11) чи дотримані слідчим права учасників процесу й інші вимоги процесуального законодавства;

12) чи зібрана сукупність доказів у справі, з неспростовністю підтверджуюча обвинувачення і даюча підставу для віддання обвинуваченого до суду.

За результатами вивчення обвинувального висновку і перевірки кримінальної справи прокурор приймає одне з рішень:

1) затверджує обвинувальний висновок і направляє справу в суд, підтримуючи при цьому обвинувачення;

2) складає новий обвинувальний висновок, не погіршуючи положення обвинуваченого;

3) змінює обвинувачення, не погіршуючи положення обвинуваченого;

4) припиняє справу;

5) повертає кримінальну справа на додаткове розслідування через неповноту, чи неправильність, недостатність всебічності розслідування, порушень вимог процесуального законодавства; неправильної кваліфікації дій обвинуваченого, якщо її не можна змінити, не порушуючи права обвинуваченого на захист, і при наявності інших основ, що ставлять під сумнів можливість розгляду справи в суді.

Прокурор так само, як і суд, не вправі змінити обвинувачення на більш тяжке, істотно змінювати його по фактичних обставинах і змісту, перекваліфікувати дії обвинуваченого на статтю, що передбачає більш тяжке покарання, включити в обвинувачення нові епізоди, по яких обвинувачуваному не було пред'явлене обвинувачення. Усе це погіршує положення обвинуваченого й ущемляє його право на захист (зокрема, право дати свої показання по пред'явленому обвинуваченню). У силу цього в ситуаціях, що вимагає зміни обвинувачення відповідним чином, прокурор може прийняти тільки одне рішення — направити справу на додаткове розслідування.

Поряд з цим прокурору надане право при твердженні обвинувального висновку змінити, скасувати запобіжний захід обвинуваченому. Це ж саме він може зробити і при поверненні справи слідчому.

Ст. 233 КПК України визначає, що прокурору наданий час на розгляд справи з обвинувальним висновком — не більше п'яти діб.