Судові рішення у цивільних справах можуть бути переглянуті у зв’язку з винятковими обставинами після їх перегляду у касаційному порядку, якщо вони оскаржені прокурором з мотивів:

неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одного і того самого положення закону;

визнання судового рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, таким, що порушує міжнародні зобов’язання України (ст. 354 ЦПК).

Отже, новим ЦПК передбачено дві підстави для перегляду справи у зв’язку з винятковими обставинами. Зокрема, підстава щодо перегляду справи у зв’язку з винятковими обставинами в разі неоднакового застосування одного і того самого положення закону є метою забезпечення єдності розуміння та застосування норм матеріального права. Щодо другої підстави перегляду, то він можливий у разі встановлення факту порушення Україною міжнародних зобов’язань.

Скарга у зв’язку з винятковими обставинами подається прокурором за правилами подання касаційних скарг у касаційному провадженні, протягом одного місяця з дня відкриття виняткових обставин (п. 1 ст. 355 ЦПК). Вказаний процесуальний строк є значно скороченим порівняно із зазначеною нормою ст. 347-3 ЦПК 1963 р., згідно з якою цей строк спливав у тримісячний термін із дня відкриття виняткових обставин. Таким чином, встановлене чітке визначення строку подання скарги у зв’язку з винятковими обставинами. Місячний строк обчислюється з того дня, коли прокурору стало відомо про виняткові обставини. За формою і змістом ця скарга має відповідати вимогам ст. 326 ЦПК. До скарги мають бути додані копії судових рішень, які оскаржуються прокурором.

Рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ (новела ЦПК) можуть бути переглянуті за заявою прокурора у зв’язку з нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв’язку з нововиявленими обставинами є:

істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправдивий висновок експерта, за відомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду не виконане (ст. 361 ЦПК).

Заява про перегляд рішення, ухвали чи судового наказу у зв’язку з нововиявленими обставинами може бути подана прокурором протягом трьох місяців з дня встановлення обставини, що є підставою для перегляду (п. 1 ст. 362 ЦПК). Ця заява за формою і змістом повинна відповідати вимогам ЦПК щодо оформлення заяв до суду першої інстанції. Крім цього, у заяві повинні бути викладені обставини, зазначені у ч. 2 ст. 364 ЦПК. Дана заява розглядається судом, який ухвалив рішення, постановив ухвалу або видав судовий наказ (п. 1 ст. 363 ЦПК).

Беручи участь у розгляді справ у судах апеляційної, касаційної інстанції або у перегляді рішень судів за винятковими чи нововиявленими обставинами, прокурор дає пояснення з підстав свого звернення захищаючи при цьому права, свободи та інтереси інших осіб, сприяє скасуванню (зміні) рішень, ухвал, що не відповідають закону.

ВИКОНАННЯ СУДОВИХ РІШЕНЬ

Незважаючи на те, що прокурор, який звертається до суду в інтересах громадянина або державних чи суспільних інтересах не зазначений в числі осіб – учасників виконавчого провадження відповідно до розділів 6 і 7 ЦПК, ні в ст. 10 Закону України від 21 квітня 1999 р. „Про виконавче провадження”, йому не можна відмовити в праві на здійснення процесуальних дій з виконання тих судових рішень, прийнятих судом при розгляді цивільних справ, в яких він брав участь шляхом пред’явлення позовної заяви, подання апеляційної чи касаційної скарги, заяви (скарги) про перегляд рішення у зв’язку з винятковими або нововиявленими обставинами, оскільки його повноваження у даному випадку аналогічні тим, якими володіє стягувач [6].

Деякі роз’яснення з цього приводу дає Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 р. № 4 „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження”. Відповідно до абзацу 3 пункту 1 цієї постанови, прокурор набуває статусу учасника виконавчого провадження за умови, що в передбачених ст. 36-1 Закону України від 5 листопада 1991 р. „Про прокуратуру” випадках він здійснював представництво інтересів громадян або держави в суді й зазначене провадження було відкрито на підставі виконавчого документа за його заявою (п. 2 ст. 18 Закону України „Про виконавче провадження”)[7].