діяльності, як угоди із незаконними товарами і послугами, монополізація ринку, використання корупції і залякування.
Феномен організованості стосується не тільки і не стільки вчинення конкретних діянь, скільки становлення самого злочинного формування, його існування і його кримінальної діяльності. Вчинення однакових або різних злочинів є відносно загальною справою організованих між собою суб'єктів (груп), кожний із який має свої функціональні обов'язки, «права і повноваження». «Коза ностра» (італ. – «Наша справа») більш-менш точно відбиває суть організованої злочинності.
Соціальна база організованої злочинності і спектр її можливостей у командній економіці соціалістичного суспільства в СРСР були одні, у перехідній економіці України та інших пострадянських державах - інші, у капіталістичних країнах – треті. У СРСР організована злочинність, що паразитувала в основному в плановій економіці, була спрощеною і підпорядковувалася бюрократії; у «перехідний» період - ускладнилася і стала більш розгалуженою, автономною; у «капіталістичному світі» - фігурує як складна система самостійних специфічних суб'єктів особливих ринкових відносин. У побудові організованої злочинності знаходять також відбиток сфера злочинної діяльності, етнічні, релігійні, національні й інші традиційні особливості її основного місця перебування.
Останнім часом спостерігається зростання організованої злочинності у світі. Ця загрозлива тенденція зумовлена значними досягненнями в розвитку технологій і засобів зв'язку та безпрецедентним розширенням міжнародної комерційної діяльності, перевезень, туризму. У результаті злочинність не тільки розширюється, але і стає прибутковою.
1.1. Структура організованої злочинності
На міжнародному семінарі ООН з питань боротьби з організованою злочинністю в Суздалі в 1991 році організована злочинність була визначена як «відносно масова сукупність стійких і керованих співтовариств злочинців, що займаються злочинами як промислом і створюють системою захисту від соціального контролю з використанням таких протизаконних засобів, як насильство, залякування, корупція і великомасштабні розкрадання». Організовану злочинність експерти ООН розділяють на декілька видів.
1. Мафіозні родини, що існують за принципом ієрархії. Вони мають свої внутрішні правила життя, норми поведінки і відрізняються великою кількістю протиправних дій.
2. Професіонали. Члени таких організацій об'єднуються з метою виконання певного злочинного задуму. Організації такого роду непостійні і не мають такої жорсткої структури, як організації першого виду. До групи професіоналів відносять фальшивомонетників, формування, які займаються крадіжками автомобілів, вимаганням і т.д. Склад професійної злочинної організації може постійно змінюватися і її члени можуть брати участь у різних однотипних злочинних діях.
3. Організовані групи, що контролюють певні території.
Можна класифікувати організовану злочинність і по сферах прояву:
- Організована злочинна діяльність, що реалізується в сфері економіки.
- Організована злочинна діяльність, що реалізується в сфері управління.
- Організована злочинна діяльність, що реалізується в соціальній сфері.
Саме ця класифікація покликана зіграти позитивну роль у формуванні методик розкриття і розслідування організованої злочинної діяльності, структури правоохоронних органів, покликаних боротися з цим явищем.
Існує також розподіл організованої злочинності по етнічних, культурних і історичних зв'язках. Виділення цих типів організованих злочинних груп не завжди означає наявність чітких кордонів між ними. Майже кожне організоване співтовариство злочинців можна розглядати як носій багатьох сукупних ознак. Організованій злочинності властиво швидке пристосування, адаптація форм її діяльності до національної політики, карного правосуддя і до захисних механізмів різних держав.
1.2. Ознаки організованої злочинності
Відповідно до Закону України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” від 10 червня 1993 року під організованою злочинністю розуміється сукупність злочинів, що вчиняються у зв'язку з створенням та діяльністю організованих злочинних угруповань.
Види та ознаки цих злочинів, а також кримінально-правові заходи щодо осіб, які вчинили такі злочини, встановлюються Кримінальним кодексом України.
Перша ознака організованої злочинності - наявність об'єднання осіб для систематичного заняття злочинами з вираженою ієрархією, суворою дисципліною і стійкою системою карних традицій.
Рівень організованої злочинності умовно ділиться на примітивний, середній і високий. Примітивний - менш небезпечний, тому що носить локальний характер і не має зв'язку з чиновниками органів влади і управління.
Середні і високий рівні схожі. Для них характерні:
Між ватажком і виконавцем існують проміжні ланки.
- Наявність підрозділів, що спеціалізуються на різних видах діяльності.
- Зв'язок з чиновниками органів влади і управління.
- Для високого рівня - організація стосунків між різними групами і координація їх дій.
Друга ознака організованої злочинності - економічна. Головна мета систематичного порушення закону - збагачення, нагромадження капіталу, із чим нерозривно пов'язана діяльність щодо легалізації капіталів, отриманих злочинним шляхом (відмивання грошей).
Третя ознака організованої злочинності – корупція.
1.3. Суб'єкти та об'єкти організованої злочинності
Суб’єкти організованої злочинності розділяють:
- за розміром (група, формування, організація, співтовариство), а засоби масової інформації додають - мафія (організація загальнонаціонального масштабу) і “супермафія" (міжнародні організації, уже транснаціональні корпорації, в яких границя між легальним і кримінальним бізнесом нерідко розмита).
- за місцем базування (наприклад, у Києві - троєщинська, борщагівська та інші; у Москві - солнцевська, долгопрудненська і так далі),
- за етнічною ознакою (переважно національний склад): слов'янські, грузинські, чеченські, дагестанські, інгушські, вірменські, азербайджанські, в'єтнамські, китайські...).
До прийнятих в практиці можна додати й інші критерії – за внутрішньою структурою (її розвиненістю), за зовнішніми зв'язками (із корумпованими чиновниками, із легальним бізнесом...) та інші.
Об’єкти організованої злочинності: стратегічні ресурси (нафта, метал), наркотики, зброя, але головний об'єкт - люди, власники, із яких можна "качати" гроші. Їхній бізнес, власність настільки ж різноманітні, як і вся економіка (промисловість, сільське господарство, сфера послуг і т.п.). Істотну роль грає форма власності: державна, приватна, акціонерна, іноземна, спільне володіння, тому що при пануючому менталітеті легше грабувати недержавні середні і дрібні фірми. Головна для організованої злочинності характеристика – прибутковість об'єкта. Остання пов’язана із суперечливістю економічних стосунків (сильні перепади цін, інфляція, курс долара),