6. Встановлено, що передання прав на цінні папери на пред’явника і прав, посвідчених такими цінними паперами, відбувається одночасно, визначається нормами речового права і здійснюється в порядку, передбаченому для обороту рухомих речей шляхом передачі самого папера на пред’явника.

7. Обґрунтовано висновок про те, що передання прав, посвідчених іменними цінними паперами, в порядку активної цесії не відповідає правовій природі прав за іменними цінними паперами та характеру відносин між учасниками зазначених правовідносин (цедентом і цесіонарієм, з одного боку, та емітентом і власником іменних цінних паперів, з іншого).

8. Уточнено поняття договору з цінними паперами яке, зокрема, полягає у визнанні такого договору правочином, що вчинений двома або більше суб'єктами цивільного права і направлений на встановлення, зміну, припинення суб'єктивних цивільних прав та юридичних обов'язків щодо цінних паперів.

9. Встановлено, що презумпція абстрактності щодо цінних паперів може бути спростована через публічну достовірність, яка встановлює обмеження заперечень боржника, але не повну їх відсутність. Обґрунтовано, що абстрактність цінних паперів не носить абсолютний характер для емісійних цінних паперів, крім паперів на пред’явника.

На підставі цих та інших висновків дисертантом вносяться конкретні пропозиції щодо вдосконалення законодавства України, які також складають наукову новизну дослідження, зокрема:

1) запропоновано нормативно закріпити відкритість переліку цінних паперів, шляхом доповнення статті 2 Закону України „Про цінні папери і фондову біржу” пунктом другим:

„2. Випуск та порядок обігу цінних паперів неназваних в цьому Законі видів визначається іншими законами”.

2) пропонується закріпити основні ознаки цінних паперів у відповідній дефініції шляхом викладення статті 194 ЦК України в наступній редакції: „Цінний папір – це документ (паперовий чи електронний), який містить реквізити, визначені законом, і посвідчує право або сукупність прав в порядку, визначеному законом. Цінним папером можуть бути посвідчені окремо або в сукупності зобов’язальні права, речові права, управлінські (членські) права. Обіг цінних паперів здійснюється в порядку, визначеному для обігу рухомих речей, з урахуванням особливостей, встановленим цим кодексом та іншими законами”;

3) запропоновано нормативно визнати документами (електронними документами – для систем електронного обліку) інформацію на рахунку у цінних паперах (для документарної форми випуску іменних цінних паперів) і на особовому рахунку (для бездокументарної форми випуску іменних цінних паперів), з відповідним внесенням змін до Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затверджене рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку 26 травня 1998 р. №60, надалі – Положення від 26.05.98 р. №60; Положення про депозитарну діяльність, затверджене рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26 травня 1998 р. №61, надалі – Положення від 26.05.98 р. №61, в частині визначення електронних договорів та їх паперових копій як відповідних підстав для формування і внесення змін до систем обліку таких цінних паперів, їх емітентів і власників. Зокрема,

пункт 4.4. Положення від 26.05.98 р. №60 викласти в наступній редакції:

„4.4. Всі вхідні документи, на підставі яких реєстроутримувач вносить зміни до даних системи реєстру або надає інформацію щодо системи реєстру, складаються у письмовій формі або у формі електронних документів.”

пункт 5.3. Положення від 26.05.98 р. №61 доповнити наступним підпунктом:

„Всі документи, що подають депозитарній установі та видаються нею, складаються у письмовій формі або у формі електронних документів.”

4) пропонується привести у відповідність із новим ЦК України шляхом виключення з тексту закону норму статті 53 Закону України „Про заставу”, яка допускає передачу векселя в заставу за індосаментом.

5) запропоновано ввести в вітчизняне законодавство поняття „анулювання договорів”. Під анулювання договорів належить розуміти можливість, у визначених законом випадках, визнання заперечного договору недійсним шляхом заяви однієї із сторін, управоваженою на це у відповідності з законом, без звернення до суду.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною, завершеною науковою роботою. Сформульовані в ній теоретичні положення, оцінки і висновки, пропозиції і рекомендації, одержані автором в результаті опрацювання і ґрунтовного аналізу понад 250 наукових і нормативно-правових джерел, а також практики обігу цінних паперів за цивільно-правовими договорами; укладення, виконання, визнання недійсними і неукладеними, розірвання цивільно-правових договорів; осмислення власного практичного досвіду.

Теоретичне і практичне значення дослідження полягає у можливості використання його результатів для вдосконаленні законодавства України у сфері цивільно-правових договорів і цінних паперів; в подальших загальнотеоретичних дослідженнях; в навчально-методичних цілях у процесі підготовки юридичних кадрів в галузі цивільного права; у юридичному всеобучі громадян.