нормативних актах, у постановах Кабінету Міністрів України, у різних типових договорах і правилах.

Сторонами вказаного договору можуть виступати як громадяни так і організації. Останні можуть бути як наймодавцями так і наймачами, як правило, тоді, коли це передбачено їх статутами і положеннями. Однак не буде протиправним укладення договору майнового найму організацій і в тому випадку, коли такі дії організацій, хоча і не передбачено статутом чи положенням, але обумовлено характером її діяльності з метою виконання господарського плану, при умові, що ця діяльність не суперечить змісту спеціальної правоздатності даної організації.

Здавати майно в найм може не тільки його власник чи організація, у оперативному управлінні якої знаходиться дана річ, але і громадяни і юридичні особи, які мають право на це в силу договору або іншого правового обгрунтування. Предметом договору майнового найму можуть бути тільки індивідуально визначені речі, які не є споживчими (не знищуються) і суттєво не змінюються в процесі їх використання, так як наймач з припиненням договору зобов'язаний повернути наймодавцю ту саму річ. Наприклад, по цьому договору можуть здаватися в найм будови, споруди, нежилі приміщення, річкові і повітряні судна, локомотиви, залізничні вагони, автомашини, будівельні машини, тимчасово не використовуване підприємством обладнання, кіноустановки, кінострічки, музичні інструменти, спортивний інвентар, предмети домашнього вжитку. Слід мати на увазі, що згідно з діючими правилами одні речі можуть здаватись в найм тільки організаціям, інші - організаціям і громадянам. Не можуть бути предметом цього договору землі сільськогосподарського призначення.

У нормативних актах і у практиці договір майнового найму
часто називають "орендою" або "прокатом". З правової точки зору, між
цими термінами немає різниці. Наприклад, відносини по здачі в найм
складських і торгівельних приміщень прийнято називати орендою, а
здачу у найм різного роду машин, кінофільмів, речей культурно-
побутового призначення і господарського вжитку називають прокатом.

Договір майнового найму широко застосовується у цивільному обороті,

особливо у відносинах між організаціями по здачі в оренду будов, нежилих приміщень, транспортних засобів, тупікових і деяких інших залізничних шляхів, будівельних машин і механізмів, тимчасово невикористовуваного обладнання.

Часто цей договір застосовується і у відносинах між організаціями і громадянами по здачі на прокат предметів культурно-побутового призначення і госпорарського вжитку.

Відповідно до ст. 153 ЦК договір майнового найму вважається заключеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

Однак, оскільки найм майна однієї організації з іншою, як правило, наперед планується, то в цих випадках договір може укладатися тільки на основі адміністративного акту.

Адміністративний акт у відносинах між організаціями, там де він є обов'язковим має двояке значення: а) він є обов"язковою передумовою укладання договору (за відсутності такого акту договір може бути визнаний недійсний), б) адміністративний акт, як правило, визначає основні умови договору майнового найму між організаціями. Умови договору, які не відповідають адміністративному акту, повинні визнаватися недійсними.

Договір майнового найму між громадянами на строк більше ніж одного року повинен бути укладений у письмовій формі.

Договір найму майна державних, кооперативних та інших громадських організацій повинен бути укладений у письмовій формі, за винятком випадків, передбачених окремими правилами.

У відносинах між громадянами договір майнового найму може заключатися у письмовій або усній формі. Але, як вже зазначалось, договір на строк більше одного року, незалежно від суми та предмету, повинен укладатися у письмовій формі. Таким чином, при визначенні форми договору переважне значення має тривалість договірних відносин.

У законі немає прямої відповіді і на питання про форму договору майнового найму, укладеного на невизначений строк. Виходячи зі змісту ч.І ст.257 ЦК

України, можна прийти до висновку, що у межах року такий договір може існувати у усній формі.

Надаючи велике значення охороні інтересів державних, кооперативних і громадських організацій закон (ч.2 ст.257 ЦКУ) вимагає, щоб договори найму майна цих організацій укладалися у письмовій формі, за винятком випадків, передбачених особливими правилами.

У вказаних вище випадках письмове оформлення обов'язкове не тільки для заключення самого договору, але і для наступних змін, внесених до нього, наприклад, при уступці своїх прав і ооов язків одним орендарем іншому, при відмові одного з наймачів від подальшої участі в договорі, укладеним ним з деякими особами.

Письмова форма договору не означає, що сторони обов'язково повинні підписувати спеціальний текс договору. Оформлення договірних відносин може укладатися шляхом видачі квитанції встановленої форми.

Строк договору майнового найму визначається за погодженням сторін, якщо інше не встановлено чинним законодавством.

Коли договір майнового найму укладено без зазначення строку, він вважається укладеним на невизначений строк і кожна з сторін вправі відмовитись від договору в будь-який час , попередивши про це у письмовій формі другу сторону. При наймі будинків або нежилих приміщень - за три місяця.

Укладення договру без зазначення строку не завжди можливе, а тільки в тих випадках, коли законом або іншим нормативним актом не передбачено, що дане майно можна здавати в найм тільки на певний строк.

Укладення договору на невизначений строк не означає, що він укладений назавжди, оскільки кожна із сторін може припинити такий договір в будь-який час, попередивши про це у письмовій формі другу сторону.

У разі продовження користування майном після закінчення строку договору при відсутності заперечень з боку наймодавця договір вважаетьсмя поновленим на невизначений строк і кожна зі сорін вправі в будь-який час відмовитись від договору

попередивши про це другу сторонуза один місяць.**

Однак, правила ч.І ст.260 ЦКУ не можуть застосовуватися до договорів