Ліквідатор з дня свого призначення здійснює відповідно до ' ст. 25 Закону такі повноваження:

приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів щодо забезпечення його збереження;

виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;

здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством;

аналізує фінансове становище банкрута;

виконує повноваження керівника (органів управління) банк-рута;

очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу;

пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебітор-ської заборгованості банкруту;

має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, які звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується в першу чергу згідно зі ст. 31 Закону за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута;

з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідацій-ної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про пра-цю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкру-та провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута або отриманого для цієї мети кредиту;

заявляє у встановленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах кредиторів;

заявляє про відмову від виконання договорів банкрута в по-рядку, встановленому Законом;

вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повер-нення майна банкрута, що перебуває у третіх осіб;

передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню;

реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому Законом;

повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення ар-бітражним судом та надає державному органу з питань бан-крутства інформацію для ведення єдиної бази даних щодо підприємств-банкрутів;

здійснює інші повноваження, передбачені Законом.

До складу ліквідаційної комісії включаються представники кредиторів, фінансових органів, а в разі необхідності — також представники державного органу у справах нагляду за страховою діяльністю, Антимонопольного комітету України, державного ор-гану з питань банкрутства, якщо банкрутом визнано державне підприємство, та представник органів місцевого самоврядування.

Усі види майнових активів (майно та майнові права) банкру-та, які належать йому на праві власності або повного господар-ського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та ви-явлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів державного житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодав-ством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються у встановленому порядку.

Майно, на яке звертається стягнення у ліквідаційній процеду-рі, оцінюється арбітражним керуючим у порядку, встановленому законодавством України. Для майна, що продається на аукціоні, оціночна вартість є початковою.

Після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих тор-гах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.

Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації опові-щення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з коміте-том кредиторів. При цьому продаж майна підприємств-банкрутів, заснованих на державній власності, здійснюється з урахуван-ням вимог Закону України "Про приватизацію державного май-на" та інших нормативно-правових актів з питань приватизації.

У разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбан-ня майна банкрута ліквідатор проводить конкурс (аукціон). По-рядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із За-коном України "Про приватизацію невеликих державних підпри-ємств (малу приватизацію)".

Продаж майна банкрута оформляється договорами купівлі-продажу, які укладаються між ліквідатором і покупцем відповід-но до законів України.

Черговість спрямування коштів, одержаних від продажу май-на банкрута, на задоволення вимог кредиторів, встановлена ст. 31 Закону, згідно з якою: і у першу чергу задовольняються:

а) вимоги, забезпечені заставою;

б) виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банк-рута, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;

в) витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутст-во в арбітражному суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі:

втрати на оплату державного мита;

витрати заявника на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство;

витрати на публікацію в офіційних друкованих органах ін-формації про порядок продажу майна банкрута;

витрати на публікацію в засобах масової інформації про по-новлення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з ви-знанням мирової угоди недійсною;

витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, ке-руючого санацією, ліквідатора), пов'язані з утриманням і збере-женням майнових активів банкрута;

витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит прово-дився за рішенням арбітражного суду за рахунок їх коштів;

витрати на оплату праці арбітражних керуючих (розпорядни-ка майна, керуючого санацією, ліквідатора) в порядку, передбаче-ному ст. 27 Закону.

Перелічені витрати відшкодовуються ліквідаційною комісією після реалізації нею частини ліквідаційної маси, якщо інше не передбачено Законом;

у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із зобов'я-зань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до ста-тутного фонду підприємства), зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіта-лізації відповідних платежів у порядку, встановленому Кабіне-том Міністрів України, а також вимоги громадян — довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприєм-ницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);

у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);

у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не за-безпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виник-ли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника;

у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внес-ків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства;

у