Поняття виборів, їх види.
Політологія виділяє два основні шляхи завоювання та утримання влади: насильство, диктатуру і демокра-тичні вибори. Вибори – це демократичний спосіб формування, періодичної чи позачергової зміни персонального складу органів державної влади або підтвердження повноважень на новий строк, процедура призначення поса-дових осіб через волевиявлення дієздатних осіб шляхом голосуван-ня за кандидатів, висунутих відповідно до встановлених законом правил і процедур. Вибори є сучасною, цивілізованою правовою формою завою-вання влади, зміни здійснюваного нею курсу.
Політичні вибори – це не лише безпосереднє голосування, а й широкий комплекс заходів і процедур щодо формування керівних органів у дер-жаві, Головними серед них є:*
призначення виборів та визначення дати їх проведення;*
визначення меж виборчих округів і виборчих дільниць;*
утворення виборчих комісій (Центральної, окружних, дільничних);*
складання списків виборців;*
висування та реєстрація кандидатів;*
проведення передвиборчої агітації;*
голосування; підрахунок голосів;*
оприлюднення результатів голосування;*
проведення в разі необхідності повторного голосування чи повтор-них виборів.
Вибори відповідають республіканському типові організації влади, коли вона є "res publika" – тобто, справа народу. Згідно з ідеєю республіканізму, народу належить реальний мандат влади, який громадяни періодично вру-чають, делегують обмеженому колу людей. Будь-який парламентаризм грунтується на ідеї володіння кожним дієздатним громадянином владними повноваженнями і їх передачі своїм повноважним представникам. Що сто-сується акту голосування, то його можна оцінити як процедуру передачі влади, а ухиляння від участі у виборах – як незгоду її передавати.
Вибори символізують не лише виявлення думки населення, але й залу-чають маси до процесу управління державою. Вони є засобом політичної соціалізації населення, забезпечують легітимність, законне обгрунтування (як тієї, що опирається на думку народу) політики, яку проводять представники влади, що перемогла на виборах. Вибори відіграють у суспільстві роль своєрідного регулятора, оскільки таким чином можна де-мократично змінювати владні структури.
Залежно від предмета обрання розрізняють вибори президентські, парламентські і муніципальні (вибори до місцевих органів влади). З ог-ляду на причини їх проведення вибори можуть бути черговими (прово-дяться у зв'язку із закінченням строку повноважень виборного органу), позачерговими (їх проводять внаслідок дострокового припинення вибор-ним органам своєї діяльності, наприклад, достроковий розпуск парла-менту, смерть або відставка президента), додатковими (проводяться для поповнення представницького закладу, якщо з його складу вибув один або кілька членів).
В умовах трансформації політичної системи вибори в Україні ще не є у повній мірі механізмом формування волі більшості та цивілізованого вирі-шення конфліктів, що виникають, не достатньо виконують функцію рекру-тування нової політичної еліти, не є оптимальним способом мобілізації гро-мадськості на підтримку загальнозначимих цінностей і партійних програм.
Абсентеїзм і його причини.
Абсентеїзм (від лат. absent -відсутній) – це байдуже ставлення людей до своїх громадсько-політичних прав. Найхарактерніший прояв абсентеїзму – свідоме ухилення виборців від участі у голосуванні,
Перші відомості про абсентеїзм з'являються ще у III ст. до н. е. У цей час значна частина римських громадян, які, на відміну від афінян, не отри-мали жодної винагороди за участь у політичному процесі, не могли дозво-лити собі частої та тривалої участі у зібраннях.
Сьогодні у багатьох державах світу вважається нормальним, коли на виборчі дільниці приходить від третини до половини виборців, а деінде го-лосує ледве 1/10 електорату. У більшості ліберальних держав вважається, що не йти на вибори – це таке ж право вільної людини, як і решта, що їх гарантує особі цивілізоване суспільство. В Україні участь у голосуванні добровільна, а у світі є приклади, коли законодавче встановлено її обов'яз-ковість. Так, неучасть у виборах в Італії призводить до моральних санкцій (догана від мера), у Мексиці – до штрафу або позбавлення волі, у Греції й Австрії – до тюремного ув'язнення на строк від місяця до одного року.
Є два найважливіші типи причин абсентеїзму:
1) пов'язані з особливостями конкретної виборчої кампанії, коли в силу певних причин вибори нецікаві: висунені неяскраві кандидати, відсутня справжня змагальність на виборах тощо;
2) пов'язані з загальною політичною, соціальною й економічною Ситуа-цією у державі.
О.В. Лазоренко та О.О Лазоренко вважають, що абсентеїзм як Тип політичної поведінки особи є:
рисою її характеру, життєвою позицією, що виявляється у відсутності потреби, звички, бажання політич-ної дії;
світоглядом, зорієнтованим, наприклад, на внутрішнє вдос-коналення. Серед причин абсентеїзму відзначимо низький рівень по-літичної культури, інфантильність або зк усвідомлення власного політичного безсилля, нездатність впливати на прийняття політичних рішень, відчуження власних політичних цінностей і потреб від можли-востей їх задовольнити, високий рівень недовіри виборців політичним інститутам та ін.
Абсентеїзм є відбиттям прагнення людей відсторонитися від політики, в якій частина з них вбачає марнославне й амбіційне змагання групових і егоїстичних інтересів. На думку М. Рокара, у сучасному суспільстві, в якому вплив релігії вельми послабився, усе трагічне і священне пов'язу-ють з політикою. Коли ж вона не виправдовує їх сподівань, у ній розчаро-вуються, і як один із наслідків – абсентеїзм.
Є. Головаха, І. Бекешкіна, В. Небоженко пояснюють абсентеїзм ви-борців менталітетом байдужості, характерним для народів колишнього СРСР, а також "психологією конформізму", панування якої в суспільства вивело на політичну арену некомпетентних діячів, що знизило авторитет законодавчих органів і влади взагалі.
Виборча система: поняття, основні типи.
Виборча система – це сукупність передбачених законом виборчих процедур, пов'язаних з формуванням органів влади. Сучасні демократії застосовують найрізноманітніші виборчі системи (сьогодні налічується близько 350 їх різновидів) і кожна із них має певні переваги та недоліки. Основними типом виборчих систем є:*
система абсолютної більшості або мажоритарна; її різновидом є система відносної більшості або плюральна;*
система пропорційного представництва (пропорційна); її різновидом;
є пропорційна система з преференціями;:*
змішана (мажоритарно-пропорційна)