тих часів. Зокрема, в законнику передбачена ціла система злочинів і покарань. Злочини можна поділити на такі групи:
проти держави – недонесення про змову, бунт (ст. 109); невиконання військового обов'язку (ст. 28, 33);
проти здійснення справедливого правосуддя (ст. 1, 2, 3, 11, 126, 127) зокрема не справедливе звинувачення;
проти життя і здоров'я;
проти майна – грабунок (с. 22-24); крадіжка звичайна і кваліфікована (ст. 6, 14, 16, 21, 25 та ін.);
проти моралі;
проти честі і гідності;
злочини скоєні через невміле виконання професійного обов'язку (наприклад: лікарня, ветеринара, будівельника та ін.).
Злочини.
Злочини проти особи – життя, здоров'я, честі, гідності. Вбивство – навмисне чи ненавмисне – каралось смертю. Коли дружина вбивала чоловіка, то за це її саджали на палю (ст. 153). У випадку смерті господаря будинку, спричиненого обвалом, карали смертю будівельника (ст. 229); якщо загинув син господаря, то страті підлягав син будівельника (ст.230). Так, якщо лікар-хірург спричинив хворому каліцтво або в результаті операції хворий помер, то йому належало відрізати руку (ст. 218). Коли від операції помирав раб, то лікар відшкодовував його вартість.
За удар по щоці рівного за соціальним станом і походженням винний має заплатити йому штраф, а за такий вчинок, заподіяний особі з вищих соціальних сфер, винний привселюдно одержував 60 ударів канчуком (ст.202). Якщо раб вдарив вільного йому відрізали вухо (ст. 205).
Злочин проти власності. До них відносять посягання на будь-які категорії власності, будь-яке майно – царське, храмове, общинне, приватне. За такі злочини карали з усією безоглядністю і жорстокістю. За крадіжку царського чи храмового майна загрожувала смертна кара (ст.6). За вкрадене майно мушкенума накладали штраф у 10 –ти кратному розмірі. За крадіжку з проломом стіни спійманого злочинця карали смертю біля цього пролому, де його закопували (ст.21). За крадіжку під час пожежі злодія кидали у вогонь (ст.25). Високі штрафи були встановлені за порубку дерев у чужому саді (ст. 59).
Злочини проти сім'ї і моралі. Законник передбачав ряд правопорушень проти сім'ї, моралі, статевих злочинів. Покаранню підлягала подружня зрада (тільки з боку дружини) статеві відносини з близькими родичами, чужоложство, скотоложство. За подружню зраду дружину та її співучасника зв'язували і кидали в воду – топили (ст.129). За зв'язок сина з матір'ю після смерті чоловіка їх обох спалювали, інтимний зв'язок батька з дочкою карали його вигнанням з даної місцевості. Сина, який підняв руку на батька, карали відрубанням руки (ст.195).
ЗАКОНИ ХАМУРАППІ.
(§ 1) Якщо людина клятвено обвинуватила людини, кинувши на нього обвинувачення в убивстві, але не довів його, то обвинувач його повинний бути убитий.
(§ 2) Якщо людина кинула на людину обвинувачення в чаклунстві і не довів цього, то той, на який було кинуте обвинувачення в чаклунстві, повинний піти до Божества Ріки й у Ріку зануритися; якщо Ріка схопить його, його обвинувач зможе забрати його будинок. Якщо ж Ріка очистить цієї людини і він залишиться непошкоджений, тоді той, хто кинув на нього обвинувачення в чаклунстві, повинний бути убитий, а той, хто занурювався в Ріку, може забрати будинок його обвинувача.
(§ 3) Якщо людина виступила в суді для свідчення про злочин і слово, що він сказав, не довів, а ця справа - справа про життя, то людина цей повинна бути убита.
(§ 4) Якщо ж він виступив для свідчення з приводу зерна або срібла, то він повинний нести покарання цієї справи.
(§ 5) Якщо судья66 розібрав справу, виніс рішення і виготовив документ із пресою, а потім рішення своє змінив, то цього суддю варто викрити в зміні рішення, що він ухвалив, і позовну суму, що була в цій справі, він повинний сплатити в дванадцяти кратному розмірі; крім того, у зборах його повинні зігнати з його суддівського крісла, і він не повинний повертатися і засідати разом із суддями в суді .
(§ 6)Якщо людина вкрала майно бога або палацу, то ця людина повинна бути убита; а також той, що прийняв із його рук крадене, повинна бути убита.
(§ 7) Якщо людина купила з рук сина людини або раба людини або срібло, або золото, або раба, або рабиню, або вола, або вівцю, або осла, або ж що б то ні було без свідків або договори або ж прийняв на збереження, то ця людина - злодій, він повинний бути убитий.
(§ 8) Якщо людина вкрала або вола, або вівцю, або осла, або свиню, або ж човен, те, якщо це належить богу або палацу, він повинний заплатити в тридцятикратному розмірі, а якщо це належить мушкенуму, він повинний відшкодувати в десятикратному розмірі. Якщо злодій не має чим сплачувати, він повинний бути убитий .
(§ 9) Якщо людина, у якого щось пропало, виявив свою зниклу річ у руках іншої людини, і той, у чиїх руках була виявлена зникла річ, сказав: «Продавець - де мені її продав, при свідках - де я її купив», а хазяїн зниклої речі сказала: «Я призведу свідків, що знають мою зниклу річ», потім покупець призвів продавця, що продав йому цю річ, і свідків, при котрих він її купив, і хазяїн зниклої речі призвів свідків, що знають його зниклу річ, то судді повинні роздивитися їхню справу, а свідки, перед якими покупка була зроблена, і свідки, що знають зниклу річ, повинні розповісти перед богом те, що вони знають, і тоді продавець - злодій, він повинний