Згідно з пунктом 7.3.6 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", зі змінами та доповненнями, будь-яка заборгова-ність платника податків або перед платником податків, основна сума якої виражена в іноземній валюті, протягом податкового періоду не перераховується у зв'язку зі зміною курсу НБУ, а тільки у випадку її погашення (продажу) протягом податкового періоду або на завершення звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.3.1 Закону "Про оподаткування прибут-ку підприємств" доходи, які одержані або нараховані платни-ком податків в іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів чи послуг, перераховуються у гривнях за курсом НБУ на дату одержання (нарахування) таких доходів і не перераховуються протягом звітного періоду у зв'язку зі зміною обмінного курсу НБУ. Балансова вартість іноземної валюти, що одержана плат-ником податків у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) на експорт, визначається за валютним обмінним курсом НБУ, який діяв на дату її одержання.

З підакцизних товарів, які експортуються за інозем-ну валюту, акцизний збір не стягується [32, 80].

Експорт на умовах відстрочки платежу (тобто коли спо-чатку відвантажили товар за кордон і тільки потім очікується оплата) регулюється Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.94 № 185.

Цим Законом передбачено, що виручка експортерів повинна зараховуватися на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строк виплати заборгованості, яка вказана в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення продукції, що експортується, а у випадках експорту робіт, по-слуг, прав інтелектуальної власності — з моменту підписання акту про виконання робіт, надання послуг, експорт прав інте-лектуальної власності.

Перевищення вказаного терміну потребує індивідуальної лі-цензії НБУ, а у випадку її відсутності є підставою для нараху-вання пені.

Розмір пені становить 0,3% від суми недоодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованій у грошову одиницю України за офіційним валютним курсом Національного банку на день виникнення заборгованості за кожний прострочений день.

Для правильного підрахунку 90 календарних днів потрібно знати, що початком відліку при експорті є:

- якщо мова йде про товари в матеріально-речовій формі — дата виписки вантажної митної декларації. Згідно з діючими нормативами датою виписки вантажної митної дек-ларації вважається дата оформлення її на внутрішній митниці, якою проставляються печатка в графі "Д" дек-ларації, а на завершення митного оформлення на кордоні, де в момент фактичного переміщення вантажу через кор-дон в графі "А" проставляється печатка, дата на якій і є датою фактичного переміщення вантажу через митний кордон. Так, при деяких умовах постачання зобов'язання продавця вважаються виконаними після передачі товару покупцю (на підприємстві продавця — "Франко-завод", у пункті, вказаному покупцем, — "Франко-перевізник"). У той же час, при деяких інших умовах постачання, зокре-ма, "КАФ" і "СІФ", перехід права власності відбувається вже за межами країни. У цьому випадку можуть мати місце моменти, коли вантажі перетинають кордон держа-ви після закінчення певного часу, після виписки митної декларації на внутрішній митниці. Особливо значний ро-зрив у часі виникає при відправленні вантажів морським транспортом, коли час формування суднової партії іноді досягає трьох місяців;

- якщо мова йде про роботи, послуги, права інтелектуальної власності, то початком відліку є дата підписання прий-мально-здавального акту, а у разі його відсутності — дата, зафіксована в будь-якому іншому документі, який свід-чить про те, що роботи виконані, послуги надані, права інтелектуальної власності експортовані [27, 243].

Завершенням відліку 90-денного терміну при експорті є мо-мент зарахування коштів на валютний рахунок експортера про-дукції, робіт чи послуг в уповноваженому банку України.

Часто на практиці виникають ситуації, коли покупець-нерезидент сплачує контрактну вартість товарів без урахування ко-місійних банку. У свою чергу, іноземний банк (або банки, якщо між банком українського підприємства і банком контрагента немає прямих кореспондентських відносин) бере частину суми в іноземній валюті за здійснення платежу. У такому випадку на користь резидента надходить валютна виручка, зменшена на су-му банківської комісії. У результаті недопоставлена сума після завершення 90 днів буде вважатись виручкою, яка не надійшла у встановлені терміни, що є підставою для нарахування пені. Тому резидентам України рекомендується в експортних конт-рактах обумовлювати, що послуги іноземних банків щодо трансферту валют оплачуються за рахунок контрагента-нерези-дента.

ВИСНОВКИ

Досліджуючи проблеми регулювання зовнішньоекономічної діяльності приходими до наступних висновків:

Підтриманню зовнішньо-торгівельній активності суб’єктів ЗЕД має сприяти ефективний механізм державного (податкового, митного, валютного) регулювання.

Державне регулювання ЗЕД в Україні має забезпечувати захист економічних інтересів як країни в цілому, так і окремих суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Але, як це не прикро констатувати, сьогоднішня система державного регулювання в сфері ЗЕД, на мій погляд, є неефективною, оскільки тут спостерігається значний вплив вищих державних органів, які радше захищають інтереси окремих фінансово-економічних груп в контексті політичних процесів, і аж ніяк не захищають інтереси країни на макроекономічному рівні.

В світовій практиці державне регулювання системи зовнішньоекономічної діяльності здійснюється загальновизнаними методами, які систематизовані в залежності від спрямованості дії на економічні процеси: протекціоністські, які спрямовані на захист внутрішнього ринку від іноземної конкуренції, та ліберальні, які спрямовані на зняття і зниження обмежень у зовнішній торгівлі, що призводить до зростання конкуренції з боку іноземних компаній.

Тим не менше, на мою думку, регуляторна політика України в сфері ЗЕД обмежується фрагментарними рішеннями без врахування фінансово-економічних явищ.

Я вважаю, що в Україні в процесі