У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент



Курсова робота - Система і види покарань
124
в якому регулюються обставини, що виключають від-повідальність (необхідна оборона, крайня необхідність, примус, ви-конання наказу та ін.). Передбачається відповідальність юридичних осіб у виді штрафу, ліквідації або тимчасового припинення їх діяль-ності. Смертна кара у Франції скасована. Позбавлення волі існує у виді довічного ув'язнення або на певні строки — до тридцяти ро-ків, широко передбачені застосування штрафів, додаткові покаран-ня у виді позбавлення або заборони певних прав (наприклад, прав водія, володіння зброєю та ін.). При рецидиві покарання збільшують-ся, а у деяких випадках можуть подвоюватися. При призначенні по-карання суд має широкі повноваження з пом'якшення покарань, за-стосування їх нижче нижчої межі або переходу до іншого, більш м'якого покарання. КК передбачає так званий «період надійності»—

по суті це квота для звільнення від покарання, умовного звільнен-ня і т.ін. При довічному ув'язненні ця квота дорівнює п'ятнадцяти рокам, при засудженні на строк більше п'яти років позбавлення волі — 2/3 строку. В справах про тяжкі вбивства строк надійності може бути продовжений до тридцяти років. Поряд з цим встановлений режим напівволі на строк до одного року — відбування покарання після роботи та ін. Детально регулюються питання відстрочки ви-року (проста, з випробуванням, покладанням конкретних обов'язків). Передбачені давність виконання обвинувального вироку, реабіліта-ція (фактично це є погашення судимості).

Деякі статті Загальної частини КК Франції пов'язані з питання-ми боротьби з організованою злочинністю. Так, наводяться визна-чення банди, передумислу, злому, зброї, об'єднання злочинців, уста-новлена відповідальність за участь у такому об'єднанні. Так, орга-нізованою бандою за КК Франції вважається будь-яка сформована

група або будь-яка змова з метою підготування одного або декіль-кох злочинних діянь.

КК Франції, зберігши вихідні положення, закладені ще класич-ною школою кримінального права, зазнав серйозного впливу шко-ли нового соціального захисту (про неї йтиметься далі).

У Німеччині діє Кримінальне уложення 1871 р. у редакції від 1 січня 1975 р., хоча і після цього була прийнята низка доповнень і змін, головним чином в його Особливій частині (закони про еконо-мічну злочинність, про боротьбу з тероризмом). Кримінальне уло-ження (будемо далі називати його КУ) побудовано на постулатах ідей класичної і соціологічної шкіл кримінального права (про це див. далі). В ньому поєднується застосування покарання за моральну вину злочинця із заходами безпеки, що застосовуються з огляду на небез-печний стан особи (так звана система «подвійного шляху», або дуа-лістична система).

У § 1 КУ проголошений принцип «немає злочину без вказівки на те в законі». Злочинні діяння поділяються на злочини і проступки. Підставою кримінальної відповідальності визнається склад злочи-ну, вина вважається необхідною умовою караності. КУ передбачає змішану формулу неосудності, обмежену осудність, формулює по-няття помилки в ознаках складу злочину і помилки «в забороні», тобто в протиправності діяння. У Загальній частині КУ регулюєть-ся відповідальність за замах, яким вважається діяння, при якому осо-ба безпосередньо розпочала виконання складу злочину. Добровільна відмова звільняє особу від кримінальної відповідальності. Готуван-ня до злочину не є караним, крім випадків, спеціально передбаче-них законом. КУ виділяє як співучасників: виконавців, підмовників і пособників, причому кожний карається згідно зі ступенем своєї вини. Серед обставин, що виключають злочинність діяння, КУ на-зиває необхідну оборону, крайню необхідність; право на затриман-ня злочинця формулюється в КПК. Так, необхідну оборону § 32 КУ визначає як захист самої особи, яка обороняється, або іншої особи від наявного протиправного нападу на того, хто обороняється, або на іншу особу. Перевищення меж необхідної оборони виключає від-повідальність, якщо особа, яка обороняється, діяла внаслідок поми-лки, страху чи переляку. Суб'єктом злочину можуть бути тільки фі-зичні особи. Правовими наслідками вчинення злочину за КУ є міри покарання і заходи виправлення і безпеки. До основних покарань належать позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років або дові-чне ув'язнення (смертна кара скасована) і штраф. КУ обмежує за-стосування короткострокового позбавлення волі. Так, позбавлення волі на строк до шести місяців призначається судом тільки за особ-ливих обставин. Якщо санкція закону не передбачає штрафу, то поз-бавлення волі на строк до шести місяців може бути замінене штра-фом. Призначення штрафу залежить від майнового стану суб'єкта, причому він обчислюється в спеціальній одиниці — «денний при-буток». Додатковими покараннями є позбавлення прав водія, право обіймати громадські посади, обирати і бути обраним. У КУ широко передбачене застосування «звільнення з випробуванням» при засуд-женні до позбавлення волі на строк не більше двох років. На такого засудженого можуть бути покладені певні обов'язки (наприклад, від-шкодувати завдані збитки, пройти навчання та ін.).

КУ, як уже говорилося, передбачає застосування заходів безпеки. Особливий характер серед них має превентивне ув'язнення. Такі за-ходи безпеки суд призначає на підставі ст. 66 КУ разом із покаранням, якщо суб'єкт становить небезпеку для суспільства. Через те, що за-хід безпеки застосовується разом з покаранням, у цьому і знаходить своє вираження дуалізм реалізації заходів кримінальної відповідаль-ності. Превентивне ув'язнення може бути призначено до десяти ро-ків, а при засудженні в другий і більше разів може продовжуватися безстрокове. Заходом безпеки є також заборона на професії на строк від одного року до п'яти років. КУ передбачає і конфіскацію предме-тів, придбаних особою внаслідок вчинення нею злочину.

2. Кримінальне право Англії та США

На відміну від континентальної Європи, в Англії немає єдиного Кримінального кодексу, в якому були б об'єднані кримінальні зако-ни. У цій країні історично склалося право судових прецедентів, або загальне право, що діє поряд з парламентськими статутами (закона-ми) — статутним правом. Загальне право ґрунтується на обов'язко-вості раніше прийнятого судом вищої інстанції рішення


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38