враховуються при призначенні покарання, впливають на ви-бір його міри.
Важливе значення при призначенні покарання мають обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
3. Обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання
Під обставинами, які пом'якшують та обтяжують покарання, мають на увазі різного роду чинники, що стосуються особи винно-го і вчиненого ним злочину, які відповідно зменшують або підвищу-ють суспільну небезпечність злочину і злочинця, отже, і ступінь його відповідальності.
Обставини, які пом'якшують та обтяжують, мають велике значен-ня при призначенні покарання. Врахування обставин, які пом'якшу-ють, дає суду право: а) призначити покарання ближче до мінімуму санкції статті КК, за якою кваліфікований злочин; б) при альтернатив-ній санкції призначити менш суворий вид покарання, передбачений в ній; в) виходячи зі ст. 69, застосувати покарання більш м'яке, ніж передбачено законом. Наявність обставин, які обтяжують, навпаки, надає суду можливість:
а) призначити покарання, рівне максимуму санкції статті КК або наближене до цього максимуму; б) при альте-рнативній санкції призначити більш суворе з зазначених видів по-карання; в) виключити застосування ст. 69.
У статті 66 визначені обставини, які пом'якшу-ють покарання:
1) з'явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння роз-криттю злочину;
2) добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди;
3) вчинення злочину неповнолітнім;
4) вчинення злочину жінкою в стані вагітності;
5) вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімей-них або інших обставин;
6) вчинення злочину під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність;
7) вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилюван-ня, викликаного неправомірними або аморальними діями потерпілого;
8) вчинення злочину з перевищенням меж крайньої необхідності;
9) виконання спеціального завдання з попередження чи розкрит-тя злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, поєднане з вчиненням злочину у випадках, передбачених в КК.
Перелік передбачених законом обставин, які пом'якшують покаран-ня, не є вичерпним, що дає суду можливість враховувати як обставини, що пом'якшують, і такі, що в законі прямо не зазначені (ч. 2 ст. 66), проте суди широко враховують при призначенні покарання (напри-клад, бездоганна трудова діяльність, зразкова поведінка до вчинен-ня злочину, поганий стан здоров'я, наявність на утриманні підсуд-ного непрацездатних членів сім'ї тощо).
Суд не може не враховувати зазначені в законі обставини, які пом'якшують покарання. Так, наприклад, суд не може не врахувати як обставину, яка пом'якшує, щире каяття винного. Це прямо перед-бачено п.1 ч. 1 ст. 66.
Обставини, які обтяжують покарання, пе-рераховані в ст. 67. Це;
1) вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів;
2) вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою;
3) вчинення злочину на Грунті расової, національної чи релігій-ної ворожнечі або розбрату;
4) вчинення злочину у зв'язку з виконанням потерпілим служ-бового або громадського обов'язку;
5) тяжкі наслідки, завдані злочином;
6) вчинення злочину щодо малолітнього, особи похилого віку або особи, що перебуває в безпорадному стані;
7) вчинення злочину щодо жінки, яка завідомо для винного пе-ребувала у стані вагітності;
8) вчинення злочину щодо особи, яка перебувала в матеріаль-ній, службовій чи іншій залежності від винного;
9) вчинення злочину з використанням малолітнього або особи, що страждає психічним захворюванням чи недоумством;
10) вчинення злочину з особливою жорстокістю;
11) вчинення злочину з використанням умов воєнного або над-звичайного стану, інших надзвичайних подій;
12) вчинення злочину загально небезпечним способом;
13) вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів.
Частина 3 ст. 67 не надає суду права при призначенні покарання за злочин вважати такими, що його обтяжують, обставини, не зазна-чені в ч.І цієї статті. Перелік цих обставин є вичерпним і розширен-ню ні за яких умов підлягати не може.
Тим часом у практиці нерідко є спроби розширити перелік обста-вин, що обтяжують, за рахунок таких, як, наприклад, невизнання під-судним своєї вини, відмова давати показання, відсутність щирого ка-яття у вчиненому злочині тощо. Така практика неприпустима.
Встановлюючи вичерпний перелік обставин, які обтяжують пока-рання, закон (ч. 2 ст. 67) надає суду право, залежно від характеру вчи-неного злочину, не визнати будь-яку із зазначених у ч. 1 ст. 67 обста-вин, за винятком обставин, зазначених у пунктах 2, 6, 7, 9, 10, 12, та-кою, що обтяжує покарання, навівши мотиви свого рішення у вироку. Так, суд може не визнати повторність злочину обставиною, що обтя-жує, через тривалий розрив у часі між злочинами, які її утворюють.
У зв'язку з характеристикою обставин, які пом'якшують та об-тяжують покарання, великого значення набуває мотивування пока-рання в судовому вироку. Стаття 334 КПК зобов'язує при винесенні вироку мотивувати обране судом покарання і вимагає, щоб суд на-водив у вироку мотиви обраної міри покарання. Мотивування пока-рання повинно бути конкретним, відповідати принципу індивідуа-лізації покарання. Не можна визнати задовільними такі мотивуван-ня покарання у вироку, як, наприклад: «При обранні міри покаран-ня суд враховує тяжкість вчиненого злочину, а також дані про особу», «ступінь винності і дані, що характеризують особу підсудного» тощо.
Обставини, які обтяжують покарання, повинні наводитися у формулюваннях, зазначених у відповідних пунктах ст. 67, із конк-ретизацією стосовно справи, яка розглядається. Необхідність такої конкретизації полягає в тому, що ряд обставин описується в законі в узагальненому вигляді (наприклад, вчинення злочину неповноліт-нім; заподіяння злочином тяжких наслідків тощо). Зазначені в законі обставини, що пом'якшують, також необхідно наводити у формулю-ваннях тексту ст. 66, а не зазначені в законі, але ті, що враховують-ся судом, повинні викладатися чітко і конкретно, щоб було зрозумі-ло, чому суд дійшов висновку про призначення винному менш су-ворого покарання.
У вироку суд має право посилатися як на мотив обрання ним певної міри покарання тільки на ті обставини,