людські, матеріальні та фінансові ресурси. Національні інтереси

України диктують не тільки усунення загроз національній безпеці

або ліквідацію їх наслідків, а і попередження таких загроз.

Національні інтереси України диктують, насамперед, вимогу

забезпечення виживання і захист суверенної державності як

найвищої цінності української політичної нації. Сучасна воєнна і

оборонна доктрина України передбачає необхідність поетапного

формування професійних, відносно нечисленних, всебічно

підготовлених і технічно оснащених збройних сил, які в повній

мірі були б здатні забезпечити недоторканість кордонів, зовнішню

безпеку і захист країни від будь-якого агресора.

Для підвищення ефективності функціонування Збройних сил

проводиться воєнна реформа, цілеспрямована на проведення

чисельності і структури Збройних сил у повну відповідність з

національними інтересами України як незалежної держави, важливий

фактор миру і стабільності в Європі.

Національним інтересам України відповідають вимоги розумного

скорочення Збройних сил і забезпечення адаптації військових, що

звільняються, до умов цивільного життя в середовищі ринкової

економіки. Витрати по забезпеченню звільнених військовослужбвців

житлом, їх працевлаштуванню і перекваліфікації бере на себе

держава.

Стаття 24. Ефективна система державного управління

- головна передумова реалізації національних

інтересів України.

Національні інтереси України вимагають утвердження реального

народовладдя і активної протидії наступу тоталітаризму і

автократії. Система влади повинна бути приведена у відповідність

з найвищою стратегічною метою - відродження і розвитку України як

незалежної європейської держави.

Українська політична нація-держава створює систему державної

влади, яка виражає і реалізує національні інтереси і забезпечує

економічну могутність держави, права й добробут громадян. В

основі системи державного управління України лежить

президенсько-парламентська модель, яка не в повній мірі

відповідає національним інтересам. Парламентсько-президентська

система державного управління з парламентськими механізмами

формування Уряду в більшій мірі відповідає національним

інтересам. Перехід до цієї системи є можливим в умовах політичної

структуризації суспільства і з переходом до пропорційно-партійної

системи виборів Парламенту. Важливим фактором ефективного

розподілу гілок влади і єдності державної влади є раціональні

механізми стримувань і противаг у взаємодії гілок влади.

Система державної влади забезпечує формування працездатного,

повноважного і відповідального Кабінету Міністрів як вищого

органу виконавчої влади України. Створюється вертикаль виконавчої

влади на чолі з Кабінетом Міністрів. Забезпечується ефекти на

взаємодія виконавчих структур місцевого самоврядування

(самоуправління) в регіонах у відповідності з Конституцією

України. Регіональне і місцеве самоврядування є основою

ефективної державної політики.

Виходячи з національних інтересів, система управління

державою вирішує такі стратегічні завдання: формувати і

відстоювати загальнодержавні (національні) інтереси; розробляти і

реалізувати політичну, економічну і соціальну стратегію держави,

внут ішню і зовнішню політику; формувати на перехідному періоді

раціональну макроструктуру економіки як необхідну умову для

ефективної діяльності ринкових механізмів; формувати і

забезпечувати ефективність економічної системи як основи

життєдіяльності люд ни, як ефективну взаємодію всіх сфер

економічної системи: власного виробництва, грошово-фінансової

системи, системи управління, соціальної і екологічної сфер;

формувати громадянське суспільство, його структуру, необхідний

стандарт життя та злагоду в успільстві на основі демократичних

принципів та обмежень на основі права і встановлення правил

взаємодії громадянського суспільства, владної еліти та засобів

масової інформації, розподілу влад і повноважень між ними;

встановлювати співвідношення між ержавним регулюванням і ринковим

саморегулюванням з врахуванням національних інтересів, історії,

географічного положення, природних ресурсів, менталітету

українського народу; забезпечувати умови гарантування

національної безпеки; розробляти ідеологію розвитку держави і

нації, виховувати патріотизм всього народу і в першу чергу

владної еліти України.

Стаття 25. Відповідальність за порушення законодавства у

сфері національних інтересів України.

Порушення законодавства у сфері національних інтересів

України тягне за собою встановлену цим Законом та іншими Законами

України такі види відповідальності:

- для Президента України - імпічмент і подальше судове

переслідування;

- для членів Кабінету Міністрів України - відставка,

цивільна та кримінальна відповідальність;

- для юридичних і фізичних осіб - адміністративна, цивільна

та кримінальна відповідальність.

Відповідальність за порушення у сфері національних інтересів

України несуть особи, винні у зраді національних інтересів, що

проявляються в наступних діях:

- дії або бездіяльність у політичній і економічній сферах,

які наносять шкоду державі і її громадянам, або ведуть до

матеріальних витрат чи зниження життєвого рівня громадян;

- дії, які ведуть до матеріальних втрат чи зниження

життєвого рівня громадян;

- дії, які ведуть до втрати політичної і економічної

незалежності країни;

- дії, які підривають національну безпеку країни, в тому

числі, економічну безпеку;

- дії, які приводять до зниження міжнародної

конкурентоспроможності економіки, підприємств і товарів

України;

- підписання від імені держави договорів і зобов'язань, які

наносять їй збитки;

- дії, які ведуть до втрати робочих місць, зменшення

зайнятості і зростання відкритого і прихованого

безробіття;

- дії, які завдають шкоди здоров'ю громадян України.

Законодавством України може бути встановлена

відповідальність і за інші порушення законодавства у сфері

національних інтересів України.

Визначення складу злочинів у сфері національних інтересів

України, порядок притягнення винних до відповідальності

встановлюється Кримінальним кодексом.