Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають з прав на цінні папери та прав, посвідчених цінними паперами, а також з реалізації таких прав за цивільно-правовими договорами.

Предметом дослідження стали норми чинного законодавства України в галузі правового регулювання цивільно-правових договорів з цінними паперами. Предмет дослідження також включав Рішення Конституційного Суду України, постанови Пленуму Верховного Суду України, роз’яснення Президії Вищого Господарського (Арбітражного) суду, Оглядові листи Вищого Господарського (Арбітражного) суду. Автором самостійно опрацьована і узагальнена практика розгляду справ в судах.

Фактологічна база дисертації ґрунтується на матеріалах юридичної практики, з питань правового регулювання укладення, виконання, зміни, розірвання, визнання недійсними та неукладеними цивільно-правових договорів з цінними паперами, узагальненої в науково-практичних, методичних та інформаційних виданнях, а також неузагальненої практики.

Основна мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб, виходячи з досягнень цивільно-правової науки, аналізу правозастосовчої практики, вітчизняного і зарубіжного досвіду щодо цивільно-правових договорів з цінними паперами виявити і визначити особливості таких договорів; порядок передання прав на цінні папери і прав за цінними паперами на підставі цивільно-правових договорів; особливості цінних паперів як об’єктів цивільних правовідносин; провести системний аналіз правового регулювання цивільно-правових договорів з цінними паперами. Мета полягає також в тому, щоб, на підставі власних висновків, розробити пропозиції щодо вдосконалення законодавства з досліджуваних проблем.

Відповідно до поставленої мети автором визначені основні завдання дисертаційного дослідження: проаналізувати динаміку наукових поглядів, законодавство України та іноземних держав, а також судову практику для виявлення особливостей правового регулювання договорів з цінними паперами; визначити поняття договору з цінними паперами, проаналізувати ознаки цінних паперів, як об’єктів таких договорів; охарактеризувати правову природу прав, що можуть бути посвідчені цінними паперами; визначити підстави та порядок передання прав на цінні папери та прав за цінними паперами на підставі цивільно-правових договорів; проаналізувати недійсні договори, визначити умови дійсності і підстави (умови) недійсності договорів з цінними паперами; охарактеризувати неукладені договори і виявити критерії їх відмежування від недійсних договорів.

Методологічна основа дослідження. При проведенні дисертаційного дослідження автор керувався загальнонауковим діалектичним методом та окремими науковими методами історичного, порівняльно-правового, формально-догматичного, системно-структурного аналізу. За допомогою діалектичного методу досліджувалось формування і розвиток вітчизняного та іноземного законодавства щодо нормативного регулювання цивільно-правових договорів з цінними паперами. Історичний метод дозволив дослідити динаміку розвитку інституту цінних паперів, його правового регулювання, починаючи з приватного права Стародавнього Риму. Широко використовувався під час написання дисертації метод порівняльно-правового дослідження. Саме з його допомогою з’ясовувалось закономірне і випадкове, загальне і особливе в нормативному регулюванні договорів з цінними паперами. З допомогою формально-догматичного методу досліджувалась правова природа договорів, цінних паперів і прав за цінними паперами, здійснювалась зовнішня обробка емпіричного матеріалу; досліджувались юридичні факти, формувались визначення та загальна концепція дисертації. Також цей метод відіграв особливу роль у систематизації та класифікації емпіричного матеріалу. За допомогою системно-структурного аналізу досліджено місце інститутів, що регулюють цивільно-правові договори з цінними паперами в системі договірного права. Позитивну роль відіграли соціологічний, інструментальний, аксіологічний підходи до проблеми дослідження, методи звернення до інших юридичних наук, статистичної обробки емпіричного матеріалу, живого пізнання, особистого спостереження та ряд інших. Кожен з них у конкретному випадку використовувався не окремо, а в поєднанні з іншими.

Наукова новизна дисертації полягає у тому, що вперше в Україні на рівні дисертаційного дослідження системно розглядаються цивільно-правові договори з цінними паперами. В роботі викладено результати комплексного дослідженням правової природи прав, що можуть бути посвідчені цінними паперами; обґрунтовується доцільність введення і пропонуються визначення нових поняття: „анулювання договору”, „складне (кваліфіковане) волевиявлення”, „умови (підстави) недійсності договору”.

Новизна дисертаційного дослідження конкретизується, зокрема, в науково-теоретичних положеннях, висновках, та пропозиціях, найважливішими з яких є наступні:

1. Обґрунтовано висновок про те, що цінні папери незалежно від форми випуску можуть бути представлені легітимними документами: електронними або паперовими.

Наведене стало підставою для наступного висновку про те, що на цінні папери, незалежно від їх форми випуску, може бути розповсюджений правовий режим рухомих речей.

2. Виявлено правову природу прав за цінними паперами, яка полягає в тому, що система прав, що можуть бути посвідчені цінними паперами, включає, окремо або в сукупності, речові, зобов’язальні, членські (управлінські) права.

Наведене виступило підґрунтям для висновку про взаємозв’язок прав, посвідчених цінними паперами, і окремих видів цінних паперів, який полягає в тому, що правовий режим прав за цінними паперами визначається в залежності від сукупності ознак самого цінного папера.

3. Обґрунтовано висновок, що передання прав на іменні цінні папери не потребує для цього пред’явлення цінного паперу зобов’язаній особі та не пов’язане з внесенням змін до систем обліку таких цінних паперів, їх емітентів і власників.

На підставі наведеного встановлено особливий порядок волевиявлення, яке має місце при переданні прав на іменні цінні папери і прав, посвідчених іменними цінними паперами: передання прав на іменні цінні папери і прав, посвідчених іменними цінними паперами, на підставі цивільно-правових договорів характеризується складним (кваліфікованим) волевиявленням особи, яка прийняла рішення про передання.

4. Запропоновано визначення порядку передання прав на ордерні цінні папери і прав, посвідчених ордерними цінними паперами, як таке, що здійснюється одночасно з моменту передачі самого цінного папера з вчиненим індосаментом.

5. Обґрунтовано, що передання прав на іменні цінні папери і права, посвідчених іменними цінними паперами, за цивільно-правовими договорами, відбувається