – у виявленні її порушень, тобто в самовикритті. Тому дуже важливе значення в захисті й зміцненні законності має зовнішній стосовно до галузевої системи нагляд і контроль, що здійснюється органами державної влади, прокуратури, суду та ін.

В той же час об’єктивна необхідність зміцнення галузевої системи потребує, щоб з порушеннями законності всередині неї велась боротьба власними силами і засобами. Особливу роль у зв’язку з цим мають вищестоящі органи, а також внутрівідомчий контроль.

органів внутрішніх справ

Сьогодні правоохоронні органи України, зокрема, органи внутрішніх справ – головний підрозділ в системі органів виконавчої влади з питань формування й реалізації державної політики у сфері захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань. Усвідомлюючи свою особливу відповідальність за реалізацію цих завдань, Міністерство внутрішніх справ України веде пошук шляхів до підвищення ефективності роботи органів внутрішніх справ, організаційних та практичних заходів на пріоритетних напрямах боротьби зі зло-чинністю, захисту економіки від кримінального тиску. Розширюється міжнародна співпраця з метою запобігання використанню фінансових систем для відмивання коштів, добутих злочинним шляхом. Вживаються заходи щодо захисту майнових прав громадян, інтересів малого і середнього підприємництва, а також особливо перспективних програм і проектів, поліпшення інвестиційного клімату в Україні.

Зусилля правоохоронних органів більш активно спрямовуються на виявлення злочинних дій, пов’язаних