Принцип державної мови судочинства забезпечує ви-ховний вплив кримінального процесу, рівність усіх гро-мадян перед законом та судом незалежно від їх національ-ної приналежності, робить судочинство зрозумілим та до-ступним для місцевого населення, дозволяє широко залу-чати громадськість та ставити діяльність органів дізнання, слідства, прокуратури та суду під контроль народу[12;66].

Принцип рівності всіх учасників кримінального процесу пе-ред законом і судом полягає в тому, що відповідно до Кон-ституції України всі люди є вільними та рівними у своїй гідності та правах (ч. 1 ст. 21). Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед зако-ном, не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або інши-ми ознаками (ч. 2 ст. 24 Конституції України). Цей прин-цип також закріплений у ст. 16 КПК.

Рівність і свобода — невіддільні умови життя людини, що в своїй єдності створюють справедливість. Справедли-во лише те, що зберігає свободу і застосовується до всіх людей однаковою мірою.

Особа, яка проводить дізнання, слідчий, прокурор, суддя зобов'язані забезпечити рівну можливість здійснення про-цесуальних прав будь-якому громадянину, рівну мож-ливість використання громадянами їх процесуальних мож-ливостей у захисті своїх прав і законних інтересів.

Щодо всіх громадян правосуддя здійснюється судами в єдиному процесуальному порядку. Жоден громадянин не може бути звільнений від будь-яких встановлених зако-ном процесуальних обов'язків або навпаки, бути наділе-ним будь-якими додатковими процесуальними правами. Винятки з цього положення передбачаються для осіб, які мають статус недоторканності — Президента України, суддів, депутатів Верховної Ради [13;42].

Рівність громадян перед законом означає, що при пору-шенні, розслідуванні та судовому розгляді кримінальних справ застосовуються одні й ті самі норми кримінального та кримінально-процесуального законодавства, ніхто не має при цьому жодних переваг і не обмежується у правах.

Принцип поваги до гідності особи, невтручання в її осо-бисте та сімейне життя. Відповідно до ст. 28 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдсь-кому або такому, що принижує його гідність, поводжен-ню чи покаранню. Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослі-дам, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених у Конституції України (ч. 1 ст. 32).

В інтересах охорони державної таємниці, запобігання розголошенню відомостей про інтимні сторони життя осіб, які беруть участь у справі, а також у разі, якщо цього потребують інтереси безпеки осіб, взятих під захист, до-пускається закритий судовий розгляд (ч. 2 ст. 20 КПК). Обшук особи, а також її освідування, якщо воно пов'яза-но з необхідністю оголювати освідувану особу, може про-водити тільки слідчий тієї самої статі, що й обшукуваний чи освідуваний, у присутності понятих тієї самої статі (ч. 4 ст. 184, ч. З ст. 193 КПК). При освідуванні не допус-каються дії, що принижують гідність освідуваної особи або небезпечні для її здоров'я (ч. З ст. 193 КПК). Відтво-рення обстановки та обставин події допускається лише за умови, що виконувані при цьому дії не принижують гідності осіб, які беруть у них участь, і не є небезпечними для їх здоров'я (ч. 2 ст. 194 КПК). Під час обшуку або виїмки слідчий має вжити заходи для того, щоб не було розголошено виявлені при цьому обставини особистого життя обшукуваного та інших осіб, які проживають або тимчасово перебувають у цьому приміщенні (ст. 185 КПК).

Принцип права па свободу та особисту недоторканність, недоторканність житла. Свобода є найціннішим надбан-ням людини. Людина може діяти згідно зі своїм волеви-явленням та робити все, що не заборонено законом та не завдає шкоди правам та свободам інших людей[13;33].

Але на даному етапі розвитку демократичного суспільства склалася така тенденція, що дозволено все, що не заборонено законом. Свобода не може бути абсолютною та необмеже-ною. «Свобода — писав Ш. Монтеск'є, - є право робити все, що дозволено законом. Якщо б громадянин міг робити те, що цими законами забороняється, то в нього не було б свободи, бо те саме могли б робити й інші громадяни»[14;289].

Принцип недоторканності особи означає, що ніхто не може бути позбавлений волі, заарештований, затриманий за підозрою у вчиненні злочину, підданий особистому об-шуку, освідуванню, судовій експертизі або приводу інак-ше як на підставі та в порядку, передбачених законом[15;32].

Кожному заарештованому, затриманому повинно бути негайно повідомлено про мотиви арешту або затримання, роз'яснено його права та надано можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися пра-вовою допомогою захисника. Кожний затриманий має право в будь-який час оскаржити своє затримання. Про арешт або затримання особи повинно бути негайно повідом-лено родичам заарештованого або затриманого.

Конституція України проголошує, що кожному гаран-тується недоторканність житла. Не допускається проник-нення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за мотивованим рішен-ням суду. У невідкладних випадках, пов'язаних з уряту-ванням життя людей чи майна або з безпосереднім пере-слідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проник-нення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку (ст. 30 Конституції України).

Працівникам міліції для забезпечення виконання покла-дених на них обов'язків з охорони громадського порядку, припинення злочинів, переслідування осіб, підозрюваних у вчиненні злочинів, надано право входити на територію і в