рівня врегулювання суспільних відносин, визначають сучасні моделі професійної взаємодії, зокрема проведення судових засідань; здійснення експертизи; визначення процедурної справедливості тощо [19]. Застосування електронних каналів є ефективним напрямом оптимізації процесів комунікації в законодавчій та правозасто- совній діяльності. Причому зазначене пов'язане не лише з можливістю перенесення правової інформації на електронні носії, а й цільовим і чітким розподілом банків даних, обміном оперативною обліковою інформацією, зокрема у сфері правоохоронної діяльності. Сучасні науково-технологічні розробки, комп'ютерна техніка та розвиток електронних каналів створили нові умови для інтеграції різних за змістом і формою відображення інформації інформаційних систем, що містять величезну кількість масивів знань та розподілених банків даних, конче потрібних у науковому й професійному правовому співтоваристві. У діяльності організацій та установ у сфері права широко використовуються автоматизовані, експертні, консультантські системи штучного інтелекту, інформаційно-аналітичні довідкові програми обробки й обліку статистичної інформації тощо. Зростає значення електронних каналів при обміні документами електронною поштою; для залучення перекладачів, наприклад, не часто використовуваних мов; проведення консультацій спеціалістів різних галузей і знань; забезпечення можливості передачі різноманітних видів інформації між окремими юридичними установами, правоохоронними й судовими органами, обвинуваченим, адвокатом, експертом тощо; під час проведення оперативно-розшукових та окремих слідчих дій тощо. Це підтверджується науковими результатами проведеного аналізу щодо використання електронних комунікацій слідчими прокуратури і МВС України. Більше половини респондентів (58%) застосовують у діяльності сучасні інформаційні технології. Серед них: 46% використовують інформаційні бази даних; 53% – бази законодавства; 20% – електронні довідники [16].
Новою реальністю мережевих Інтернет-комунікацій стали спеціалізовані блоги (Ыс^ – мережевий журнал). За різними напрямами права й особливостями контенту, зокрема експертизи, коментарі, консультації, наукові огляди, у 2007 р. зареєстровано 51 юридичний блог [3, 9, 20]. У деяких країнах (США, РФ, Казахстан) блоги прирівнюють до засобів масової комунікації, є оригінальними веб-сайтами, що забезпечують хостинг будь-яких форматів зберігання даних, мультимедіа, документів тощо [3, с. 9].
Розвиток електронних каналів порушив комплекс проблем, пов'язаних з інтелектуальною власністю, що є стратегічним ресурсом інноваційного розвитку суспільства, основою якого є творча, професійна, наукова діяльність індивіда або групи осіб. В організаціях та установах, що застосовують сучасні електронні ресурси й канали обміну, актуальними є проблеми використання, копіювання, обміну та поширення електронних ресурсів у мережі Інтернет, відповідно до норм авторського права. Своєчасними також є питання співвідношення права інтелектуальної власності й інформаційних потреб користувачів Інтернет-ресурсів. З одного боку, існує загальновизнане право на доступ і поширення інформації, що передається електронними каналами, з іншого – діє правова охорона інформаційних ресурсів за допомогою авторського права або права інтелектуальної власності. Навколо цього постійно тривають дискусії серед учених і громадськості [20, с. 24].
Завдяки розвиткові електронних каналів та Інтернет-комунікацій зростає інформаційно-професійна взаємопов'язаність науковців і практиків багатьох країн та континентів. Дедалі потужнішими стають процеси інтеграції в різних сферах наукової діяльності, участь у міжнародних проектах і програмах. Наприклад, Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого впродовж 2003-2006 рр. спільно з юридичними факультетами університетів Гертфордшира (Велика Британія) та Парі-Сюд (Франція) виконувала проект Темпус-Тасіс JEP-23226 «Електронне навчання. Віртуальна юридична бібліотека» [12], результатом якого стало створення комп'ютерного ресурс-центру, формування повнотекстової бази даних «Наукові праці вчених академії», обмін правовою літературою, розробка й упровадження інноваційної моделі віртуального інформаційного навчального середовища та семантичного інформаційно-освітнього порталу [8, с. 13].
З огляду на необхідність подальшого якісного інформаційно-комунікаційного обміну розширюється співробітництво науково-дослідних установ України юридичного профілю з правовими науковими й освітніми центрами країн СНГ, інших зарубіжних країн, міжнародними організаціями, правовими асоціаціями, юридичними співтовариствами й об'єднаннями. Так, Інститут вивчення проблем злочинності Академії правових наук України підтримує наукові зв'язки з установами та вищими навчальними закладами Російської Федерації, Великої Британії, Німеччини [6, с. 76-77]; вчені академії беруть активну участь у наукових заходах міжнародного рівня (Росія, Білорусь, Узбекистан, Швейцарія, Чехія, Польща, Болгарія, Франція, Італія, Бельгія, США). Установлено професійні контакти з юридичним факультетом Університету Париж ХІІ – Валь де Марн, налагоджена науково-дослідницька робота з Центром освіти та досліджень з питань інтелектуальної власності (факультет права Університету Гренобль) [11].
Необхідно зазначити також, що в розширенні міжнародного співробітництва з питань права все більшу роль відіграють міжособистісні комунікації між провідними вченими конкретних правових галузей за допомогою електронної пошти, глобальних безпровідних засобів, мобільних технологій і веб-служб, форумів тощо, постійність та результативність яких гарантується формалізованими засобами у формі статей, монографій, репринтів, доповідей на конференціях тощо [1, 2, 9, 15].
Усе це свідчить про розвиток зазначених напрямів впливу електронних каналів у правовій сфері, що сприятиме оперативнішому обміну отриманими даними в процесі наукових досліджень та узагальнень; отриманню матеріалів про досягнення правової науки й юридичної практики, системи підготовки та перепідготовки кадрів, зарубіжні наукові правові структури; обміну науковою літературою; організації доступу до провідних правових міжнародних баз і банків даних; спільному формуванню правових порталів, корпоративних та інших електронних інформаційних ресурсів; поширенню інформації щодо стажування, гранти, міжнародні правові програми, проекти, заходи, що організовують вітчизняні та зарубіжні правові центри, профільні установи й організації. Крім того, поширення електронних каналів надасть можливість вивчати досвід європейських держав щодо правової науки, розбудови дієвішої системи правоохоронних та судових органів і дозволить урахувати міжнародні стандарти, запровадити їх у правничу сферу тощо.
Електронні канали впливають на комунікації, ознаками