Регіональне (обласне) управління з питань банкрутства від-повідно до покладених на нього завдань:

1) аналізує стан додержання законодавства з питань бан-крутства та інформує про результати аналізу Мінекономіки;

2) здійснює контроль за діяльністю суб'єктів підприємницької діяльності щодо додержання ними умов і правил провадження діяльності арбітражного керуючого (ліцензійних умов);

3) забезпечує в регіонах реалізацію процедур банкрутства що-до відсутнього боржника;

4) організовує у передбачених Законом випадках проведення експертизи фінансового становища державних підприємств при підготовці справи про банкрутство до розгляду або під час її розгляду арбітражним судом у разі призначення судом експерти-зи та надання відповідного доручення;

5) бере участь у проведенні аналізу фінансово-господарського становища суб'єктів підприємницької діяльності, що перебува-ють у державній власності, з метою виявлення серед них бор-жників та запобігання їх банкрутству;

6) вносить пропозиції щодо проведення досудової санації суб'єктів підприємницької діяльності, які перебувають у держав-ній власності;

7) пропонує арбітражному суду кандидатури арбітражних ке-руючих для державних підприємств та підприємств, у статутно-му фонді яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, щодо яких порушена справа про банкрутство, та в інших випадках, передбачених Законом;

8) надає консультаційну, інформаційну та іншу допомогу під-приємствам, установам, організаціям та громадянам з питань банкрутства;

9) звітує перед Мінекономіки про свою роботу;

10) забезпечує систематичне інформування населення, місце-ві органи виконавчої влади про свою діяльність.

Обов'язок вживати своєчасні заходи щодо запобігання бан-крутству підприємства-боржника, крім вже названого Агентства та його регіональних (обласних) управлінь, Законом покладено також на засновників (учасників) боржника — юридичної особи, власника майна, центральні органи виконавчої влади, органи міс-цевого самоврядування у межах їх повноважень.

Законодавством передбачено два види позасудових процедур, які можуть провадитися з метою запобігання банкрутству: фінан-сова допомога і відновлення платоспроможності боржника (досудова санація).

Фінансова допомога боржнику в розмірі, достатньому для по-гашення зобов'язань боржника перед кредиторами, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків і зборів, може бути надана власником майна державного чи приватного підприємства, за-сновниками (учасниками) боржника — юридичної особи, креди-торами боржника, іншими особами.

Досудова санація — це система заходів щодо відновлення пла-тоспроможності боржника, які може здійснювати власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, інвестор з метою запобігання банкрутству боржника шляхом реорганізацій-них, організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів відповідно до законодавства до початку порушення провадження у справі про банкрутство. Досудова санація державних підприємств про-вадиться за рахунок коштів державних підприємств та інших джерел фінансування. Обсяг коштів для проведення досудової санації державних підприємств за рахунок коштів Державного бюджету України щорічно встановлюється законом про Держав-ний бюджет.

Санація боржника може застосовуватися не тільки як досудова, а й як судова процедура (у разі порушення провадження у справі про банкрутство). Оскільки порядок її проведення регла-ментується процесуальними нормами, це питання доцільно роз-глянути у відповідному параграфі цієї теми.

§ 3. Підстави для застосування банкрутства

Підставою для застосування банкрутства до суб'єкта підпри-ємництва є економічний фактор, визначений ст. 1 Закону Украї-ни "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", — неспроможність суб'єкта підприємницької ді-яльності виконати після настання встановленого сроку їх спла-ти грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі із заробітної плати, а. також виконати зобов'язання щодо сплати подат-ків і зборів не інакше як через відновлення платоспроможності. Суб'єкт, неспроможний виконати зазначені грошові зобов'язання протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати, визнається Законом боржником.

Слід зазначити, що на відміну від чинного Цивільного кодек-су (ст. 212) Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" досить детально визна-чає поняття та склад грошових зобов'язань, під якими розуміють зобов'язання боржника заплатити кредиторові певну грошову су-му відповідно до цивільно-правового договору та з інших під-став, передбачених цивільним законодавством України. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи й надані послуги, сума кре-дитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити борж-ник, визначаються на день подачі до арбітражного суду заяви про порушення провадження у справі про банкрутство,- якщо інше не встановлено зазначеним Законом. До складу грошових зобов'я-зань боржника не зараховуються неустойка (пеня, штраф), ви-значена на день подання заяви до арбітражного суду, а також зо-бов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагоро-ди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника — юридичної особи, що виникають з такої участі.

Фактичною підставою для порушення справи про банкрутст-во може бути лише письмова заява до арбітражного суду, яка на-зивається "заява про порушення справи про банкрутство" (п. 1 ст. 7 Закону). З такою заявою до арбітражного суду може звер-нутися будь-хто з кредиторів. Кредитори мають право об'єднати свої вимоги до боржника і звернутися до суду з однією заявою, що підписується всіма кредиторами, які об'єднали свої вимоги (п. 9 ст. 7).

Із заявою про порушення справи про банкрутство до арбіт-ражного суду може звернутися боржник з власної ініціативи. Боржник реалізує таке право за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено Законом.

Разом з тим, боржник зобов'язаний звернутися в місячний строк до арбітражного суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин:—

задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами;—

орган боржника, уповноважений відповідно до установчих документів або законодавства прийняти рішення про ліквідацію боржника, прийняв рішення про звернення до арбітражного суду з заявою боржника про порушення справи про банкрутство;—

при ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою бан-крутства