План

Вступ

1. Поняття організованої злочинності.

1.1. Структура організованої злочинності.

1.2. Ознаки організованої злочинності.

1.3. Суб'єкти та об'єкти організованої злочинності.

2. Характеристика складових організованої злочинності. Поняття і типологія кримінальної групи.

3. Характеристика окремих проявів організованої злочинності

4. Методи боротьби з феноменом організованої злочинності.

5. Актуальні проблеми процесу доказування.

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

В даний час становище в Україні характеризується незацікавленістю деяких урядових чиновників в збереженні матеріальних цінностей, безгосподарністю, нездатністю окремих державних структур задовільнити потреби населення країни. Ця ситуація обєктивно зумовила динамічний ріст масштабів тіньової економіки (показниками якої є збільшення розкрадань в особливо великих розмірах, хабарництво, незаконна приватна підприємницька діяльність і т. п.), що стимулює розвиток організованої злочинності і корупції в Україні.

Цей процес, в свою чергу, викликав зниження життєвого рівня більшості населення. Постійне збільшення кількості громадян, що опинилися за межею бідності, падіння моральних принципів на фоні способу життя і подвійної моралі представників владно-управлінських структур, служить надійним джерелом поповнення нижчих ешелонів організованої злочинності.

В юридичній літературі різних країн світу зустрічається різноманітне трактування поняття організованої злочинності, вводяться такі поняття як компютерна злочинність та білокомірцева злочинність тощо.

Перехід України до ринкових економічних відносин супроводжується посиленням позицій організованої злочинності, по причині відсутності надійних механізмів захисту нових екоономічних структур від її посягань.

Слід зазначити, що організована злочинність стає сьогодні суттєвим фактором посилення соціальної напруги і дестабілізації суспільних відносин, перешкоджає оздоровленню економіки, впорядкуванню споживчого ринку, сприяє деформації нових форм економічних підприємницьких відносин. Поилюються процеси зрощення економічної та загальнокримінальної злочинності, лідерів злочинних угруповань з корумпованими посадовими особами органів влади і управління, правоохоронних органів.

Організована злочинність є і залишається одним з факторів суспільного розвитку. Її масштаби - реальна загроза становленню соціально-економічних реформ та входження України в світове співтовариство. Тенденція останніх років свідчить про зростаючий інтерес лідерів злочинних угруповань активно включатися в легальні комерційні структури. Практика засвідчує, що великі мафіозні формування легалізують свою діяльність шляхом створення різноманітних асоціацій, спільних підприємств, посередницьких організацій і кооперативів.

Поняття “організована злочинність” міцно ввійшло в наукову термінологію в другій половині 80-х років. До цього часу дана категорія щодо реалій нашого суспільства в літературі і засобах масової інформації не використовувалася.

Боротьба з організованою злочинністю не тільки ввійшла в число найважливіших завдань правоохоронних органів, але вже давно стала однією із загальнодержавних проблем, від оптимального вирішення якої багато в чому залежать долі реформ, моральне здоров'я суспільства, цивілізований розвиток країни. Більше того, інтеграція найбільш потужних антигромадських формувань в Україні перетворює цю проблему не тільки в міждержавну (в межах колишнього СРСР), але й у міжнародну.

Однак, незважаючи на важливість рішення комплексу завдань, спрямованих на боротьбу з найнебезпечнішим антисоціальним феноменом, ніякого поліпшення в кримінальній ситуації не тільки не досягнуто, але і з року в рік послідовно погіршується. Ядром злочинності в Україні, безсумнівно, є її організовані форми різної антисоціальної спрямованості.

Організована злочинність - це винятково небезпечне явище, яке повинно мати адекватну протидію з боку держави.

Перший наступ на злочинність розпочався одразу після перемоги на виборах 1994 року Леоніда Кучми. Він одним з перших видає указ "Про невідкладні заходи щодо посилення боротьби зі злочинністю". Другим кроком у зв’язку із неефективністю виконання згаданого указу стало розпорядження від 10 лютого 1995 року “Про заходи щодо активізації боротьби з корупцією і організованою злочинністю”.

Проте американська та європейська преса почала писати про засилля корупції в українській економіці. Леонід Кучма дав доручення Міністру юстиції розробити антикорупційну програму "Чисті руки". Програма отримала високу оцінку Президента. Епопея "Чистих рук" завершилася підписанням 10 квітня 1997 року Леонідом Кучмою так званої Національної програми боротьби з корупцією.

Під корупцією в цьому Законі розуміється діяльність осіб, уповноважених на виконання функцій держави, спрямована на протиправне використання наданих їм повноважень для одержання матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг.

Великим кроком для запобігання криміногенних дій стало прийняття Кримінального кодекс України. У преамбулі, зокрема, зазначено, що Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.

Таким чином в поглядах на організовану злочинність не існує єдиної думки як серед вітчизняних так і зарубіжних вчених-юристів. Розуміння організованої злочинності здійснюється з різних позицій.

Метою даної курсової роботи, є висвітлення питань, що розкривають суть такого явища як організована злочинність.

Для досягнення поставленої мети, слід розкрити поняття, причини, та основні тенденції розвитку та сучасний стан в Україні організованої злочинності; охарактеризувати її складові елементи та окремі її прояви тощо.

1. Поняття організованої злочинності

Організована злочинність - це складні кримінальні види діяльності, здійснювані в широких масштабах організаціями й іншими групами, що мають внутрішню структуру, що одержують фінансовий прибуток і забирають владу шляхом створення й експлуатації ринків незаконних товарів і послуг. Ці злочини часто виходять за межі державних кордонів. Розуміння організованої злочинності ще менше визначено, ніж насильницької, корисливої або економічної. В основі виділення організованої злочинності із загальної протиправної поведінки лежать характер і ступінь організованої взаємодії декількох злочинців між собою при здійсненні своєї пролонгованої діяльності. Часто організовану злочинність визначають і як процес раціональної реорганізації злочинного світу за аналогією із законною підприємницькою діяльністю на законних ринках. Така злочинна підприємницька діяльність, переслідуючи свою мету, бере участь у таких незаконних видах