компанія країни X замість відділення в країні Y має дочірню компанію, яка розподіляє всі доходи материнської компанії через дивіденди, з яких в країні Y стягується податок у розмірі 5 %. У цьому випадку з 700 доларів доходу іноземної дочірньої компанії (1000 дол. прибутку мінус 300 дол. подат-ку) стягується податок 5 % з 35 доларів, виплачених як диві-денди. Крім цього, при таких податках необхідно враховувати:
яким способом підраховується прибуток іноземного дже-рела (податковими положеннями країни резиденції чи країни джерела);
чи окремо підраховується кредит щодо кожного джерела прибутку, чи підсумовуються різні джерела;
як впливають коливання обмінного курсу при підрахунку іноземного прибутку і суми іноземного податку;
у випадку з дочірньою компанією, з іноземних прибутків якої сплачуються дивіденди та іноземні податки на них, що ви-значаються на щорічній основі або посиланням на нагромаджені прибутки дочірньої компанії.
Не наводячи повного переліку технічних проблем, пов'язаних з кредитом щодо іноземного податку відносно прибутків бізнесу, підкреслимо той факт, що кредитна система вимагає комплек-сних законів і ставить перед платниками податків і податкови-ми органами серйозні практичні адміністративні проблеми [47, 8].
Альтернативним методом компенсації іноземних податків на прибуток від бізнесу є система звільнення, зазначена в Моде-лях Конвенцій ОЕСР та ООН. Ця система застосовується цілком або частково Нідерландами, Францією, Німеччиною і більшістю країн континентальної Європи, хоча ряд країн обмежує звільнення прямими дивідендами, отриманими резидентською ком-панією від іноземної дочірньої компанії або філії, в яких вона має значну частку або право голосу. Інші дивіденди (ті, що виплачуються фізичним особам або ком-паніям, які не мають значного впливу в компанії, що виплачує дивіденди) перважно називаються портфелем дивідендів. Не-багато країн дають звільнення щодо портфеля дивідендів. За-мість цього вони дають кредит щодо іноземного податку, обмежуючи його податком, виплаченим за самим дивідендом.
Більшість країн дають звільнення щодо іноземних податків на інші категорії доходу скоріше за допомогою кредиту щодо іноземного податку, ніж через звільнення. У такий спосіб вони звільняють прибуток від оподаткування кредитом щодо інозем-ного податку на інші категорії доходу: проценти, роялті, пенсії і плата за найману працю. Механізм надання кредиту за цих обставин досить прямолінійний і не має труднощів, відзначених вище щодо системи кредиту, яка передбачає звільнення від по-датку з іноземного прибутку або прямих дивідендів.
Широко розповсюдженим варіантом методу звільнення щодо іноземних податків є метод "прогресивного звільнення". Він є більш прийнятним методом звільнення в країні резиденції з прогресивними податковими ставками, тобто там, де податкова ставка збільшується зі збільшенням прибутку. Це типово для особистих прибуткових податків.
Податкові угоди не встановлюють точні правила підрахунку кредиту щодо іноземного податку. Податкові угоди неминуче посилаються на положення національного податкового законо-давства країни резиденції з питань кредиту щодо іноземного по-датку. Цим вони визнають, що точний механізм звичайно складний і значно змінюється від країни до країни, особливо у визначенні суми, що буде включена і віднята при підрахунку доходу іноземного джерела, та у визначенні правил конверту-вання іноземної валюти в національну. Рідко сума оподаткову-ваного прибутку в країні-джерелі буде збігатися з сумою такого прибутку, визначеного відповідно до податкових законів країни-резиденції. Різниця особливо виявляється у визначенні при-бутків іноземного бізнесу і доходів від найманої праці, але може значно відрізнятися у визначенні інвестиційних доходів та до-ходів від приросту капіталу. Податкові угоди практично не мо-жуть врівноважити положення щодо визначення доходу країни-джерела і країни-резиденції.
Національні правила визначення географічного джерела до-ходу також значно змінюються від країни до країни і рідко збі-гаються з правилами джерела, що встановлюються податко-вими угодами. Визнаючи ці різниці, в ряді країн до податкових угод введено спеціальне положення, яке передбачає, що у ви-падку, коли країна-джерело згідно з договором стягує податок з певної категорії доходів, країна резиденції буде розглядати цей дохід як такий, що має джерело в іншій країні, з метою визначення знижки щодо іноземних податків.
Ряд розвинених країн включають так звані положення про податкову економію або узгодження у свої податкові договори з країнами, що розвиваються. За цим положенням розвинена країна готова надати податковий кредит, але не тільки у випад-ку фактичної сплати іноземного податку, але також щодо іно-земного податку, який був би виплачений, якби не спеціальне звільнення чи податкова знижка у рамках спеціальних заохо-чень для економічного розвитку [37, 206].
Припустимо, що компанія розвиненої країни X з податко-вою ставкою на прибуток у 40% має дохід 1000 доларів від виробництва в країні, що розвивається, де податкова ставка 30%. Припустимо, що 2/3 цих доходів звільнені від податку за спеціальним, стимулюючим законом країни, що розвивається.
Кредит податкової економії буде підраховуватися у країні X у такий спосіб:
іноземний прибуток 1000
податок на нього в країні X 400
звичайний податок (40%) 100
кредит щодо іноземних податків 100
виплачений податок 200
зекономлений податок 300
нетто податок у країні X 100
Кредит для захисту податкових переваг дає можливість кра-їні, що розвивається, не зводити нанівець стимули, надані ін-шою країною. Слід зауважити, що податкова економія звичайно обмежується стимулами промислового розвитку і не застосовується до стимулів, пов'язаних з експортними дохода-ми (експортні стимули звичайно суперечать міжнародним тор-говельним угодам) або стимулів, що сприяють зловживанням (так звані "податкові раї"). Податкова економія звичайно обме-жується податковим звільненням у країні, що розвивається, певним періодом часу. У той же час вона може поширюватися на спеціальні стимулюючі знижки при утриманні податку на дивіденди і проценти (а також роялті, якщо виняткове оподат-кування країною резиденції не допускається [35, 155].
Кредит щодо іноземних податків звичайно обмежується іно-земним доходом і податками з