Курсова робота
з історії держави і права зарубіжних країн
на тему:
Суспільний устрій Єгипту
ЗМІСТ
ВСТУП.
РОЗДІЛ 1. УТВОРЕННЯ І РОЗВИТОК ЄГИПТУ
Гіпотези виникнення Єгипту
Періодизація історії держави і права Древнього Єгипту.
РОЗДІЛ 2. СУСПІЛЬНИЙ УСТРІЙ ЄГИПТУ .
РОЗДІЛ 3 ДЕРЖАВНИЙ ЛАД ЄГИПТУ.
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Важливе місце в системі юридичних наук має така наука, як історія держави і права зарубіжних країн. Вона має предметом свого дослідження і вивчення процес розвитку держав в ряді країн Європи, Азії, Африки, а також відповідних їм систем права в історичній послідовності.
Періодизація курсу історії держави і права зарубіжних країн у різні часи проводилася по-різному. Найбільш розповсюдженою схемою розподілу всесвітньої історії є трьохступенева: древня, середньовічна і нова (новітня) історія. Варто пам’ятати, що курс історії держави і права зовсім не має на меті вивчення всіх древніх держав, що коли-небудь існували. Досить лише звернутися до типових для визначеної епохи держав, що залишили помітний слід у загальнолюдській історії, що зробили вплив на наступний державно- правовий розвиток.
Такою державою є Єгипет. Які асоціації виникають у нас, коли ми вимовляємо назву цієї країни? Вони завжди суперечливі: пустеля і життя, кам’яний вік і цивілізація, руїни і піраміди!.. А як захоплює дух, коли усвідомлюєш, що по території цієї країни протікає найдовша річка світу, що несе життя цій країні. Адже 90% населення жили і живуть уздовж берегів Нілу. А будівництво піраміди Хеопса в ту епоху, коли ще не знали багатьох технологій, дотепер залишається загадкою. У чому ж причина настільки раннього розвитку даної цивілізації що випередила історію нашого світу приблизно на дві тисячі років? У цій курсовій роботі я спробую розкрити особливі риси суспільного устрою Стародавнього Єгипту, розповісти про становище панівного класу і підвладним ім. селян і рабів; описати складний апарат управління.
Метою роботи є з’ясування утворення і розвитку Єгипту, суспільного устрою та існуючого державного ладу у Єгипті.
Цим зумовлюються такі завдання:
Вивчення гіпотез утворення Єгипту.
Періодизація історії держави і права стародавнього Єгипту.
Характеристика суспільного устрою Єгипту.
Дослідження державного ладу Єгипту.
Визначення функцій фараона.
Предметом дослідження є суспільний та державний устрій Єгипту. Теоретичну цінність роботи складає синтез всіх джерел, присвячених дослідженню стародавнього Єгипту, його суспільного та державного устрою.
Логічне обґрунтування структури роботи. Робота складається з трьох розділів, вступу, висновків та списку використаної літератури; перший розділ поділяється на два підрозділи. В даній роботі розкриваються гіпотези виникнення Єгипту, проводиться періодизація історії держави і права Древнього Єгипту, описується суспільний устрій та державний лад Єгипту.
Робота завершується висновками, в яких акумулюються передумови утворення Єгипту, історична періодизація та висвітлюються особливості суспільного устрою та державного ладу Єгипту.
РОЗДІЛ 1. УТВОРЕННЯ І РОЗВИТОК ЄГИПТУ
1.1. Гіпотези виникнення Єгипту.
Єгипет розташований у долині нижнього плину ріки Ніл у північно-східній Африці. Завдяки своїм природним границям Єгипет являв собою закриту територію, відгороджену пустелями від сусідніх країн.
Населення Єгипту утворилося зі змішання африкано-хамітських лівійців, древніх нубійців і азіатських семітів.
Єгипет являє собою типову іригаційну область, зрошувану однією рікою - Нілом (по древнє-египетському "Хапи"), що бере свій початок у Центральній Африці.
Прийнято вважати, що назва «Єгипет» походить від хревньогорецького «Айгюптос». Воно виникло від Хека-Птах, місто, яке пізніше греки іменували Мемфісом. Самі ж єгиптяни називали свою країну «Та Келем» - чорна земля - від кольору грунту. [5, 7]
Долина Нілу була багата корисними копалинами, будівельними матеріалами, внаслідок чого країна довгий час не відчувала особливої потреби в розвитку обміну і натуральна форма господарства в ній зберігалася довше, ніж у Південному Межиріччі.
Необхідність регулювання зрошення долини Нілу зажадала створення великих іригаційних споруджень. Для цього знадобилася велика кількість робочої сили і централізоване керівництво роботами. Ця обставина пояснює рання поява рабства й утворення могутнього, щодо централізованої держави.
Існує кілька гіпотез про виникнення держави:
Могутнім стимулом у перетворенні древньої африканської культури було «вторгнення азіатів», що і заклало основи для утворення держави. Але археологічні дані не підтверджують цю точку зору. Глибокі і тісні контакти з Західною Азією, особливо із Сиро-Палестинським регіоном, безсумнівно були (писемність, циліндричні печатки), але не мали такого серйозного впливу.
Іригаційна гіпотеза. Розвиток технологій іригації в Месопотамії і Єгипті привело до прогресу в багатьох областях: виникло суперництво за контроль над водними ресурсами; виросла продуктивність праці; були розроблені іригаційні системи; з’явилася бюрократія, що керує робочою силою; нарешті, сформувалася державна надбудова. Гіпотеза не погодиться із сучасним розумінням ролі іригації в історії Єгипту, дані говорять за те, що контроль над іригаційними спорудженнями і розливами ріки здійснювався місцевою адміністрацією, що навряд чи була зацікавлена в розвитку і зміцненні системи загальнодержавної влади.
Головну роль у виникненні держави грала торгівля. Гіпотеза деякою мірою стосується Месопотамії і цивілізації Майя, але не Єгипту. У порівнянні з іншими державами, зв’язку із сусідніми країнами, далека торгівля була дуже обмежена і зосереджувалася тільки в декількох пунктах.
У Єгипті раніше, ніж у інших країнах склалося рабовласницьке суспільство і вперше у світі виникла держава. Коли виникли в Єгипті перші державні утворення невідомо. Початок виникнення відбувається приблизно в п'ятому тисячоріччі до н.е. у результаті розкладання родового суспільства, виділення родової знаті (старійшин і вождів) і появи рабства, і вже до III тисячоліття до н.е. держава в Єгипті існувала.
Для Єгипту було характерним існування тільки кількох великих міст з обмеженими адміністративними чи жрецькими функціями. Ці міста були оточені численними суто землеробськими селищами. Така модель розселення зберігалася до 3200-3100 р.р.до н.е., коли почалося запустіння багатьох дрібних
