УДК 316. 77: 340.11

Ю. В. ПАСМОР

НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ В ГАЛУЗІ ПРАВА ЯК ОБ'ЄКТ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Висвітлюється організаційно-функціональна структура правової науки, визначаються ключова роль і значення інформаційних установ як найважливіших чинників інформаційного забезпечення досліджень у галузі права та соціально-комунікаційного прогресу.

Ключові слова: правова наука, інформаційне забезпечення, інформаційні установи, соціально-комунікаційний прогрес.

Освещается организационно-функциональная структура правовой науки, определяются ключевая роль и значение информационных учреждений как важнейших факторов информационного обеспечения исследований в отрасли права и социально- коммуникационного прогресса.

Ключевые слова: правовая наука, информационное обеспечение, информационные учреждения, социально-коммуникационный прогресс.

The organizational-functional structure of the legal science has been illuminated, the key role and significance of the information institutions as the most important factors of the research information providing in the field of the law and the social-communication progress have been determined.

Key words: legal science, information providing, information establishments, social-communication progress.

Важливим ресурсом національної правової системи України є її науковий потенціал, формуванню якого сприяють фундаментальні і прикладні дослідження за актуальними напрямами права, що проводять академічні інститути, галузеві науково-дослідні центри, вищі навчальні заклади, наукові колективи, окремі вчені. Ефективна система інформаційного забезпечення наукових досліджень, що ґрунтується на комплексному використанні документальної, когнітивної, інформаційної комунікаційної технології, має ключове значення для підвищення рівня сучасної науки і юридичної практики. Загальновизнано, що без оперативного і повного доступу до кращих вітчизняних і світових наукових інформаційних ресурсів неможливі якісне проведення правових досліджень і прогнозована наукова результативність й ефективність утілення їх у практичну діяльність. Саме тому вивчення окремих питань стану інформаційного потенціалу національної правової наукової галузі є надзвичайно важливим для подальшого визначення шляхів, напрямів, форм і методів створення адекватної системи забезпечення інформаційних запитів науковців.

Проблема інформаційного забезпечення правових наукових досліджень понині не мала належного комплексного аналізу в науковій літературі. Серед праць, пов'язаних із зазначеною тематикою, зокрема в аспекті теорії бібліотекознавстсва, можна назвати дисертації російських авторів Ю. В. Мохначевої «Інформаційне забезпечення наукових досліджень академічними бібліотеками з використанням бібліометричних методів» [5], Н. Н. Шабурової «Моделювання системи інформаційного забезпечення сучасних форм наукових досліджень в академічному науково-дослідному інституті» [9], виконаних на базі Державної публічної науково-технічної бібліотеки СВ РАН, української дослідниці О. В. Васюк [2]. Окремі питання вдосконалення інформаційного забезпечення наукових досліджень різних напрямів права з точки зору юридичних, філософських наук порушуються в публікаціях вітчизняних дослідників, зокрема, П. Д. Біленчука, В. С. Дмит- ришина, К. К. Жоля, В. П. Захарова, В. І. Рудешка [4]. У сучасних умовах модернізації правової науки та впровадження комп'ютерних технологій у сфери практичної юридичної діяльності виникає необхідність комплексного вивчення системи наукових досліджень галузі, актуалізації проблем інноваційного розвитку правової науки й інформаційної сфери.

Метою статті є висвітлення організаційної структури правової науки, визначення ключової ролі та значення інформаційних установ як найважливіших чинників інформаційного забезпечення галузі й соціально-комунікаційного прогресу.

Національна правова наука розвивається разом зі становленням української державності та права, утвердженням конституційних свобод, захисту прав людини, верховенства права і закону, принципів демократії та спільного європейського простору. Сучасними завданнями правової науки нині є інноваційні фундаментальні і прикладні розробки, законотворчі ініціативи та, водночас, якнайшвидша модернізація системи інформаційного забезпечення наукових досліджень. У цьому контексті доцільно проаналізувати стан, систему, структуру правової національної науки, її місце в соціально-комунікаційному правовому просторі. Це, на наш погляд, надасть можливості визначити найефективніші прагматичні моделі інформаційного забезпечення права, зокрема предметно-функціональну конструкцію інформаційної складової (архіви, бібліотеки, інформаційні центри й інші установи), яка містить системно організоване відображення емпіричних даних, що основуються на класифікації наукових публікацій, баз і банків даних, інших інформаційно-комунікаційних засобів і ресурсів.

За роки незалежності в Україні створені відповідні організаційно- координаційні умови для забезпечення системності розвитку правової науки, здійснення наукових досліджень у галузі держави і права, законотворчої та правотворчої діяльності. Ще в 1992 р. за ініціативи юридичної громадськості з метою інтеграції академічної, вузівської та галузевої правової науки засновано Академію правових наук України (АПрН). Їй надано статусу спеціалізованої вищої наукової установи в галузі держави і права (1993), яка організовує, координує, фінансує правові наукові дослідження за багатьма напрямами права, які проводять відповідні галузеві відділення АПрН України: теорія та історія держави і права; державно-правові науки і міжнародне право; цивільно-правові науки; екологічне, господарське і аграрне право; кримінально-правові науки [6]. Нині до складу Академії правових наук України входять п'ять науково-дослідних інститутів: Державного будівництва і місцевого самоврядування, Приватного права і підприємництва, Інтелектуальної власності, Фінансового права, Вивчення проблем злочинності, Науково-дослідний центр правової інформатики, сім наукових лабораторій у Харкові, Києві, Донецьку, Львові. Усі наукові установи орієнтовані на об'єднання зусиль щодо розробки комплексних наукових тем, нормативно-правових актів і вирішення найважливіших питань будівництва демократичної Української держави, інноваційного розвитку вітчизняної правової системи. Науково-дослідницька діяльність, яку проводять відділення АПрН України, має фундаментальне значення передусім для:

вдосконалення наукового, методичного й інформаційно-аналітичного забезпечення нормотворчої діяльності вищих органів державної влади у сфері наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні;

правової охорони у сфері авторського права і суміжних прав, застосування міжнародних, а також ефективних національних процедур цивільного, кримінального, адміністративного захисту; 3) розробки і розвитку комп'ютеризованих систем інформаційно-аналітичного забезпечення законотворчої, нормотворчої, правозастосовної, правоохоронної, судочинної та право- освітньої діяльності; 4) запровадження нових технологій,