Глава 1 Мета, підстави і процесуальні форми участі
Глава 2 Участь органів державного управління в цивільному процесі
Глава 3 Участь профспілок у цивільному процесі
Глава 4 Участь у цивільному процесі підприємств, установ, організацій і окремих громадян з метою захисту прав інших осіб
Глава 5 Цивільна процесуальна правосуб”єктність
Глава 1 Мета, підстави і процесуальні форми участі
Органи державного управління, профспілки підприємства, установи, організації та окремі громадяни можуть у випадках передбачених законом, звернутися до суду із заявою на захист прав та охоронюваних інтересів інших осіб.
Органом державного управління в передбачених законом випадках можуть бути залучені судом до участі в процесі або вступити в процес за своєю ініціативою для дачі висновку в справі з метою здійснення покладених на них обов”язків і для захисту прав громадян та інтересів держави (ст. 121 ЦПК). Участь у таких випадках органів державного управління є однією з форм здійснення ними компетенції в галузі виконавчо розпорядчої і правоохороної діяльності.
Профспілки, які беруть участь у справі в цій процесуальній формі виконують свою соціальну роль як об”єднання трудящих по захисту трудових, інших соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок, робітників і службовців.
Інші соціальні об”єднання беруть участь у цивільному процесі з метою за хисту прав та інтересів окремих громадян – членів своїх колективів або їх сімей.
Підставами участі в процесі зазначених суб”єктів є норми цивільного права й інших галузей права, які надають їм повноваження захищати права та інтереси інших осіб.
Зазначені суб”єкти захисту прав інших осіб можуть брати участь у цивільному процесі в двох процесуальних формах: зверненням до суду із заявою (тобто порушення процесу по справі); вступом у процес по справі для дачі висновку за власною ініціативою чи ініціативою суду. Право на порушення процесу по справі надано органам державного управління, профспілкам, підприємствам, установам, організаціям та окремим городянам (ст.. 121 ЦПК), а право на дачу висновку – тільки органам державного управління і технічній інспекції праці профспілок.
Органи державного управління, профспілки, підприємства, установи, організації окремі громадяни можуть бути суб”єктами захисту прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб за умов: наявності закону, який дає їм повноваження здійснювати захист прав та інтересів інших осіб по конкретних справах; наявності в осіб, захист прав і інтересів яких вони можуть здійснювати, цивільної процесуальної правосуб”єктності (права бути позивачем, заявником по справі), а для дачі висновку замість цієї умови – наявність у них цивільної процесуальної правосуб”єктності (права бути суб”єктом захисту прав інших осіб, набувати цивільні процесуальні права і нести обов”язки).
Зазначені суб”єкти захисту прав інших осіб відповідно до ст. 98 ЦПК є особами, які беруть участь у справі, тому вони мають права і несуть обов”язки, які визначені ст. 99 ЦПК, незалежно від процесуальної форми участі. Коли органи державного управління, профспілки, підприємства, установи, організації порушують процес по справі в інтересах інших осіб, вони користуються правами і несуть процесуальні обов”язки сторони, за винятком права закінчувати справу мировою угодою (ст. 122 ЦПК).
У здійсненні своїх процесуальних прав вони незалежні від волі осіб, права і охоронювані законом інтереси яких вони захищають. У зв”язку з цим вони можуть відмовитися від поданої ними заяви, змінити заявлені ними вимоги, але такі дії не позбавляють особу, на захист прав і охоронюваних законом інтересів якої подана заява, вимагати від суду розгляду справи по суті (ст. 122 ЦПК). Укласти мирову угоду суб”єкти захисту прав інших осіб не можуть , оскільки не є учасниками матеріально-правового спору.
Глава 2 Участь органів державного управління в цивільному процесі
Така участь з метою захисту прав і інтересів інших осіб може мати місце в цивільних справах, які пов”язані з відповідною галуззю народного господарства, управління якою ними здійснюється, і коли така участь передбачена законом. Порівняно широкі права на участь у процесі надані органам опіки і піклування, житлово-комунальним, фінансовим та іншим.
Кодекс про шлюб та сім”ю України (ст. 66, 129) покладає на органи опіки піклування захист особистих і майнових прав неповнолітніх дітей та інших недієздатних осіб. При цьому (відповідно до ст. 129 КШС ) органам опіки і піклування виступають: державна адміністрація районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчі комітети міських чи районних у містах, сільські, селищні радт. А ведення справ покладається на відповідні їх відділи і управління: народної освіти – щодо осіб які не досягли 18 років; охорони здоров”я – щодо осіб визнаних судом недієздатними чи обмежено дієздатними; соціального захисту щодо дієздатних осіб, які потребують піклування за станом здоров”я. Отже,зазначені органи можуть бути суб”єктами захисту прав неповнолітніх, недієздатних осіб, що перебувають під опікою і піклуванням, у всіх підвідомчих судові справах. По одних – мають право звернутися із заявою про порушення процесу, а якщо справа була розпочата за ініціативою інших осіб, мають вступити в процес для дачі висновку по справі.
Органи опіки і піклування згідно з Кодексом про шлюб та сім”ю України мають право пред”явити позов про визнання шлюбу не дійсним (ст. 47), про позбавлення батьківських прав (ст. 71), про визнання усиновлення недійсним (ст.212), про скасування усиновлення (ст. 125). Якщо справа була розпочата іншими особами, участь органів опіки і піклування для дачі висновку у справах, передбаченими статтями 71,119 КШС, є обов”зковою. Справи про поновлення у батьківських правах (ст. 75), по спорах про дітей (ст. 67, 76), також розглядається за їх