інформаційної і комп'ютерної техніки. Цей сектор економіки є

здатним до невпинного підвищення своєї репродуктивності, він

стане важливим джерелом бюджетних надходжень країни.

Гнучкість і мобільність, базованість, в основному, на

людському капіталі дає можливість цьому сектору більш ефективно

вписатися в процеси переходу від індустріальної до

постіндустріальної і технотронно-інформаційної ери, а потім і до

інтелектуальної ери розвитку суспільного виробництва, коли

інтелектуальна інформаційна форма власності і фактор

мультиплікації будуть мати вирішальне значення.

Економічна революція в Україні і українське "економічне

диво" будуть базуватись на поєднанні вибуху економічної

самодіяльності населення і інтелектуалізації виробничої сфери і

сфери обслуговування. Остання стає провідною в структурі

народного господарства. Економічна революція в формі народного

підприємництва відкриє широкий простір для соціалізації і

екологізації суспільного виробництва і небаченого прискорення

всього суспільного розвитку.

Стратегічна мета України полягає в тому, щоб забезпечити

крупномасштабний розвиток народного підприємництва, зростання

економічної самодіяльності і трудової активності населення, що

дасть поштовх зростанню і духовного багатства людей, їх

професійного розвитку і підвищення якості життя громадян, що є

найбільш імперативним національним інтересом. Добробут

людини-громадянина означає зростаючий добробут нації, що є

корінним національним інтересом України.

Стаття 10. Пріоритетність розвитку інтелектуальних

технологій.

В числі стратегічно важливих національних інтересів України

особливе місце займає реструктуризація і реіндустріалізація її

економіки на новій технологічній основі, на базі сучасних високих

технологій, в основі яких лежать інформаційні технології і

інноваційні інвестиції.

Як продукт розвитку економіки інформація, глобальна

інформатизація і інформаційні та інноваційні технології стають

важливішими від мільйонів тонн виплавленої сталі та всякої іншої

продукції індустріального віку. Після другої світової війни

кількість сировини, необхідної для виробництва одиниці продукції,

почала скорочуватись приблизно на 1% за рік. Таким же чином - на

1% за рік стали зменшуватись затрати енергії на одиницю

продукції. На зміну традиційному промисловому продукту приходить

технотронно-інформаційний продукт інтелектуального типу.

Могутність сучасної країни визначається кількістю проданих

або задіяних патентів, ліцензій, тобто кількістю і якістю плодів

національного інтелекту. Початок ХХІ століття, в цьому

відношенні, буде тією межею, коли вартість інтелектуального

продукту в міжнародному економічному обміні зрівняється з

вартістю натурально-фізичної товарної маси. Це неминуче

спричинить нову технічну і економічну революцію.

Відбудуться радикальні зміни самого характеру суспільного

виробництва. Затрати на інформацію складатимуть, в середньому,

75% доданої вартості продукції. В складі національного капіталу

вирішальне значення відіграватиме інтелектуальний капітал, як

система накопиченого національного інтелекту, інформаційні

комп'ютерні системи (процесори) і мережі та інформаційні масиви

(банк даних). Інтелектуальний капітал забезпечує високу

конкурентність виробництва і самої продукції, дозволяє економити

техніку, гроші, товарно-матеріальні запаси.

В умовах України, як нової незалежної країни, формування і

захист національного капіталу є національним інтересом особливої

пріоритетності. Але ще більш важливим національним пріоритетом і

імперативом є випереджаючий розвиток і формування національного

інтелектуального капіталу шляхом відродження і прискореного,

випереджаючого розвитку освіти і науки.

Основою майбутньої могутності держав стане інтелектуальна

Людина-громадянин. Вже тепер вона поставлена в центр національних

стратегічних програм розвитку суспільства в усіх передових

країнах (США, Японія, ФРН). Вони будують "суспільство знань".

Якість розвитку і якість життя Людини стала основною та вищою

метою в системі національних інтересів провідних країн світу.

Саме на цій основі вони вступають в нову еру інтелектуалізації та

соціалізації розвитку.

Підвищення рівня індексу людського розвитку, запропонованого

ООН, що відображає ступінь матеріального забезпечення і духовного

розвитку населення, стан його здоров'я та освіченості виступає в

якості найвищого критерію ефективності державного управління і

соціального розвитку суспільства.

Радикальна інтелектуальна трансформація суспільства,

перетворення України в суспільство знань - це наш

безальтернативний шлях в XХІ-му столітті.

Стаття 11. Створення сучасної ефективної і

конкурентоспроможної економічної системи.

Конституційні засади національних інтересів України

вимагають створення сучасної ефективної, конкурентоспроможної і

соціальноспроможної економіки і економічної системи. Це історично

важливе завдання може бути успішно вирішене лише шляхом

інтеграції України в Європу і через механізми соціальної

орієнтації її розвитку.

Створення сучасної ефективної економічної системи України

вимагає вирішення ряду невідкладних проблем. Найвищим пріоритетом

в розвитку економіки є покладання на власні сили, захист

національного виробника і національного споживача, відродження і

захист національного ринку, формування і захист національного

капіталу, створення реальних внутрішніх джерел інвестицій.

З точки зору національних інтересів України ефективною

економічною системою є та, за якою держава повністю забезпечує

економічні інтереси народу і максимально розвиває

експортоорієнтовані галузі народного господарства. При цьому

держава не бере зарубіжні кредити під проценти вищі за величину

приросту рентабельності забезпечуваного кредитами виробництва.

Основними рисами соціальноорієнтованої ринкової економіки

України в стратегічній перспективі повинні стати: високий

технологічний рівень виробництва; вирівнювання рівня доходів

населення економічними методами; формування національного ринку і

національного капіталу; соціальний захист населення; підвищення

рівня конкурентоспроможності продукції підприємств, галузей і

економіки в цілому; формування завершених технологічних циклів до

стадії випуску кінцевої продукції; структурна трансформація

економіки в цілому і економіки регіонів; формування внутрішніх

джерел інвестицій; посилення регіонального розвитку.

Україна повинна побудувати самодостатню економіку. На

перехідному (трансформаційному) етапі розвитку країни її

національним інтересам найбільше відповідає багатоукладна

соціально-орієнтована економіка ринково-інноваційного типу,

побудована на системному поєднанні ринкових механізмів та

механізмів державного регулювання.

В період кризи та виходу з кризи для реального зупинення

спаду виробництва і пожвавлення національного виробництва

необхідно відновити і посилити пряме державне управління

державним сектором економіки, а також налагодити систему

державного регулювання і стимулювання недержавного сектору

економіки, особливо, малого бізнесу. Завдання держави -

стимулювати зростання внутрішнього споживання як локомотива

піднесення національного виробництва.

Держава і влада повинні відмовитись від збанкрутілих,

нав'язаних Україні ззовні, методів регулювання грошового обігу і

стримування інфляції. Фінансова стабілізація на основі