План санації розглядається комітетом кредиторів, який скли-кається керуючим санацією в чотирьохмісячний строк з дня ви-несення арбітражним судом ухвали про санацію, і вважається схваленим, якщо за нього таке рішення було підтримано більшіс-тю голосів кредиторів — членів комітету кредиторів.

Комітет кредиторів може відхилити план санації і звернутися до арбітражного суду з клопотанням: а) про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури або б) про звіль-нення керуючого санацією від виконання ним обов'язків і при-значення нового керуючого санацією.

Якщо протягом шести місяців з дня винесення ухвали про са-націю в арбітражний суд не буде поданий план санації боржника, арбітражний суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

За п'ятнадцять днів до закінчення санації, а також за наявно-сті підстав для дострокового припинення санації керуючий сана-цією зобов'язаний надати зборам кредиторів письмовий звіт і по-відомити їх про час і місце проведення зборів.

За результатами розгляду звіту керуючого санацією збори кредиторів приймають одне з таких рішень:*

про виконання плану санації, закінчення процедури санації та відновлення платоспроможності боржника;*

про звернення до арбітражного суду з клопотанням про до-строкове припинення процедури санації у зв'язку з відновленням платоспроможності боржника та переходом до розрахунків з кре-диторами;*

про звернення до арбітражного суду з клопотанням про про-довження встановленого строку процедури санації;*

про звернення до арбітражного суду з клопотанням про ви-знання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;*

про укладення мирової угоди.

Припинення провадження у справі про банкрутство. Відповід-но до ст. 40 Закону арбітражний суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо:

1) боржник не включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України або до Реєстру суб'єктів під-приємницької діяльності;

2) подано заяву про визнання банкрутом ліквідованої або ре-організованої (крім реорганізації у формі перетворення) юридич-ної особи;

3) у провадженні арбітражного суду є справа про банкрутство того ж боржника;

4) затверджено звіт керуючого санацією боржника в порядку, передбаченому Законом;

5) затверджено мирову угоду;

6) затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому ст. 32 Закону;

7) боржник виконав усі зобов'язання перед кредиторами;

8) кредитори не висунули вимог до боржника після порушен-ня провадження у справі про банкрутство за заявою боржника.

Про припинення провадження у справі про банкрутство вино-ситься ухвала, яка може бути перевірена в порядку нагляду.

Провадження у справах про банкрутство може бути припине-но у випадках, передбачених пунктами 1, 2 та 5 ч. 1 ст. 40 Закону, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство, тобто як до, так і після визнання боржника банкрутом; у випадках, перед-бачених пунктами 3, 4, 7 і 8, — лише до визнання боржника бан-крутом, а у випадку, передбаченому п. 6, — лише після визнання боржника банкрутом.

§ 5. Ліквідаційна процедура

Відповідно до Закону арбітражний суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну проце-дуру у разі якщо:*

комітет кредиторів відхилив план санації і звернувся до ар-бітражного суду з клопотанням про визнання боржника банкру-том і відкриття ліквідаційної процедури (ч. 5 ст. 18 Закону);*

протягом шести місяців з дня винесення ухвали про санацію боржника в арбітражний суд не подано план санації боржника (ч. 6 ст. 18 Закону);*

якщо суми, вирученої від продажу майна боржника як ціліс-ного майнового комплексу, недостатньо для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі і мирова угода кредиторами не ук-ладена (ч. 12 ст. 20 Закону);*

за результатами розгляду звіту керуючого санацією збори кредиторів приймають рішення про звернення до арбітражного суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкрит-тя ліквідаційної процедури ( ч. 5 ст. 21 Закону);*

за результатами розгляду звіту керуючого санацією зборами кредиторів не прийнято жодне рішення або таке рішення не по-дано до арбітражного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня за-кінчення санації чи виникнення підстав для П дострокового при-пинення (ч. 6 ст. 21 Закону);*

арбітражний суд відмовив у затвердженні звіту керуючого чи такий звіт не був поданий у встановлений строк (ч. 11 ст. 21 Закону);*

у встановлені арбітражним судом строки (не більше шести місяців з дня прийняття арбітражним судом ухвали про припи-нення провадження у справі про банкрутство) не проведені роз-рахунки з кредиторами (ч. 15 ст. 21 Закону).

Строк ліквідаційної процедури не може перевищувати два-надцяти місяців, проте цей строк може бути продовжений арбіт-ражним судом на шість місяців.

Наслідки визнання боржника банкрутом. З дня прийняття ар-бітражним судом постанови про оголошення боржника банкру-том і відкриття ліквідаційної процедури підприємство юридичне переходить у новий правовий статус — статус банкрута. Цей пра-вовий статус передбачає ряд особливих юридичних положень:

підприємницька діяльність банкрута завершується закінчен-ням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі мож-ливості її продажу;

строк виконання усіх грошових зобов'язань банкрута та зо-бов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав;

припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), відсот-ків та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;

відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;

укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, пе-редбаченому Законом;

скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнано-го банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обме-жень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;

вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури;

виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здій-снюється у випадках і порядку, передбачених Законом.

У постанові про визнання боржника банкрутом