Кабінет Міністрів України кожного року визначає список товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню та квоту-ванню.

За економіко-правовою природою експортно-імпортні квоти поділяються на:

глобальні;

групові;

індивідуальні;

антидемпінгові;

компенсаційні;

спеціальні.

Перші три види квот встановлюються до товарів, які допускаються на зовнішній ринок відповідно без визначення конкретних країн, з визначенням групи країн та визначенням однієї країни, до якої товар може експортуватись чи з якої товар дозволено імпортувати.

До суб'єктів ЗЕД — порушників Закону України "Про зовні-шньоекономічну діяльність" — застосовуюся спеціальні санкції за поданням податкових, контрольно-ревізійних, митних та інших контролюючих органів, за рішенням судових органів Ук-раїни:

- накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб'єктами ЗЕД та іноземними суб'єкта-ми господарської діяльності своїх обов'язків згідно з за-конами України;

- тимчасове зупинення ЗЕД;

- застосування до визначених суб'єктів ЗЕД індивідуально-го режиму ліцензування за порушення діючого законодавства України (ст. 4, 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну ді-яльність")

Видача ліцензій здійснюється управлінням контрактного обліку та нетарифного регулювання Мінекономіки України.

- ліцензія видається з терміном дії відповідно до умов контракту;

- ліцензія є дійсною для митного оформлення товару протягом цього періоду, але не пізніше 31.12.99р.;

- ліцензія не може бути передана іншим юридичним особам;

- ліцензія видається суб'єкту підприємницької діяльності в оригіналі в одному екземплярі;

- в разі втрати ліцензії, необхідно звертатись до Мінекономіки України з проханням видати дуб-лікат, який заповнюється на підставі раніше поданих документів, що зберігаються в архіві міністерства;

- дублікат будь-якої ліцензії матиме силу форми ліцензії ("duplicate"), який здійснений для митного офор-млення;

- при видачі дубліката Мінекономіки України повідомляє Державну митну службу України та уповноважений ор-ган країни-імпортера/експортера.

В системі валютного регулювання діє з 1995 року механізм валютного кредитування, що позитивно може впливати на господарську діяльність суб’єктів ЗЕД.

Такі кредити підприємство-резидент має право отримати від іноземного кредитора згідно з п. 10 Положення "Про кредитування", затвердженого Правлінням Національного банку Укра-їни від 28.05.95 № 246 зі змінами і доповненнями, для здійснен-ня діяльності, передбаченої їхніми статутними документами.

Для цього:

- підприємство-резидент повинно отримати згоду відповід-ного банку на обслуговування даного кредиту;

- підприємство-резидент (позичальник) зобов'язане отримати реєстраційне свідоцтво на отримання цього кредиту;

- положення про порядок реєстрації отримання резидентами кредитів в іноземній валюті від іноземних кредиторів, за-твердженого Правлінням Національного банку України від 07.05.97 № 14Н. [29, 77]

Для отримання реєстраційного свідоцтва до відповідного об-ласного управління Національного банку України подається лист-повідомлення, який повинен бути оформлений належним чином, тобто згідно з роз'ясненнями до Положення № 144, ви-кладеними у листі Національного банку України від 20.06.97 № 13-124/244-4415.

Реєстраційне свідоцтво:

- не передається третім особам;

- не є підставою для залучення іншого кредиту;

- не може бути використане для здійснення іноземних валютних операцій.

Згідно з розділом 3 Порядку підготов-ки документів, необхідних для купівлі іноземної валюти на УМВБ і КМВБ, а також для оплати платіжних доручень у віль-но конвертованій валюті для виконання зобов'язань перед нере-зидентами як за рахунок власних коштів, так і куплених на біржах, наведених у листі Національного банку України від 24.09.97 № 13-211 /23/4, реєстраційне свідоцтво є підставою для купівлі іноземної валюти на УМВБ і КМВБ для погашення кредиту і подальшого його перерахування за межі України.

При виникненні необхідності внесення змін до кредитної угоди (змінюється термін погашення, сума кредиту та ін.) обласне управління НБУ на підставі клопотання про внесення змін до тексту реєстраційного свідоцтва, оформлє у вигляді додатку до цього свідоцтва [34, 87].

3.2. Правовий механізм валютного контролю за здійсненням експортно-імпортних операцій

Об'єкт оподаткування, база оподаткування, механізм розра-хунку та порядок сплати податків за експортно-імпортними операціями мною розглядаються спочатку за імпортними, а потім — за експортними операціями.

Імпортуючи будь-який товар, покупець, який у зовнішньо-торговельних угодах називається імпортер, виступає в якості платника податків.

Об'єктом оподаткування при цьому є ввезення товарів на митну територію України та одержання послуг, які нада-ються нерезидентами для їх використання та споживання на митній території України.

До або в момент прийняття митної декларації до митного оформлення імпортер, одночасно зі сплатою мита, має сплатити в національній валюті України наступні види податків:

- акцизний збір;

- ПДВ [33, 63].

Акцизним податком з метою застосування митних про-цедур називається непрямий збір на високорентабельні та монопольні товари, який включається до їх ціни.

Об'єктом оподаткування акцизом імпортних товарів є їх митна вартість.

Перелік підакцизних товарів та ставки акцизного збору зат-верджуються Верховною Радою України. Відповідно до Пос-танови Верховної Ради України "Про перелік товарів (продук-ції), на які встановлюється акцизний збір" від 12.09.96р. (з наступними змінами і доповненнями), перелік підакцизних товарів і ставок збору визначаються Законами України:

"Про ставки акцизного збору та ввізного мита на тютюнові вироби" від 06.02.96 (знаступними змінами і доповненнями);

"Про ставки акцизного збору та ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої" від 07.05.96р.( з наступними змінами і доповненнями);

"Про ставки акцизного збору та ввізного мита на деякі транспортні засоби та шини до них" від 24.05.96 (з наступними змінами і доповненнями);

- "Про ставки акцизного збору та ввізного мита на деякі товари (продукцію)" від 11.07.96 (зі змінами, внесеними За-коном України від 23.12.97 № 767/97-ВР).

В Україні ставки акцизного збору коливаються від 10 % до 30 % залежно від групи продукції. Відзначимо, що ставки внутріш-нього акцизу та акцизу на імпортні товари неоднакові.

Підставою для нарахування та сплати ПДВ є вантажна мит-на декларація, в якій окремо вказується нарахована сума ПДВ.

Митні збори сплачуються згідно з Постановою КМУ від 27.01.97 № 65 і виступають