й зобов'язував учасників судового процесу підкоритися суддівському рішенню. На цьому перша стадія легісакційного процесу завершувалася. На його другій стадії суддя вислуховував сторони, свідків, розглядав пред'явлені докази, якщо вони були, і виносив рішення. Воно було остаточним, тому що ні апеляції, ні касації найдавніше право Риму не знало. Необхідно також відзначити, що будь-який судовий розгляд повинен був закінчитися в той же день: «I.9. Якщо (на судоговорінні) присутні обидві сторони, нехай захід сонця буде крайнім терміном (судоговоріння)». [11 ст. 158 ]
Із часом легісакційний процес витісняється простим (безформальним) формулярним процесом, у якому вирішальна роль належить преторуі, його формулі, що була юридичною основою для подання позову і його вирішення в суді.
Висновки
В результаті проведеної мною роботи я змогла дослідити найголовніші положення, що стосувались Законів XII таблиць та зрозуміла, яке важливе місце воно займає в Римському праві. Зважаючи на все те, що було викладено в моїй роботі я можу зробити наступні висновки:
У найдавніший період безроздільно пануючою правовою системою було квіритське право. Воно відрізнялося сакральним характером, великим ступенем традиційності, зв'язком із квіритськими звичаями й ритуалами, що знайшли своє відображення в Законах XII таблиць. Цивільне право несло на собі сліди свого походження в умовах невеликої землеробської держави. Воно застосовувалося тільки до володіючих римським громадянством осіб і розглядалось як особливий привілей римського громадянина.
В першому розділі я розкрила всі аспекти виникнення Законів ХІІ таблиць. Адже Закони ХІІ таблиць це так звана тогодішня кодифікація права. Так як в ті часи вона була однією з перших, то дата їх створення є дуже для історії римського права.
Однією з важливих складових Законів є право власності та зобов`язальне право, адже вони врерульовували саме відносини між людьми, тобто суспільні відносини. За законами були дозволені такі відчуження речей, як продаж, міна, дарування та ін. Але щоб відбулося одне із форм відчуження потрібно було дотримуватися певних формальностей, які деколи могли тягнутись надто довго.
Щодо шлюбно-сімейного права, то римська сім`я несла характер строго патріархальний, тобто знаходилася під необмеженою владо домовладики, яким міг бити дід або батьком.
Кримінальне право за Законами розглядало багато різних покарань (смертна кара, тілесні покарання та ін.) та класифікувало злочини за видами. От, наприклад, крадіжка мала один і той самий наслідок проте різні види покарань (це залежало від доби в яку був скоєний злочин).
Щодо судового процесу, то в Законах XII таблиць поширеним був процес легіксації (сукупність ритуальних і строго формальних дій, жестів і слів, які відбувалися на суді сторонами з магістратом). Це найдавніша римська форма судового процесу спірних випадків.
Проте з часом Закони XII таблиць почали втрачати свою актуальність і все більше потребували доповнення в різних сферах правовідносин. Але римляни не скасували дію Законів XII таблиць, а навпаки доповнили законодавство більш гнучким преторським право.
СПИСОК ВИКОРИСТОНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Батырь К.И. Всеобщая история государств. Москва, 1996 ;
2. Бокщанин А.Г. Источниковеденье Древнего Рима. Москва, 1981 ;
3. Бокщанин А.Г. и Кузницин В.И. История Древнего Рима. Москва, 1971, ст. 205 ;
4. Бирюков Ю.М. Государство и право Древнего Рима. Москва 1969, ст. 105 ;
5. Бирюков Ю.М. Правовые памятники Древнего Рима. Москва, 1969, ст. 88 ;
6. Винничук Л. Люди, нравы и обычаи Древней Греции и Рима. Москва: "Выссшая школа", 1988 г. ;
7. За редакцією Гончаренка В.Д. Історія держави і права зарубіжних країн. Хрестоматія. Київ, 2002 р. ;
8. Дюпре Жан Поль Энциклопедия для ребят. Москва: "Махаон", 1996 ;
9. Знаменитые римляни. Москва, 1968 , ст. 55 ;
10. Ігнатенко А.В. Політична роль армії в Римі в період республіки. Свердловськ,
1973 ;
11. Иоффе О.С. и Мусин В.А. Основы римского гражданского права. Ленинград, 1974 ;
12. За редакцией Кузнищина В. И. Хрестоматия по истории Древнего Рима. Москва, 1987 ;
13. Кузкицин А.А. История Древнего Рима. Мосвка: "Наука", 1980, ст. 205 ;
14. Маяк И.Л. Рим первых царей. Генезис римского полиса. Москва, 1983 г. ;
15. Орлов Г.В. История государства и права зарубежных стран, часть 1. Мосвка, 1997 ;
16. Претерский И.С. Всеобщая история годурства и права. Москва: "Наука" 1981, ст. 195 ;
17. Утченко С.У. Древний Рим. События, люди, идеи. Москва: "Наука", 1969;
18. Хома Н.М. Історія держави і права зарубіжних країн. Львів: "Новий Світ 2000", 2005.