Ставка ПДВ, за винятком операцій, щодо яких викори-стовується нульова ставка, складає 20%.

Протягом останніх десяти років в Україні, в залежності від кон’юнктури ринку, а особливо від політичних процесів, митне оформлення товарів походженням з митної території Росії чи Білорусі у випадку їх ввезення на митну терито-рію України здійснюється без сплати ПДВ за умов:

- наявності документа, який підтверджує походження това-рів (пред'явлення сертифікату форми СТТ-1);

- дотримання правила "безпосередньої закупівлі";

- дотримання правила "прямого відвантаження".

Крім того, при дотриманні вищенаведених умов ПДВ не сплачується при митному оформленні товарів поход-женням з митної території Республіки Білорусь, які призначені для митної території України у випадку їх ввезення на цю те-риторію.

Датою виникнення податкових зобов'язань щодо ПДВ при імпортуванні товарів є дата оформлення ввізної митної декла-рації із зазначенням у ній суми податку, яка підлягає сплаті. Разом з тим, одночасно зі сплатою вказаного податку у суб'єкта господарювання виникає право на податковий кредит (пп. 7.5.2 Закону "Про податок на додану вартість"). При цьому необов'яз-ковою є повна оплата вартості імпортованого товару постачаль-никові.

При ввезенні товарів на митну територію України платники ПДВ можуть представити органам митного контролю простий вексель на суму податкового зобов'язання (крім випадків вве-зення підакцизних товарів і товарів, що відносяться до товар-них груп 1-24 Гармонізованої системи опису та кодування товарів) [47, 60].

Розрахунки між резидентами та нерезидентами щодо ім-портних операцій у межах торгового обороту здійснюються, як правило, в іноземній валюті. Порядок організації розрахунків в іноземній валюті регламентований Декретом КМУ "Про сис-тему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.93 (з наступним змінами і доповненнями) у гривнях з іноземними партнерами дозволяється роз-раховуватись за умови наявності відповідної індивідуальної лі-цензії Національного банку України. Без ліцензії розрахунки у валюті України дозволені з юридичними особами країн-суб'єктів колишнього СРСР. Вони проводяться, в основному, через ра-хунки в уповноважених банках.

Розрахунки, пов'язані з імпортом товарів, здійснюються ре-зидентами України винятково через уповноважені банки. Для здійснення розрахунків безпосередньо між резидентами і нере-зидентами в межах торгового обороту в іноземній валюті необ-хідна наявність індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Розрахунки за експортно-імпортними операціями часто здій-снюються шляхом банківських переказів. Банківський пере-каз — це розрахункова банківська операція, яка проводиться за допомогою переказу платіжного доручення від одного банку іншому. Платіжне доручення — це наказ банку, складений на основі вказівок клієнта, адресованих своєму банку-кореспонденту, про виплату певної суми грошей одержувачу переказу. Українські підприємства, які розраховуються з іноземними контрагентами за імпортовані товари, складають заяву на пере-каз, яка містить інструкції для банку щодо умов виплати гро-шей одержувачу переказу. Цей документ містить наступні відомості:

повне найменування платника;

найменування банку платника;

номер банківського рахунку, що дебетується;

код валюти і сума платежу;

повне найменування одержувача і його адреса;

найменування банку одержувача і номер його рахунку;

найменування, номер і дата документа (контракту), за яким проводиться оплата;

особа, яка несе витрати на здійснення переказу (банківська комісія та поштові або телеграфні витрати);

мета і призначення переказу (найменування товару і послуг, за які проводиться оплата).

Згідно з Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.94 (зі змінами та доповненнями) індивідуальна ліцензія НБУ необхідна також при здійсненні імпортних операцій суб'єктами госпо-дарської діяльності на умовах відстрочки постачання (тобто коли спочатку здійснили оплату іноземному контрагенту і тільки після цього очікується надходження від нього товару), якщо така відстрочка перевищує 90 календарних днів з момен-ту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника імпортованої продукції.

Порушення цього строку дає підстави для стягнення пені за кожний прострочений день у розмірі 0,3 % від митної варто-сті недопоставленої продукції в іноземній валюті, перерахова-ній за офіційним поточним валютним курсом на день нарахування пені. При цьому загальний розмір нарахованої пе-ні не повинен перевищувати розміру заборгованості [49, 96].

Початком відліку 90 календарних днів при імпорті є:

- дата здійснення авансового платежу на користь постачальника продукції;

- при вексельній формі розрахунку — дата виставлення векселя на користь постачальника продукції;

- при розрахунку у формі документарного акредитиву — мо-мент здійснення банком платежу на користь нерезидента.

Завершенням відліку вважається момент перетину товаром, який імпортується, митного кордону України. Цей момент ви-значається:

- при перевезеннях водним транспортом — дата прибуття судна в перший порт країни, що імпортує, яка проставле-на у відповідному повідомленні порту;

- при автомобільних перевезеннях транспортом постачаль-ника — дата перетину товаром державного кордону;

- при автомобільних перевезеннях транспортом імпортера — дата приймально-здавального акту;

- при перевезеннях повітряним транспортом — дата прибуття літака в перший аеродром на території імпортуючої країни, яка вказана в авіаційній накладній;

- при відправленні товарів поштою — дата поштової квитанції;

- для товару, який переміщується трубопровідним транспортом або лініями електропередачі, — дата здійснення мит-ного оформлення в пункті пропуску, де товар ставиться під митний контроль.

Момент завершення імпортної операції зараховується за да-тою, проставленою у відповідному супроводжувальному документі, згідно з наведеним вище переліком тільки при наявності у резидента належним чином оформленої ввізної вантажної митної декларації.

Моментом здійснення імпорту робіт, послуг, прав інтелекту-альної власності є дата підписання приймально-здавального ак-ту, а у разі його відсутності — дата, зафіксована в будь-якому іншому документі, який свідчить про те, що роботи виконані, послуги надані, права інтелектуальної власності імпортовані.

Законом "Про оподаткування прибутку підприємств" визна-чені поняття "балансова вартість заборгованості в іноземній ва-люті" та "балансова вартість іноземної валюти". Так, забор-гованість платника податку або перед