УДК 316.774:340

Ю. В. ПАСМОР

ВПЛИВ ЕЛЕКТРОННИХ КАНАЛІВ НА СИСТЕМУ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОГО ОБМІНУ В ПРАВІ

Визначені й узагальнені основні напрями впливу електронних каналів на розвиток інформаційно-комунікаційного обміну в правничій галузі за умов інтенсивного впровадження в різні сфери суспільного життя телекомунікаційних технологій.

Ключові слова: комунікаційні процеси в праві, електронні канали, електронна комунікація в праві, інформаційно-комунікаційний обмін у правничій сфері.

Определены и обобщены основные направления влияния электронных каналов на развитие информационно-коммуникационного обмена в отрасли права при условии интенсивного внедрения в различные сферы общественной жизни телекоммуникационных технологий.

Ключевые слова: коммуникационные процессы в праве, электронные каналы, электронная коммуникация в праве, информационно-коммуникационный обмен в правовой сфере.

In the article the main ways of the electronic channels influence on the development of the information-communication exchange in law under conditions of the intensive implementation into the spheres of the social life of the telecommunication technologies have been determined and generalized.

Key words: communication process in law, electronic channels, electronic communication in law, information- communication exchange in law.

Останнім часом в умовах інтенсивного впровадження в різні сфери суспільного життя інформаційних і телекомунікаційних технологій відбувається трансформація системи інформаційно-комунікаційного обміну в праві. Суттєво змінюються структурно-функціональні можливості, виникають нові форми, засоби, канали електронно-комунікаційної взаємодії та взаємообміну в правовій науці й практиці. Очевидність впливів електронних каталогів як сучасних засобів комунікаційних процесів у суспільстві підтверджує їх значення для вдосконалення системи наукової правотвор- чої, правозастосовної, судової та іншої діяльності.

Активне залучення інформаційно-комунікаційного обміну на засадах електронних каналів у традиційні форми комунікації викликає необхідність комплексного вирішення певних питань: удосконалення всієї системи інформаційного забезпечення права; оптимізація транспортування галузевої інформації та профільних знань електронними комунікаційними каналами; системної професійної взаємодії науковців і фахівців права в електронному середовищі; формування єдиного інформаційно-комунікаційного правового простору тощо.

Цілком закономірним є посилення інтересу вчених різних спеціальностей до проблем електронної комунікації (К. І. Бєляков, Р. С. Гіляревський, Н. Н. Зименкова, J. Woo) [1, 4, 7, 26]; до електронної складової системи інформаційного забезпечення різних напрямів у сфері права (В. П. Захаров, Є. Д. Лук'янчиков, Ю. К. Тараненко та ін.) [5, 10, 14]. Це свідчить про актуальність окресленої нами проблеми.

Метою статті є визначення й узагальнення основних напрямів впливу електронних каналів на систему інформаційно-комунікаційного обміну в праві.

Вивчення в цьому аспекті сучасного стану інформаційного забезпечення наукових досліджень у праві дозволяє визначити декілька основних напрямів впливу електронних каналів на формування адекватної системи інформаційного обміну в галузі.

Поширення електронних каналів у комунікаційному середовищі правової сфери сприяло виникненню нових електронних інформаційних ресурсів: юридичних словників і довідників, баз даних нормативно-законодавчих документів, тематичних банків знань, наукових архівів тощо. Зокрема, в Україні використовуються відомі БД «Законодавство» з повними професійними базами даних «Законодавство України», «Термінологія законодавства України», «Законопроекти», «Київ», «Крим», «Судова практика», тезаурус ЄС «EUROVOC», БД Ліга-Закон, «Наукові роботи з проблем держави і права», «Правоохоронні органи та експертні установи», електронні версії журналу «Правова інформатика» та публікацій у сфері права, проблемно-орієнтовані репозитарії, спеціалізовані інформаційно-пошукові та довідкові системи, електронні каталоги, галузеві веб-сайти, віртуальні бібліотеки тощо. У свою чергу, розвиток інформаційних електронних ресурсів значно розширює сферу багатозначного образного контенту, але водночас поглиблює необхідність постійного вивчення і врахування особливостей правової системи, науки та практики. Не менш важливим завданням є адресна адаптація електронних ресурсів до індивідуальних характеристик і потреб користувачів, їх особистих та групових взаємовідносин у професійно-комунікаційній сфері й соціумі. Через електронні комунікаційні ресурсні канали підвищуються рівень і якість інформаційної взаємодії суб'єктів процесу науково-практичної правової діяльності, зокрема пошукові стратегії; форми подання інформації; аналіз і структурування даних; організація доступу до електронних ресурсів; зв'язки між інформаційними блоками друкованих та електронних засобів тощо.

У цьому напрямі корисним можна вважати зарубіжний досвід. Наукові публікації містять практичні поради щодо забезпечення доступу до електронних ресурсів залежно від особливостей потреб користувачів – студентів юридичних факультетів, дослідників у сфері права, працівників юридичних установ [24]; теоретичні і технологічні засади організації електронних ресурсів правової сфери [20]; проблеми вільного доступу до масивів правової інформації та її якості [20, с. 21]. У науковому середовищі одним із найдискусійніших залишається питання відкритості інформації. Тенденції організації вільного доступу до правових електронних ресурсів набули значного поширення в різних країнах світу (Australasia (AustLII), UK & Ireland BAILII), Canada (CanLII), The Commonwealth (CommonLII), Cyprus (CyLaw), Droit Francophone, Hong Kong (HKLII), JuriBurkina, New Zealand (NZLII), Pacific Islands (PacLII), Southern Africa (SAFLII), U.S.A. (LII(Cornell)) [17, 18, 20, 22, 23, 25, 27]. Зокрема, протягом 2007 р. вільний доступ до правової інформації забезпечували майже 686 баз даних, зокрема – 21 міжнародна, 86 – країн світу [20]. Водночас наголошується, що стрімкий розвиток електронних каналів спричинив інформаційне перевантаження та забруднення середовища. З метою подолання зазначених проблем нові підходи до інформаційного обміну передбачають розвиток платформи соціальних комунікацій (Wikis, Podcasting, Blogs, RSS, Wikipedia, електронні архіви, бібліотеки, репозитарії, форуми, дискусійні групи за напрямами правових досліджень тощо) [20]. Це означає, що політика інформаційної відкритості гарантує дослідникові свободу вибору, ситуацію безлічі альтернатив комунікаційних засобів і форм.

Процеси обміну інформацією в електронному комунікаційному правовому середовищі позитивно впливають на розвиток науки і юридичної практики, сприяють переходу до нового